4 грудня 2017 року о 15.00 год. в приміщенні Волинського краєзнавчого музею відбудеться відкриття виставки «Микола Коц: український дисидент, правозахисник, політв’язень» (до 87-річчя від дня народження та до Міжнародного Дня захисту прав людини). Створена вона на основі матеріалів з фондів Волинського краєзнавчого музею. На ній представлені оригінали документів, рукописні нотатки, фотографії з особистого архіву волинського дисидента.

Народився Микола Георгійович Коц 4 грудня 1930 року в селі Гуща Любомльського повіту. В 1940-і роки його родина була репресована радянським режимом: батько і брат отримали довгі строки ув’язнення, як класово ворожі елементи («куркулі»). Після здобуття за часів хрущовської «відлиги» вищої освіти Микола Коц викладав у технікумах на Тернопільщині. У 1960-х роках став дисидентом, розповсюджував публікації про злочини радянського тоталітаризму. У 1968 року отримав сім років таборів та п’ять років заслання. Карався у мордовських таборах.

Микола Коц – засновник і голова Української Гельсінської Спілки на Волині (1988 р.), співзасновник Всеукраїнського Товариства політичних в’язнів і репресованих (1989 р.). У 1994 році вступив до Української Асоціації «Міжнародна Амністія». Також був членом редколегії по написанню тому «Волинська область. Реабілітовані історією» (2003 р.). Автор численних статей та книг. Помер у Луцьку 26 січня 2017 року.

На виставці присвяченій Миколі Коцу вперше представлено низку матеріалів з його особистого фонду. Це, зокрема, життєпис дисидента у світлинах: на засланні, в період перебудови, в часи незалежної України. Експонуються також табірні замітки та рукописні спогади волинського політв’язня. А ще, документи про переслідування його радянською владою: копія вироку, протоколи зборів громадськості різних установ Тернопільщини, на яких засуджувалися антирадянські дії дисидента, довідка про реабілітацію тощо.

Важливими для дослідження історії правозахисного руху в Україні є матеріали, які свідчать про підтримку волинянина на засланні у 1970-х рр. міжнародними організаціями «Amnesty International» та Фондом Олександра Солженіцина. Представлені також свідчення участі Миколи Георгійовича в 1990-х рр. у діяльності Української Асоціації «Міжнародної Амністії»: його заява на вступ до організації, І загальноукраїнський Статут УАМА, перші видання вісника УАМА «Контури» тощо. Співпрацював дисидент і з Харківською правозахисною групою у питанні відміни смертної кари в Україні: матеріали про це також експонуються на виставці.

Виставка «Микола Коц: український дисидент, правозахисник, політв’язень» буде функціонувати в дні роботи музею включно по 26 січня 2018 року – першої сумної річниці від дня смерті видатного волинянина.

Лис С. В.
провідний науковий співробітник відділу новітньої історії