Відразу чотири археологічні пам'ятки часів бронзової доби і Черняхівської культури вдалося знайти співробітникам науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології НАН України.

У роботі цієї експедиції взяли участь й археологи Волинського краєзнавчого музею – завідувач відділу давньої історії Михайло Вашета і науковець цього відділу Тарас Верба.

Роботи прискореними темпами проходять у Вінницькій області в зоні капітального ремонту магістрального газопроводу «Уренгой — Помари — Ужгород», – пише РБК.

В рамках експедиції, археологи зафіксували два поселення і могильник Черняхівської культури III-IV ст. н. е. А також воістину цінні знахідки, що датуються приблизно 1-м тисячоліттям до н. е., які команда археологів відносить до Трипільської культури. Долаючи холод і підвищену вологість, кілька десятків археологів «вкопуються вглиб історії» посеред широких полів біля села Попівка Липовецького району та населених пунктів Тягун і Троща Іллінецького району.

Керівник експедиції, археолог Тарас Милян розповів, що розкопано кладовище III-IV ст. «Люди того часу жили в середньому 30-35 років», – заявив він.

Археологічні роботи розтягнулися на кількасот метрів уздовж газопроводу. Розкопки стартували в середині лютого і за ці кілька місяців дослідники виконали колосальну роботу.

Давні поселення часів Черняхівської культури учасники експедиції умовно назвали "(поселення і могильник)". Ці знахідки датуються кінцем III – початком IV століть нашої ери. Найбільший інтерес дослідників викликає древній могильник, в якому знайшли 18 поховань. При цьому, археологи знайшли останки як дорослих, так і дітей.

Найбільш часто в древніх похованнях знаходять бісер і скляні намистини. Археологи посміхаються, мовляв, жінки завжди залишаються жінками і хочуть виглядати добре.

Основна частина знахідок – дрібний скляний бісер синього кольору. Часом в одному місці зустрічається до 300 одиниць бісеринок. Також знаходять великі геометричні намистини зі скла, коралів, сердоліку. Сердолік привозили з Кавказу, корали – з Червоного моря, скло – з Римської імперії.

На місці розкопок у Вінницькій області знайшли раковину каурі, привезену з теплих морів. До речі, на деяких островах Тихого океану такі раковини служили розмінною монетою. Як виявилося, для представників Черняхівської культури це досить звична прикраса, яку носили на поясі.

На місці розкопок у Вінницькій області археологи знайшли кілька римських монет приблизно 150 року карбування. В деяких монетах зроблені невеликі отвори. Швидше за все, монетки використовували в якості прикрас.

Але існує теорія, що в такий спосіб їх простіше було носити з собою: такий вид оздоблення одягу як кишені ще не був особливо поширений.

Разом з поселеннями і могильником часів Черняхівської культури команда археологів виявила знахідки бронзового століття. В основному це кераміка. Більш того, сьогодні вчені насмілилися припустити, що знайдені артефакти відносяться до раннього періоду появи Трипільської культури на території сучасної України – початок 1-го тисячоліття до н. е.

«Це як раз той період, коли Трипільська культура з'являється на території сучасної України, коли сюди починають переселятися люди з території Молдови, Румунії. Певна балканська хвиля ранніх землеробів.... Це досить несподівані знахідки. Так як рання Трипільська культура переважно охоплює територію Дністра. Дивно знайти її у басейні Південного Бугу», – розповідає науковий співробітник відділу ранніх слов'ян та археологічних досліджень Київського інституту археології НАН України Юрій Башкатов.

Ця знахідка цінна для археологів, оскільки може дозволити розширити відомий сьогодні ареал поширення ранньої Трипільської культури на території України.

За планом розкопки ще будуть тривати до початку квітня. Після досліджень всі знайдені артефакти будуть передані Вінницькому краєзнавчому музею.

За матеріалами Музейного простору України