До такого висновку прийшли працівники Музею історії сільського господарства Волині-скансен після закінчення роботи чергової сесії облради, яка відбулася 26 вересня ц. р. І починають розпродувати коней та кіз… Про це повідомляє «Волинська газета».

Цієї сесії чекали працівники Музею-скансен у с. Рокині Луцького р-ну, як Сонця у негоду. Адже музейники почали працювати в нормальному режимі лише півроку тому. Тому що пів-року повернулася фінансова підтримка від обласної ради, повернулися спеціалісти в музей, які змушені були розрахуватись, так як не було у музеї два роки підтримки і засобів до існування. Тоді, в кінці листопада минулого року приїхав сам голова Волинської обласної ради Ігор Палиця і, як історик і Заслужений економіст України, обійшов всю експозицію музею, в тому числі і під відкритим небом, розібрався у стані справ і припинив «експеримент» над музеєм деяких «ініціативних» депутатів з УКРОПу.

Кошти на утримання музею виділили без врахування підвищення тарифних ставок мінімальної зарплати. Тому їх вистачило лише до вересня місяця. Чому? Тому що розмір тарифних ставок мінімальної зарплати підвищили до 3700 гривень, а затвердила обласна рада Регіональну програму розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини на 2016-2020 рр. із мінімальної зарплати 1700 грн.

Обласна держадміністрація, в особі управління культури, подала до облради пропозицію, щоб депутати на сесії прийняли рішення про «Внесення змін до Регіональної програми розвитку культури, мистецтв та охорони культурної спадщини на 2016-2020 роки». Цю пропозицію підтримала профільна Постійна комісія з питань освіти, науки, інформаційного простору, культури та мови, національного і духовного розвитку, сім’ї, молоді, спорту та туризму і внесли її до порядку денного сесії.

Здавалося, все йде по зараннє утвердженому плану. З багатьма депутатами директор музею Олександр Середюксам зустрічався і переговорив за проблеми музею. Але як виявилось, дехто із депутатів мав свої плани, які й були реалізовані під час голосування.

Це питання на порядку денному стояло 11-м. Тому до нього депутати швидко підійшли, дружньо голосуючи під головуванням Ігоря Палиці. Запищала машина «Рада» і …

– Рішення не прийнято, – оголосив голова ради.

Поїхали далі в розгляді питань порядку денного. А для музею-скансен час зупинився. Тому що коштів на казначейському рахунку не має. Ні на зарплату, ні на електрику, ні на обов’язкові платежі. А до Нового року ще повних три місяці.

Директор Олександр Середюкпопав в пастку. Розрахувати працівників не має за що. Адже потрібно повідомити робітників за два місяці, виплатити компенсацію за не відгуляну відпустку, заплатити податки, електрику тощо. Ті кошти, які музей заробив за екскурсійні послуги були використані на ремонт, реставрацію музейних предметів, хат, клунь, церкви-каплиці. Тому що влітку тут працював міжнародний волонтерський табір із волонтерами семи країн світу і їх забезпечували матеріалами та інструментами.

Ніхто не очікував, що може так справа повернутися проти музею. Чому? Та тому, що повірили Ігорю Палиці, який обіцяв не тільки повне фінансування музею, одному з найбільших і найпривабливіших у нашому краї екскурсійних об’єктів, а й на розвиток музею. А це – провести реставрацію хати з села Теклине (середина Х1Х століття) Камінь-Каширського р-ну, реконструкцію гончарної печі (сер.Х1Уст.), реконструкцію Трипільської хати (У1 тисячоліття), спорудження Волинської січі, ремонт даху каплиці, провести опалення у центральній експозиції, облаштувати рекреаційні місця біля ставка тощо.

Ми повірили йому, як батькові, бо знаємо, що якщо Ігор Петрович пообіцяє, то виконає обов’язково.

То що ж сталося, чому виник збій? Чи депутатський корпус вийшов із під контролю? «Бунт на кораблі»?

Давайте проаналізуємо, як голосували слуги народу.

Голосування по одинадцятому питанню порядку денного було таким:

«За» – 32 депутати, «Утрималось» – 2, Не голосувало – 20.

Хто ж не голосував узагалі?

Назвемо їх поіменно: Бущук Микола, Вахович Ірина, Зінчук Олександр, Киричик Іван, Курулюк Олександр, Леонтьєв Сергій, Омельчук Олександр, Павлович Григорій, Радчук Ігор, Рубльов В’ячеслав, Філюк Анатолій, Хвищун Надія (фракція УКРОП), а також Дибель Володимир («Наш край»), Імберовський Михайло(«Самопоміч»), Дейна Володимир («Солідарність»), Йовик Галина («Батьківщина»), Карпюк Роман(«Батьківщина»), Курстак Валерій («Батьківщина»), Столяр Василь («Батьківщина»), Яренчук Володимир(«Батьківщина»), Микитюк Роман («Наш край»), Кучер Володимир (Радикальна партія Олега Ляшка).

Як таке могло статися, що голова ради, один із засновників партії УКРОП голосує за дане питання «За», а його команда та союзники не голосують взагалі і, тим самим, «прокатали» музей-скансен? І не тільки скансен, а й наукову обласну бібліотеку імені Олени Пчілки, якій також не виділили ні гроша на передплату періодичних видань.

Не озброєним оком стає зрозуміло, що це був зговір. проти музею.

Декілька господарств Луцького р-ну відгукнулися на прохання допомогти відбудувати спалену музейну хату, в тому числі і благодійний фонд Ігоря Палиці «Тільки разом», надавши 10 тис. грн як погорільцям. А коли дійшла справа до дієвішою підтримки, то грошей раптом не вистачило…

Дивує також позиція заступника голови облради з гуманітарних питань Романа Карпюка, який теж не голосував. Адже саме він за посадою повинен опікати і всіляко сприяти розвитку культури, музеїв, бібліотек і книжкових магазинів. А він ніколи не приїздив у Музей, не запитав, як живе ця науково-культурна установа, які проблеми вона має і як їх вирішити, як відновити опалення у будинку культури та у музеї. Можливо його голос був би вирішальним у тому роковому голосуванні і музей далі міг працювати у такий нелегкий час гібридної війни.

А через таких депутатів у директора знову настали проблеми: як утримати цей культурний заклад, забувши при цьому про реставрації і розвиток експозиції? Звідки взяти кошти, хоч для сторожів, щоб не рознесли музей, як колгоспну ферму?

– Будемо продавати поки свійських тварин,– каже Олександр Середюк. – Коні, кози. А потім, якщо не буде порозуміння з обласною радою, будемо продавати музей, виставимо на аукціон. Скільки можна воювати із «вітряними млинами»?

Як бачимо, народним обранцям краю не потрібні ні книжкові магазини, ні музеї, ні виховання нового покоління. Й Ігор Палиця тут виявився безсилим перед змовою своїх «солдатів»…

Ольга РОГОВА,
екс-зберігач фондів музею

На фото автора: один із музейних експонатів, який теж під загрозою зникнення