Цей рік у Волинській області з ініціативи депутатів фракції УКРОП в обласній раді оголосили роком Лесі Українки, – повідомляють Волинські Новини.

   Упродовж цього року мають побачити світ кілька видань творів Лесі Українки – і для дітей, і для дорослих. Серед них уже готове видання «Лісової пісні» двома мовами – українською та польською. На черзі – українсько-німецьке.

   Уже друкують відому казку «Біда навчить». На осінь запланували низку конкурсів і фестивалів. Без зайвого пафосу та з максимальним усвідомлення м своєї вартісності у світовому контексті отаким має бути ювілейний рік, рік Лесі Українки. Про це йдеться у відеосюжеті, який оприлюднила прес-служба Фонду  Ігоря Палиці «Тільки разом».

   Минуло 145 років від дня народження поетеси, нашої землячки. ЇЇ твори досі не втратили своєї актуальності, вважаються пророчими, повчальними. Тож дослухаймося до мудрих, можливо, тоді світ стане трішечки ліпшим.

   Ця жінка – Лариса Косач, Леся Українка – народилася 145 років тому у Звягелі ( Новоград-Волинському). Ми вважаємо її своєю землячкою, оскільки Леся – дочка нашого краю, її дитинство минало на Волині і ми пишаємося цим.

    «То – історична Волинь, то історичний край Лесі Українки від Звягеля (тепер уже Новограда-Волинського), місця народження письменниці ,до Луцька і Колодяжного, це місця не лише самої письменниці, а і родини Косачів. Луцьк – це старе місто, яке пам'ятає Лесю Українку, деякі будівлі і, звісно замок, де вона влітку гралася. І татова меморіальна кімната в будинку, якому жили, Косачів», зазначає докторант кафедри української літератури СНУ імені Лесі Українки Сергій Романов.

   Волинь багата на сліди пам’яті Лесі Українки, родини Косачів та й інших видатних діячів, сучасників і друзів письменниці. Творчий феномен цієї жінки у тому, що скільки б не минало часу, жоден твір не втрачає своєї актуальності, проектується на сьогодення.

   Так, по-новому звучить нині твір Лесі «Бояриня», де змальовані російсько-українські відносини. Протистояння двох народів у другій половині 17 століття співзвучне із теперішнім.

    «Леся Українка актуальна саме сьогодні, як ніколи. Це довели і події останніх років, і події дворічної давності, події на Майдані, під час революції гідності, коли Леся стала, фактично, політичною іконою революції гідності», – зауважує доцент кафедри української літератури СНУ імені Лесі Українки Олена Маланій.

   Разом з тим, Леся Українка не залишається книжним образом, об’єктом тільки наукових досліджень і розвідок. Хоча, зі слів науковців – незвіданого в унікальній родині Косачів – на роки праці. Для загалу Леся, щонайперше – бренд, те, що гідне представляти наш край.

    «Студенти через свої якісь засоби соціальні мережі, через гаджета і девайси сучасні, вони сприймають Лесю, як свою сучасницю. І це тішить, що Леся не просто підручниковий образ, якийсь заштампований, зафразований, а от Леся жива постає», – додає Олена Маланій.

   Її слова підтверджує студентка ІІІ курсу інститут філології і журналістики СНУ імені Лесі Українки Олена Букай: «Я вважаю, що Леся Українка була досить модерною жінкою, європейські стандарти, все вона приймала з таким задоволення радістю, все вона реорганізовувала, якось модернізувала».

«Якби такі депутати були, як Леся Українка, то наша б країна справді була б відомою на всю Європу», – додає студентка ІІІ курсу Інститут філології та журналістики Сну імені Лесі Українки Ніна Ричак.

   Лесю Українку щонайперше сприймають, як поетесу, але її спадщина настільки розмаїта, що може задовольнити смаки гурманів з різних галузей гуманітарних наук. Вона цікава як протиставлення стереотипів образу жінки в усі часи.

   Відзначення річниці від дня народження Лесі Українки – це і виставки у музеях, де вона постає в незвичному осучасненому амплуа, це і поетичні виступи, конкурси, обговорення, дискусії. У Колодяжненському музеї – науково-практична конференція з найновітнішими розвідками, що стосуються родини Косачів. Зростають і поповнюються новими експонатами фонди музеїв Лесі Українки, що їх на Волині – 5.

   Цей рік оголошений на Волині роком нашої землячки. Депутат обласної ради, заступник голови правління Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом» Ірина Констанкевич вважає, що вшанувати велику землячку лише в день її народження – недостатньо.

    «Відзначення Лесі Українки обмежити одним лише днем, днем народження – це, напевне, неправильно. І від таких якихось стереотипів треба відходити. Лесю Українку потрібно прочитувати, прочитання має бути індивідуальним, особистісним. Це те, що стосується кожного з нас. Потрібно завершити і низку книговидавничих проектів, і подбати за театральні фестивалі, за літературно-мистецькі фестивалі, бо коли нам уже пощастило жити на цій землі, яка дала нам таку постать зі світовим ім’ям. Ми повинні своїм життям і своїми вчинками до неї дорівнятися», – каже Ірина Мирославівна.