ЗАКЛЕКТА ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ

   Петро Михайлович Заклекта народився 28 грудня 1944 року в селі Новосілки Грубешівського повіту на Холмщині – прадавній українській землі у хліборобській сім'ї.

   Навесні 1945 року родина Заклект, як і тисячі інших забужан, була переселена на Волинь.

   Навчався у семирічній школі с. Боратин (Веселе) Луцького району. Був учнем відомого волинського краєзнавця, музейника і журналіста Григорія Гуртового.

   У 1972 році закінчив історичний факультет Луцького педінституту імені Лесі Українки.

   Маючи фах електромеханіка, служив у військах зв'язку Одеського військового округу.

   Ще навчаючись в інституті, викладав історію в Лудинській школі на Володимирщині. У цій школі, разом з учнями, оформив кабінет історії, зібрав матеріали про історію села і його видатних людей. Декілька років працював секретарем Володимир-Волинського районної організації Українського товариства охорони пам'яток історії і культури. Трохи вчителював у Володимир-Волинській середній школі № 3.

   Від 1968 року був директором на громадських засадах музею «Народжені бурею».

   Краєзнавець активно досліджував матеріали про життя і діяльність видатних волинян Агатангела Кримського, Олени Холхол, Євгена Бобка, Олексія Омельчука, Стефана Стубелевича.

   Працював у архівах, друкувався у збірниках всеукраїнських і міжнародних наукових історико-краєзнавчих конференцій, місцевій і обласній пресі.

   Був нагороджений Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

   Від 1975 року Петро Заклекта був учасником усіх археологічних експедицій по давньоруському Володимиру, співпрацював із такими світилами історичної наки як П.Раппопорт, Г.Пєскова, М.Кучінко. Був особисто знайомий з професором-археологом Олександром Цинкаловським.

   Багато років працював у Володимир-Волинському історичному музеї на посаді старшого наукового співробітника.

   Трагічна смерть обірвала життєвий шлях Петра Михайловича. Ця сумна звістка озвалася болем у серцях його колег. Висловлюємо співчуття родині покійного.

Душа у Вічність відійшла, всі смертні ми, ну що ж зробити…

Була людина – вже й нема, та в пам'яті він буде жити…

Колектив Володимир-Волинського історичного музею