Унікальний артефакт, вік якого майже три тисячі років, поповнив колекцію відділу давньої історії Ковельського історичного музею.

Прясло (прясельце, пряслице) з виступами або «рогате» прясло належать тшинецько-комарівській культурі (XVIII–IХ ст. до н.е.), яка існувала на території Волині доби пізньої бронзи. «Рогаті» прясла були виявлені на території Польщі, Білорусі, України (Західна Волинь, Західно-Волинське Полісся, Подніпров’я).

Прясло – це тягарець, який насаджували на веретено для рівномірності обертання. Відомі вони з часів неоліту. Зазвичай прясла мали круглу форму, хоча зустрічаються рогаті (4-9 ріжків). Спочатку їх виготовляли з глини, пізніше з каменю, шиферу, олова, бронзи, скла. Глиняні прясла формували з одного шматка глини, ще у сирому сформованому виробі робили отвір на веретено, а його поверхня старанно вирівнювалась. Після чого глиняне прясло обпалювали на вогнищі, тому глина ставала твердою як камінь, через що виріб міг служити віками. Зустрічаються прясла прикрашені крапками, рисочками, що могли мати певне значення, та написами, які свідчать про те, що їх дарували і передавали у спадок.

Відомо, що прясло, яке увійшло до колекції нашого музею, було знайдено в Турійському районі. За формою воно кругле та плоске – схоже на зубчасте коліщатко. Має п’ять виступів (ріжків). Діаметр виробу разом з виступами – 46 мм., висота – 26 мм. Посередині прясла наскрізний отвір для насаджування на веретено, діаметром 8 мм. Частина одного з виступів відбита, тому видно, що внутрішня маса виробу з глини сірого кольору та містить вкраплення товченого граніту, піску, паленого кременю. Ззовні прясло вкрите тонким шаром глини бежевого та рудого кольору. Поверхня виробу загладжена.

Цікаво, що серед істориків та археологів досі не існує єдиної думки щодо призначення прясла. Окрім як побутового використання, вважається, що прясла з виступами виконували сакральну та мистецьку функцію. Дослідниця Софія Березанська відзначала, що «рогаті» прясла трапляються не лише на поселеннях, а й у місцях поховання – могильниках. Професор Пшемислав Макарович відносить «рогаті» прясла до атрибутів влади, оскільки існує схожість прясел цього типу з кам’яними навершями «цитриноподібних» булав. Як вважають дослідники, лише археологічні знахідки в закритих комплексах могли б дати точне уявлення про призначення прясел.

Василина Столярчук,
науковий співробітник Ковельського історичного музею

Джерело: Ковельський історичний музей