Нещодавно в Луцьку на вулиці Кафедральній, 12 відкрили Музей жертв тоталітарних режимів. Його створили на базі Волинського технікуму Національного університету харчових технології згідно з рішенням обласної ради, – пише «Волинь-нова».

На урочисту подію прийшли студенти й викладачі технікуму, представники влади, політичних партій та громадських організацій. Музей жертв тоталітарних режимів розташований у двох невеликих прохідних кімнатках. В одній — виставка «Забуттю не підлягає. Хроніка комуністичної інквізиції», яку ще 2001 року створила київська організація товариства «Меморіал» і передала до фондів обласного краєзнавчого музею. У другій кімнаті на стендах розмістили інформацію про розстріл в’язнів Луцької тюрми у червні 1941-го, а також деякі матеріали про діяльність на Волині «Просвіти» та Української повстанської армії.

Директор технікуму Ігор Корчук зазначив, що впорядкували експозицію викладачі. Їм багато допомагали працівники обласного краєзнавчого музею. А от представники політичних сил чи організацій не дали ні копійки, хоча для облаштування закладу давно відкрито благодійний рахунок. Депутати облради Олександр Пирожик і Святослав Боруцький запевнили, що це лише перший крок для вшанування жертв тоталітарних режимів.

— Для розширення музею шукаємо ще й інші приміщення. Народний депутат України від «Свободи» Анатолій Вітів пообіцяв допомогти фінансами для створення нової експозиції, — запевнив Святослав Боруцький.

Леся БОНДАРУК

ВРАЖЕННЯ ПЕРШИХ ВІДВІДУВАЧІВ:

 

Анатолій СИЛЮК, ДИРЕКТОР ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ:

Завдяки зусиллям депутатів облради, директора і педагогів технікуму відкрито першу версію цього музею. Це спроба створити новий заклад. Є хороший початок, але, на жаль, не вдалося зібрати достатньо коштів, щоб зробити його повноцінним. У майбутньому він має стати сучасним музеєм, де будуть представлені не лише стенди. Бо експонати насамперед мають розповідати про розстріл в’язнів Луцької тюрми, а згодом, якщо вдасться розширити приміщення, слід перейти до висвітлення загальної тематики, яка означена у назві музею.

 

Андрій БОНДАРЧУК, ОРГАНІЗАТОР МУЗЕЮ ІСТОРІЇ ЛУЦЬКОГО БРАТСТВА:

Видно, влада не зацікавлена належно вшанувати минуле. Бо місце такого музею — в камерах Луцької тюрми, куди кидали людей, а тут дуже мало місця для експонатів. До речі, з-поміж представлених не побачив жодного справжнього. В своєму рідному селі Сереховичі я власними силами створюю набагато більший – площею понад 100 квадратних метрів. Невже треба лише поставити галочку, що є такий музей?

 

Марія ФІЛОНЮК, ОНУКА МИКОЛИ КУДЕЛІ:

Недавно переглядала листування Миколи Куделі з Григорієм Покотилом – в’язнем, який також вижив під час розстрілів. Вони обговорювали потребу відкрити музей саме в катівнях Луцької тюрми... Стверджувати, що це Музей жертв тоталітарних режимів, не можна. Бо в експозиції, що присвячена історії ХХ століття, лише окремі фрагменти розповідають про події, які відбувалися на Волині. У двох кімнатах не можна розмістити такий заклад. І ще: дивує, чому цей захід не освятили священики, котрі займають частину приміщень колишньої Луцької тюрми?

 

Василь КУШНІР, ГОЛОВА ВОЛИНСЬКОГО БРАТСТВА ВОЯКІВ ОУН—УПА:

— У всіх обласних центрах Західної України є музеї жертв тоталітарних режимів. У Луцьку його слід зробити таким, як «Тюрма на Лонцького» у Львові. Сподіваюся, що це лише початок, бо приміщення не відповідає музейним стандартам, та й експонатів мало. На перспективу варто подбати про розширення і про те, щоб перемістити туди, де колись була катівня в’язниці.

На фото: Фрагмент експозиції «Забуттю не підлягає».