Володимир-Волинський історичний музей імені О. Дверницького (далі – ВВІМ ім. О.Дверницького) – один з найдавніших музеїв України. У грудні 1887 року у місті Володимирі – Волинському було створено й урочисто відкрито Братство Святого Володимира. За Статутом основним завданням Братства було збереження пам’яток старовини на західній Волині. Ініціатива створення Братства належала місцевій інтелігенції, котра переймалася долею пам’яток старовини, а також історією рідного краю в цілому. Поштовх до створення Братства дала й організація місцевого комітету по реставрації собору Успіння Пресвятої Богородиці. Комітет очолював Голова мирових суддів Омелян Миколайович Дверницький. При Братстві було створено Давньосховище для старожитностей – праобраз теперішнього Володимир-Волинського історичного музею ім. О. Дверницького. Головою Ради Братства та завідувачем Давньосховища було обрано та призначено О.М.Дверницького.

Жителі міста Володимира-Волинського шанували історію рідного краю: духовенство й інтелігенція передавали у Давньосховище різні предмети старовини, зокрема священник Василівської церкви Даміан Герштанський подарував рукописні книги, а священник Даніїл Левицький - знахідки, виявлені під час проведення археологічних досліджень. Професор Адріан Прахов передав для тогочасного музею колекцію фотознімків та негативів з видами волинських храмів. В різні часи у Давньосховищі працювало чимало дослідників, при якому було створено бібліотеку для ширшого ознайомлення зацікавлених старовиною та історією краю осіб.

Отже зародження музейної справи на Волині припадає на 1887 рік, коли у Володимирі-Волинському було організоване Давньосховище. У той період історії розпочинається створення музеїв по інших містах Волинської губернії. [2]

За сто тридцять два роки своєї історії ВВІМ ім. О.Дверницького пережив безліч лихоліть, проте зумів відродитись, завоювати авторитет на державному та міжнародному рівні. Загальна кількість експонатів ВВІМ ім. О.Дверницького складає понад вісімнадцять тисяч основного фонду.

Станом на 2019 рік колекція творів сакрального мистецтва ВВІМ ім. О.Дверницького складає понад п’ятдесят одиниць. Серед них велику цінність у мистецькому, культурному та історичному аспектах становлять ікони. Перша ікона надійшла у фонди ВВІМ ім. О.Дверницького у 1984 році. Досі залишається невідомим, коли саме і ким були написані ці твори, а також, у яких церквах, приватних колекціях чи будинках вони перебували до того, як потрапили у музей. Це ще потрібно спробувати дослідити.

Гостро стало питання реставрації предметів старовини, зокрема й ікон, адже у фондосховище музею вони потрапили у незадовільному стані. Саме потреба реставрувати й зберегти цінні твори сакрального мистецтва Волинського іконопису змусила співробітників ВВІМ ім. О.Дверницького шукати способи порятунку музейних експонатів. Так у 2007 році розпочалася плідна й результативна співпраця Володимир-Волинського історичного музею ім. О.Дверницького і Львівської філії Національного науково-дослідного реставраційного центру України (далі – ЛФ ННДРЦ України) за програмою збереження культурних цінностей, яка триває й донині.

Так, як на ЛФ ННДРЦ України покладено завдання з вивчення, реставрації, консервації творів темперного малярства і поліхромної скульптури та надання консультацій з питань збереження, ведення обліку та відбору творів на реставрацію, у 2007 році співробітники Львівської філії здійснили експедицію до ВВІМ ім. О.Дверницького.

Збірка ВВІМ ім. О.Дверницького багата на цінні твори мистецтва і потребує детального вивчення. Саме тому під час свого відрядження група науковців і реставраторів Львівської філії провели обстеження фондів музею. Було відібрано п’ять ікон, що потребували негайних консерваційно-реставраційних заходів, а саме: «Спас Нерукотворний», «Успіння Марії», «Святий Юрій Змієборець», «Покров Богородиці» (двохстороння), а також «Святий Димитрій». Їх було перевезено до ЛФ ННДРЦ України для подальшого комплексного опрацювання.

Серед цієї групи ікон особливу увагу співробітників філії привернула ікона «Спас Нерукотворний». При первинному огляді було виявлено її незадовільний стан: деформація основи, сколи деревини, забруднення по всій поверхні, впресовані у структуру деревини. Крім того виявлено дрібносітчатий кракелюр, запис на іконі, не авторське обрамлення, а також незначні втрати і осипи фарбового шару, пил та бруд, впресований в структуру фарбового шару по усій поверхні твору. Для встановлення оригінального зображення, яке знаходилося під грубим шаром олійного живопису, був застосований неруйнівний метод експертизи – метод дослідження у видимій рентгенівській зоні спектру, який підтвердив, що авторський живопис розташований на два сантиметри нижче відносно зображення на верхньому шарі. Програму по реставрації ікони «Спас Нерукотворний» підготувала художник-реставратор Олександра Гливка, яка й здійснювала реставраційні роботи над іконою. [1]

Основне завдання – розкриття авторського малярства від пізніших перемалювань, було успішно здійснено: знято поверхневі забруднення із зворотнього боку ікони, демонтовано пізніше обрамлення (оскільки обрамлення накладається на авторський живопис ХVІ ст., і змінює загальне сприйняття твору і його оцінку), скріплено рухомі частини основи, усунено перемалювання на живописі, проведено тонування в межах втрат, твір покритий новим захисним шаром. Після проведення ряду консерваційних та реставраційних заходів ікона набула експозиційного вигляду [3].

Перш ніж повернутися до ВВІМ ім. О.Дверницького, 3 жовтня 2009 року ікона «Спас Нерукотворний» була презентована на виставці у Львівському історичному музеї в приміщенні Палацу Бандінеллі в рамках спільного проекту ЛФ ННДРЦ України, Ротарів клубів міста Львова та мистецького Фонду імені короля Данила «Володимир-Волинський – забута столиця». Крім самої ікони на виставці були презентовані інформаційні стенди, присвячені місту Володимиру-Волинському, його історії та культурній спадщині.

14 грудня 2010 року у виставковій залі Володимир-Волинського історичного музею ім. О. Дверницького відбулася презентація відреставрованих ікон з фондів музею: «Успіння Марії» XVII ст., «Спас Нерукотворний» пер. пол. XVI ст. «Святий Юрій Змієборець» XVIII ст., «Покрова Богородиці» (двохстороння) поч. XVIII ст., «Святий Димитрій» XVIII ст. Серед присутніх були співробітники ЛФ ННДРЦ України, науковці та історики.

У 2018 році ікона «Спас Нерукотворний» експонувалася у виставковій залі Музею історії міста Києва під час проведення культурно-мистецького заходу «Погляд крізь віки. Дослідження та реставрація», приуроченого 80-річчю Національно-науково-дослідного реставраційного центру України. Тим самим ікона «Спас Нерукотворний» продемонструвала висовий професійний рівень роботи співробітників ЛФ ННДРЦ України, а також вікові традиції іконопису на Волині. Відкриття ікони «Спас Нерукотворний» перш. пол. ХVI ст. є вагомим внеском у духовну й культурну спадщину України.

З 2010 по 2018 рік співробітниками ЛФ ННДРЦ України було здійснено ще три експедиції у ВВІМ ім. О.Дверницького з метою надання консультацій співробітникам музею з питань збереження творів сакрального мистецтва, здійснення консерваційних робіт на проблемних ділянках ікон, а також відбору експонатів дя подальшої реставрації у місті Львові.

Протягом 2010 – 2011 років співробітниками ЛФ ННДРЦ України було відреставровано вісім ікон: «Богородиця з дитям» XVIII ст., «Пророк» XVIII ст., «Богородиця з дитям» XVII ст., «Тайна вечеря» XVIII – поч. XIX ст. «Пророк Гедеон» XVIIІ ст., «Святий Миколай» XVIII ст., «Пророк» XVIII ст., «Цар Давид» XVIII ст.

За період з 2016 по 2017 рік співробітниками ЛФ ННДРЦ України було відреставровано дванадцять ікон: «Пророк Даниїл» XVIII ст., «Георгій Переможець» - «Богородиця з немовлям» (двохстороння) XVIII ст., «Божа Мати з немовлям» XVIIІ ст. (?), «Іоан Златоуст» XIX ст., «Пророк Єзикиїл» XІX ст., «Пророк Йона» XІX ст., «Юрій Змієборець» XІX ст., «Різдво Христове» XІX ст., «Святі Петро і Павло» XІX ст., «Ісус Христос» XІX ст. (?), «Христос Вседержитель» XІX ст., «Мадонна з немовлям» XІX ст.

У 2018 році на тимчасове зберігання до ЛФ ННДРЦ України було передано дванадцять творів сакрального мистецтва для здійснення консерваційно – реставраційних робіт. А саме: ікони «Святий Миколай» ХVIII ст., «Архистратиг Михаїл» ХІХ ст., «Тихон Задонський» ХІХ ст., «Покрова» ХІХ ст., «Серафим Саровський» ХІХ ст., «Святий Архангел Гавриїл» кінець ХІХ – поч. ХХ ст., «Трійця» ХІХ ст., скульптури «Розп’яття Ісуса Христа» ХVІІІ ст. та «Ангел» ХVІІІ ст., а також три фрагменти Царських врат (з зображеннями євангелистів Марка та Луки) ХVІІІ ст. Реставрація тривала близько року.

1 липня 2019 року під час візиту до м. Володимира-Волинського митрополита Переяслав – Хмельницького і Вишневського Олександра Драбинка на урочистому заході з нагоди дарування Володимир-Волинському історичному музею ім. О.Дверницького факсимільного видання Пересопницького Євангелія відбулася й презентація відреставрованих ікон. На цей час у майстерні ЛФ ННДРЦ України перебуває одинадцять предметів сакрального мистецтва.

Отож, завдяки плідній співпраці ЛФ ННДРЦ України з ВВІМ ім. О.Дверницького з дослідження, консервації та реставрації пам’яток історії та культури було врятовано та відновлено тридцять сім предметів сакрального мистецтва, котрі є частиною цінної колекції експонатів одного з найдавніших музеїв України у місті Володимирі-Волинському.

Використані джерела:
1. Гливка О., Лильо-Откович З. Реставрація ікони «Спас Нерукотворний» початку XVI ст. із збірки Володимир-Волинського історичного музею // проект Володимир-Волинський – забута столиця. – Львів, 2010. – С.22
2. Стемковський В. На столітнім шляху. Історія музейної справи на Володимирщині // Минуле майбутньому. Роль польського і українського музейництва в збереженні і документуванні культурної спадщини пограниччя // науковий збірник, том IV. – Замость, 2006 - 2007. - С.219
3. Паспорти реставраційних пам’яток історії та культури (рухомої)

Олена Черенюк,
провідна наукова співробітниця Володимир-Волинського історичного музею імені Омеляна Дверницького
Ганна Доскоч,
наукова співробітниця Володимир-Волинського історичного музею імені Омеляна Дверницького