«Ті вічні пісні, ті єдинії спадки…»

                                     /Леся Українка/

Під такою назвою 23 лютого о 12-ій годині відбудеться музейна зустріч з нагоди 147-ої річниці від дня народження Лесі Українки.

«Пісня українська! Це гордість нашої нації. Ні один нарід не має такої пісні! Ніяка пісня не була історією народа – тільки пісня українська! Ні одна пісня не виявила так яскраво всі емоції душевного життя людини, не охопила так широко всі стани соціяльного життя нації, як українська […].

Пісня вимирає. Щезає надзвичайної вартости скарб художньої народньої музичної творчости, і треба хоч тепера звернути на це сумне явище саму пильну увагу» / Олександр Кошиць /.

У форматі зустрічі мова йтиме про надзвичайно вагому галузь творчості Лесі Українки – її фольклористичну спадщину, а ширше – про творчу співпрацю Лесі Українки та Климента Квітки. Гості матимуть можливість близько познайомитись із безцінним музейним раритетом – рукописним зошитом, куди на початку 1890-х років дві юні Косачівни, Лариса та Ольга, власноруч записували народні пісні з Колодяжного. Із цією перлиною нашої колекцї, а також із її цікавою (радше детективною) історією познайомить Н. Ю. Пушкар, головний хранитель Волинського краєзнавчого музею.

Через майже три десятиліття Климент Квітка, чоловік поетеси, «добрий та уважний друг», власним коштом видав ці пісні… Тож на всіх чекає зустріч із ще однією унікальною пам’яткою – виданням «Народні мелодії: З голосу Лесі Українки записав і упорядив Климент Квітка». – К., 1917-1918.

Про свою дружину і соратницю Климент Квітка сказав правдиві й зворушливі слова: «Її життєва праця, почавшися з народної пісні і відбігши потім дуже далеко, скінчилась народною піснею».

Експонуватимуться:

1. Рукописний зошит із записами народних пісень, зібраних Лесею Українкою та її сестрою Ольгою (1890-ті рр., Колодяжне).
2. «Народні мелодії: З голосу Лесі Українки записав і упорядив Климент Квітка». – К., 1917-1918. – Літогр. – Ч. 1.
3. Видання сучасні, які репрезентують пісенну спадщину Лесі Українки.

Наталія Пушкар,
головний хранитель Волинського краєзнавчого музею