У час, коли світ балансує на межі Третьої світової, масове поховання солдат, полеглих у боях 1916-1917 років на Червищанському плацдармі поблизу сіл Рудка-Червинська та Нові Червища Камінь-Каширського району впорядкували та освятили, – повідомляють «Волинські Новини».

У день проведення у Маневичах міжнародної наукової конференції «Перша світова війна на Волині та Волинському Поліссі» днями представники місцевої влади, духовенство, фахівці-історики та волинські музейники на чолі з директором Волинського краєзнавчого музею Анатолієм Силюком вшанували полеглих вояків Першої світової.

Події столітньої давнини нині вивчають науковці з України та Польщі. Нещодавно завдяки лісівникам Новочервищанського лісництва Маневицького лісового господарства провели очищення території, де у 1916 році застосовувалася хімічна зброя. На думку археологів, у цих місцях існують санітарні поховання та шість братських могил, де поховано до трьох тисяч воїнів Першої,серед яких росіяни, австрійці та багато українців.

Заступник голови фракції «УКРОП» в облраді, кандидат у народні депутати України Ірина Констанкевич зазначила, що відкриття меморіалу є дуже символічним та симптоматичним. Пам'ять, з її слів, потрібна для нас, щоб люди, згадуючи минуле, пам’ятали про майбутнє. Хрести часів Першої світової на Волині повинні нагадувати про складні політичні події, в якій була втягнута Україна, але які стали визначальними, наблизивши незалежність. Пам'ять про загиблих потрібно увічнювати хрестами, тож це питання порушували під час засідання комісій облради. Спільно з громадськими організаціями говорили про створення ще трьох таких меморіалів, а зараз створена тимчасова комісія, яка вивчає питання доцільності встановлення меморіалів. На думку депутата, на облаштування знакових місць пам’яті потрібно залучати кошти обласного бюджету, місцевих бюджетів та країн, які хотіли б вшанувати пам'ять загиблих.

Професор Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Ярослав Шабала розповів, що уроки Першої світової війни постають актуальними у контексті фрази Бернарда Шоу «історія вчить нас тому, що нічому не вчить». Ця війна стала першим глобальним конфліктом, у який було втягнуто 38 країн світу з населенням 1,5 мільярда осіб. Війна була небаченою за масштабами та засобами ведення і демографічними наслідками. Досі достеменно невідомо, скільки людей загинуло у цій війні – дослідники називають цифри від 6,5 до 13 мільйонів. Цей жахливий конфлікт нічому не навчив людство, адже за 20 років розпочалася ще більш кровопролитна і жахлива Друга світова. Тепер, коли світ балансує на межі Третьої світової, на думку науковця, потрібно збиратися поблизу таких місць, щоб поглянути у минуле і не допустити його повторення у майбутньому.

Вже від початку Першої світової війни Волинь опинилася в епіцентрі бойових дій, а фронт пройшов декількома вогняними смерчами територією Волині та Полісся. Перша хвиля відбулася влітку-восени 1915 року, коли австро-німецькі війська окупували значну частину території Волині і фронт зупинився біля Стиру. До весни 1916 року велися позиційні бої, а друга потужна хвиля фронту пройшла влітку 1916 року під час Брусиловського прориву. До 24 червня російські війська на цій ділянці відтіснили австро-німецькі і фронт зупинився на річці Стохід орієнтовно на лінії від Любешова до залізниці Ковель-Луцьк. Тут точилися жорстокі кровопролитні бої - російські війська закріпилися на правому березі Стоходу, але на початку липня 1916 року їм вдалося завоювати Червищенський плацдарм на лівому березі річки. Протяжність його по узбережжю – понад 8, а вглиб ворожої оборони – до 3 кілометрів. Декілька разів робилися невдалі спроби наступу на захід з цього плацдарму, декілька разів австро-німецькі війська контратакували. Плацдарм протримався до весни 1917 року. На початку квітня 1917 року, забезпечивши велику перевагу у техніці та живій силі (на плацдармі австро-німецькі війська зосередили 300 гармат, 100 бойових мінометів), вперше застосували хімічну зброю, здійснивши 13 хвиль хімічних атак, зважаючи на те, що протигази могли витримати лише по 2-3 хвилі. Завдяки цьому австро-німецькі війська взяли плацдарм.

Під час бойових дій з літа 1915 року по грудень 1917 року на Волині загинули понад 350 тисяч воїнів обох армій. Це – українці, росіяни, поляки, австрійці, угорці, чехи, словаки та інші. Якщо їх поховати на одному цвинтарі, він мав би площу приблизно 140 гектарів. Постраждало чоловіче населення Волині – половину осіб чоловічої статі призвали на фронт, здійснювалися чисельні реквізиції худоби, продовольства, населення відчуло на собі увесь тягар війни.

Нині плацдарм продовжують досліджувати – по його периметру виявили понад 50 фрагментів фортифікаційних споруд, ліній оборони, виявили понад 100 могильників і розшифрували понад 80 могильних плит. У межах плацдарму вже виявили 9 масових поховань, а кількість полеглих достеменно невідома. На думку Ярослава Шабали, це місце може претендувати на меморіал європейського рівня, куди зможе прийти та вклонитися громадянин кожної європейської держави. Він повідомив, що нещодавно місце поховання своїх предків у селі Боровичі Маневицького району шукали двоє громадян Італії.

Такі меморіальні місця, зі слів науковця, повинні застерігати людей про те, що потрібно докладати зусиль для того, щоб подібне лихо ніколи не повторилося.

Чин освячення, а також літію за загиблими воїнами Першої світової війни здійснили представники УПЦ, УПЦ КП та Римо-католицької церкви.