|
12:17
Методичні рекомендації музейним закладам області про відзначення Дня партизанської слави.
|
|
|
Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації
Волинський краєзнавчий музей
Відділ науково-методичної роботи з державними та громадськими музеями
Методичні рекомендації музейним закладам області
про відзначення Дня партизанської слави
Підготували:
О. Вернидубов, завідувач відділу науково-методичної роботи;
Л. Криштапюк, старший науковий
співробітник відділу науково-
методичної роботи
Луцьк – 2011
22 вересня в Україні оголошено Днем партизанської слави (Указ Президента України «Про День партизанської слави» від 30 жовтня 2001 року № 1020). Згідно Указу Президента України В. Януковича «Про заходи з відзначення у 2011 році Дня партизанської слави та 70-ї річниці партизанського руху в Україні у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років» (№ 697/2011 від 21 червня 2011 р.) та розпорядження голови облдержадміністрації Б. Клімчука від 20 квітня 2011 року № 175 щодо заходів з відзначення в області у 2011 році знаменних і пам’ятних дат, пов’язаних з подіями Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. музейним закладам області рекомендовано:
- прийняти участь в організації урочистих заходів, присвячених Дню партизанської слави, урочистих мітингах, покладанні квітів до пам’ятників і пам’ятних знаків;
- проводити тематичні уроки, лекції, години пам’яті, бесіди, з історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років за участю ветеранів, екскурсії до музеїв, походи місцями бойової слави;
- поповнити музеї та кімнати Бойової Слави навчальних закладів матеріалами, що висвітлюють події на Волині у роки Великої Вітчизняної війни;
- організувати виставки творів мистецтв, фотографій та плакатів воєнних років, документів та архівних матеріалів у музеях.
Від подій Великої Вітчизняної війни, з якими пов’язані найстрашніші сторінки в історії України, від Перемоги над нацистською Німеччиною нас відділяє все більше часу. Нацистський «новий порядок» мав за мету перетворити територію України на аграрно-сировинний придаток рейху, життєвий простір для арійської раси, на джерело постачання дешевої робочої сили для німецької економіки.
Вся територія Волині, а це 30 сільських районів, 3 міста обласного, 5 районного підпорядкування, 859 сільських рад, була окупована нацистськими загарбниками в перші дні війни.
З початком окупації населення Волині зазнавало масових пограбувань та фізичного знищення, тому на протидію «новому порядку» формувався народний рух опору, створювались підпільні групи, різноманітні партизанські формування. Цей партизанський рух не діяв би тривалий час, якби не мав підтримки окупованої території, адже відомо, що в складі партизанських загонів було чимало цивільного населення, яке в ході воєнних операцій набувало практичних навиків ведення підпільної роботи. Тому цей рух відчутно впливав на хід воєнних подій на фронтах та прямо був пов’язаний з успіхами масштабних воєнних операцій. Це ті чинники, які переконливо засвідчують всенародний характер війни, її визвольну спрямованість.
У період тимчасової окупації Волині на її території діяли 32 партизанські загони та з’єднання і 71 підпільна група. Підпільні групи через партизанські загони та з’єднання отримували завдання щодо:
- збору даних про кількість і місце дислокації фашистських військових частин, техніки, танків, дзотів, дотів, зенітних установок;
- системного збору даних про рух через залізничні вузли військових ешелонів, техніки на фронти;
- здобуття і доставки на пункти зв’язку зброї, вибухових матеріалів, бікфордових шнурів, зарядів;
- розповсюдження газет, листівок, зведень «Совінформбюро», звернень до німецьких солдатів.
Практично відразу після окупації Волині створювались збройні формування. Так, в серпні 1941 року колишній член КПЗУ М. Коніщук організував ряд підпільних груп в селах Камінь-Каширського району, а в березні 1942 року на їх базі було створено партизанський загін.
Із підпільних груп сіл Клубочин, Сильне, Журавичі був створений загін О. Філюка. 15 жовтня 1942 року в Цуманські ліси десантовано групу старшого лейтенанта К. Алексєєва, яка влилась до загону.
Восени 1941 року був десантований у свій Швацький район С. Шковорода. Він організував підпільні групи. У березні 1942 року підпільні групи почали діяти в лісах, де до них приєднались втікачі з концтаборів і бійці Червоної Армії, які перейшли Західний Буг із Польщі. Так був створений загін ім. Ворошилова. В червні 1942 року загін перейшов у Ратнівський район, де об’єднався з однойменним загоном В. Михайловського.
З метою об’єднання розрізнених підпільних груп, партизанських загонів та подальшого розгортання партизанської боротьби, координації воєнних операцій на початку грудня 1942 року на Волинь прибув загін батальйонного комісара А. Бринського, який об’єднав під своїм командуванням місцеві партизанські загони П. Самчука, М. Коніщука, Ю.Собесяка, О. Філюка, І. Шишка.
Партизанськими загонами з’єднання А. Бринського за період з 1 жовтня 1942 року по 1 січня 1944 року було підірвано 409 німецьких військових ешелонів, розбито 2387 вагонів, підірвано 117 мостів, знищено понад 6 тис. німецьких солдатів та офіцерів, понад 14,3 тис. фашистів отримали поранення.
Навесні 1943 року в Цуманські ліси передислокувались партизанські загони особливого призначення під командуваннями Д. Медвєдєва, М. Прокоп’юка та В. Карасьова. Вони розгорнули активну диверсійно-розвідувальну роботу, налагодивши зв’язки з підпільниками Луцька та Рівного.
З 1967 року на місці колишньої партизанської стоянки діє Лопатенський музей партизанської Слави.
У червні 1943 року на Волинь прибуло Чернігівське з’єднання партизанських загонів під командуванням Героя Радянського Союзу О. Федорова, штаб якого дислокувався в селі Лобна Любешівського району. З 1971 року тут діє музей партизанської Слави. Основним завданням з’єднання було: паралізувати роботу Ковельського залізничного вузла, перешкодити доставці залізницею на фронт озброєння і живої сили ворога.
У складі з’єднання на Волині діяло 13 партизанських загонів, кожному з них був призначений район для самостійних дій на комунікаціях і розгрому ворожих гарнізонів.
Перший батальйон під командуванням Героя Радянського Союзу Г. Балицького (411 чоловік) базувався в районі села Берестяни Цуманського району; діяв він на лінії Ковель-Рівне. Третій батальйон П. Маркова (375 чоловік) приступив до бойових операцій у Шацькому районі, на залізниці Ковель-Холм. П’ятий батальйон, яким командував М. Ніколаєнко (246 чоловік), взяв під свій контроль лінії Ковель-Володимир-Волинський, в районі села Мосир.
На залізниці Ковель-Брест і по лінії шосейної дороги почали діяти загони імені Богуна, імені Чапаєва, другий загін імені Щорса, а на залізниці Ковель-Сарни – перший загін імені Щорса і частина диверсійної роти штабу з’єднання, друга частина і кавалерійський ескадрон на залізниці Брест-Пінськ.
Всі загони прибули у визначені їм місця до 15 липня, і з того дня почалася вперта диверсійна робота по знищенню живої сили і техніки ворога, підриву військових ешелонів, мостів, споруд.
Диверсії підривників з’єднання зірвали перекидання ворожих військ і техніки через Ковельський залізничний вузол. Вже через місяць фашисти змушені були використовувати залізничні лінії, які подовжували шлях на тисячі кілометрів.
З липня 1943 року по квітень 1944 року бійці партизанського з’єднання О. Федорова підірвали 611 ворожих ешелонів і знищили 3947 вагонів. За неповними підрахунками було знищено 16980 офіцерів і солдатів ворога, 2530 – поранено.
Велику роль у розвитку партизанського руху на Волині відіграли рейди партизанських з’єднань під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С. Ковпака, С. Маликова, О. Сабурова, М. Наумова, Л. Іванова, М. Рудича, О. Артюхова та загонів, підпорядкованих Білоруському штабу партизанського руху. Партизанські рейди посилювали удари по комунікаціях і тилах ворога, відтягували з фронту і сковували значні сили противника, що було відчутною допомогою Червоній Армії.
Нинішнє покоління, особливо молодь, повинне знати про подвиги народних месників, героїзм, мужність та самопожертву наших батьків, матерів, братів та сестер, земляків, військовослужбовців Червоної Армії та глибоко вшановувати їх світлу пам’ять.
Пропонуємо примірний тематико-структурний план розділу експозиції, виставки на тему «Партизанський рух на Волині».
1. Організація перших партизанських загонів на території краю (фотографії та матеріали Миколи Коніщука («Крук») – організатора партизанських груп в Камінь-Каширському районі. Петра Самчука («Бондаренко») – організатора антифашистських груп в Ковельському районі; Івана Шишка – організатора партизанського загону в Маневицькому районі; Степана Сковороди – організатора партизанського загону в Шацькому районі; Олександра Філюка – організатора партизанського загону в Ківерцівському районі; Бориса Михайлівського – організатора партизанського загону в Ратнівському районі та інші; місцеві жителі – бійці перших партизанських загонів).
2. Діяльність партизанського з’єднання Героя Радянського Союзу А.П. Брянського (місцеві жителі-бійці з’єднань, їх особисті речі, спогади).
3. Діяльність партизанських загонів особливого призначення під командуванням Героїв Радянського Союзу Д.М. Медведєва, М.А. Прокоп’юка, В.О. Карасьова, Є.І. Мірковського (місцеві жителі-бійці цих загонів, особисті речі, спогади).
4. Чернігівсько-Волинське з’єднання партизанських загонів під командуванням двічі Героя Радянського Союзу О.Ф. Федорова (місцеві жителі-бійці з’єднання та матеріали про них).
5. Рейдові партизанські з’єднання та загони під командуванням двічі Героя Радянського Союзу С.А. Ковпака, Героїв Радянського Союзу П.П. Вершигори, О.М. Сабурова, М.І. Наумова та ін. (місцеві жителі-бійці цих з’єднань і загонів, особисті речі, спогади).
6. Місцеві жителі – партизани, які брали участь у боротьбі в країнах Європи, окупованих німецько-фашистськими загарбниками.
7. Вшанування пам’яті.
Рекомендована література про партизанський рух на Волині, яку бажано представити в експозиціях та на виставках: О.Ф. Федоров. «Підпільний обком діє», О.Ф. Федоров «Остання зима», В. Павлов «Сіль партизанської землі», Б. Поліщук «Викликає 401-й», А.П. Бринський «По той бік фронту», В.О. Замлинський «З вірою у перемогу», В.О. Замлинський «Караюча земля», Т.А. Строкач «Наш позивний – свобода», В.А. Бегма, Л.Є. Кизя «Шляхи нескорених», М. Наумов «Західний рейд», М.С. Корчев «Роки вогненні», «Подвигом уславлені» (Герої Радянського Союзу – партизани і підпільники України в роки Великої Вітчизняної війни), З.М. Євницький «Історичні нариси про події Великої Вітчизняної війни на території Ківерцівського району» та інші.
За методичною допомогою звертайтеся за адресою:
43005, м. Луцьк, вул.. Шопена, 20
Волинський краєзнавчий музей
Методичний відділ: тел. (0332) 24-25-90
E-mail: [email protected]
|
|
|
|
|
| Всього коментарів: 0 | |
