З поміж безлічі книг, з якими має справу історія світової літератури, поодиноко виділяються ті, що ввібрали в себе науку віків і мають для народу заповітне значення. До таких належить «Кобзар» Тараса Григоровича Шевченка. Це книга, яку український народ поставив на перше місце серед успадкованих з минулого національних духовних скарбів. 175 років тому у квітні світ побачила перша прижиттєва збірка поета з цією назвою.

   У Торчинському народному історичному музеї, за участю учнів Усичівської ЗОШ І-ІІ ст., відбувся захід, присвячений цій події. Під час розповіді екскурсовода діти та вчителі школи мали можливість не лише дізнатися про те, де та коли, з ініціативи яких людей виданий перший «Кобзар», а й побачити, який вигляд мала ця книга. Адже фототипія позацензурного примірника, 1840 року, перевидана 27 листопада 1962 року (з колекції відомого шевченкознавця Миколи Куделі), представлена на тематичній виставці «Живе один з найкращих в світі творів – Шевченка невмирущого «Кобзар».

   Учні також декламували поетичні твори, які увійшли до першої збірки. А саме: «Думка» («Нащо мені чорні брови...»), «Тарасову ніч», «Катерина», «Перебендя», «Тополя», «До Основ’яненка» та «Івана Підкова», «Думи мої, думи мої». На завершення заходу присутні ознайомились з іншими виданнями «Кобзаря», найдавнішому з яких – більше ніж 100 років.

Джерело: Торчинський народний історичний музей ім. Г.О.Гуртового