18 квітня 2018 року у Колках відбулися урочисті заходи до 75-річчя створення Колківської республіки. Впродовж весни 1943 року загони УПА звільнили від німецьких окупантів чимало населених пунктів Маневицького, Колківського, Цуманського, Рожищенського, Ківерцівського районів Волинської області та Степанівського району Рівненської області. На цих теренах і постала Колківська республіка, оскільки містечко Колки, яке повстанці на чолі з командиром Миколою Ковтонюком (псевдо «Олег») відбили у нацистів лише за другим разом, стало адміністративним центром цієї території Волині. Офіційного проголошення даного напівдержавного утворення, яке в народі називали просто «наша республіка», не було. Колківська республіка вважалася частиною відновленої актом ОУН(б) від 30 червня 1941 року Української Держави.

Після встановлення у Колках української влади містечко стало місцем зосередження проводу УПА. Повстанська республіка діяла як досить організоване владне утворення з елементами державності. Вона стала справжнім маленьким прообразом майбутньої незалежної України. Більше як півроку повстанці стримували наступи окупантів. Лише 4 листопада 1943 року, залучивши регулярні фронтові частини і задіявши танки й авіацію нацисти знищили українську Колківську республіку.

В урочистостях прийняли участь і працівники Волинського краєзнавчого музею. Окрім того, представниця Українського інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук передала до музею Срібний Хрест Заслуги керівниці Українського Червоного Хреста Військової округи «Турів» УПА-Північ Любові Гнатюк («Білої»).

Нагадаємо, що нині, відновлюючи історичну справедливість викарбувані нагороди вручаються родичам вояків УПА. Адже в умовах партизанської війни повстанці хоч і були представлені до нагород та в 1940-х–1950-х роках не змогли їх отримати. У випадку відсутності родичів нагороди вояків УПА родом з Волині Інститут національної пам’яті України передає до Волинського краєзнавчого музею. Нагороди відтворені згідно офіційно затвердженого у 1950 році Українською Головною Визвольною Радою дизайну, розробленого відомим волинським графіком Нілом Хасевичем та його учнем «Свиридом».

Власне, у 2017 році до музею також було передано орден Золотий Хрест Бойової Заслуги 1 кляси сотника УПА Івана Кобиця («Мазепи») та орден Золотий Хрест заслуги організаційного референта Північно-Західного краю «Москва» Анатолія Козяра («Герасима»). Експонується в музеї й орден Золотий Хрест Заслуги начальника контррозвідки УПА-Північ Олекси Присяжнюка («Мітли-Макара»), переданий особисто Головній хранительниці фондів Волинського краєзнавчого музею Наталії Пушкар. Адже вона є племінницею Олекси Присяжнюка. Вже незабаром усі ці нагороди будуть представлені на окремому стенді в експозиції музею.

І насамкінець: коротка довідка про Любов Гнатюк («Біла»). Народилася вона в 1921 році у селі Гаразджа Луцького повіту. Членкиня Організації Українських Націоналістів.

Гнатюк Л. А. 1939 р.

З вересня 1940 року перейшла на нелегальне становище, її сім’ю радянська влада депортувала в Сибір. З 1941 року керівниця жіночої ланки Ковельського Окружного проводу ОУН(б). У 1943 році очолила жіночу ланку Волинського обласного проводу ОУН(б), а з серпня 1943 року – відділ Українського Червоного Хреста Військової округи «Турів». 1 листопада 1944 року стала провідницею жіночої ланки ОУН(б) Північно-Західного краю. Загинула 25 липня 1945 року в бою з військами НКВС у селі Тоболи Камінь-Каширського району.