П’ятого березня 2021 року для Інтернет-видання «Перший» голова Волинської обласної ради Григорій Недопад дав інтерв’ю журналістці Олені Лівіцькій, у якому сказав: «Дуже не люблю, коли мене дурять».

Далі він уже глобально зосередився на проблемі музею-скансен, де взявши калькулятор почав рахувати, які «мільйони» музей заробляє. Цитуємо з першоджерела: «Усе, що стосується музею, я гарно проаналізував. Ми неодноразово слухали пана Олександра. Ті слова і ті речі, які є насправді, не збігаються. То – «найбільш відвідуваний музей в Україні», каже він. 90 тисяч відвідувачів має, за його словами. Беремо калькулятор… Будемо опиратися на просту математику: 90 тисяч множимо 15 (хай квиток у середньому коштує 15 гривень), виходить один мільйон 350 тисяч гривень. Він просив з бюджету 900 тисяч. Віднімаємо 900, маємо – 450 тисяч. Де вони? На що пішли? Як пішли? Де 450 тисяч? Вже не враховуючи вареники, суми, які беруться за весілля і різні зйомки. Тут є багато але», – каже Григорій Недопад.

Ось так. Коротко і ясно з допомогою калькулятора Голова пролив «світло» на приховані схеми музею, який заробляє ще й на «варениках, весіллях і різних зйомках»…

У своєму монолозі, посилаючись на мене, директора музею, він твердо говорить, що за моїми словами музей відвідує аж 90 тисяч людей щороку!..

Ова-а! Де я таке казав. Де я про таке писав ні мені , ні йому невідомо. Нікому. Тому що я такого не казав і не міг казати, бо такої кількості відвідувачів у Волинському музею-скансен не було ніколи!

А тепер і ми візьмемо калькулятор. Беремо ті 90 тисяч чоловік і ділимо на 365 днів, які маємо у році. Отримуємо – 246 відвідувачів щодня! А це десять екскурсій, включаючи вихідні і святкові дні. Хто їх може провести, коли уже три роки у музею скорочені і екскурсоводи, і науковці?

Дев’яносто тисяч відвідувачів в рік не має навіть наш провідний краєзнавчий музей. Разом зі всіма своїми філіалами ВКМ до пандемії коронавірусу COVID-19 відвідувало 70-80 тисяч. А Музей-скансен 9-11 тисяч!

Розкриваю точну арифметику. Квиток у скансен коштує 20 грн. дитячий, 30 грн. – дорослий. Інваліди, сироти, учасники АТО – безкоштовно. Отже, порахуйте з калькулятором, чи без нього, то виходить: 150-180 тисяч гривень у рік. Які мільйони, які 450 тисяч гривень про які запитує Голова : «Де вони? На що пішли? Як пішли? Де 450 тисяч?».

Ви не любите, коли вас «дурять», а я не люблю, коли брешуть, та ще й високопосадовці. Отже, ХТО вас «дурить», шукайте серед СВОЇХ радників-підрадників, яких у вас в обласній раді вистачає з головою, для яких повідкривали нові і відновили старі посади.

Чому вони не читають наші звіти, які музей подає щороку і в обласне управління культури ОДА, і у ВКМ, і в обласну раду і навіть у статистику? Чому не включають навіть логічне мислення, а живуть і працюють за емоціями і «по-понятіям»?

Таким чином, голова Волинської обласної ради Григорій Недопад виклав недостовірну неправдиву інформацію щодо мене і мій колектив, який я очолюю протягом багатьох десятків років, чим порушив мої немайнові права на честь та гідність і ділову репутацію.

Статтею 270 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України, фізична особа, має право на повагу до честі і гідності.

Відповідно до п.1 постанови Верховного Суду України від 27 лютого 2007 року №1 «Про судову практику у справах по захисту честі і гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної і юридичної особи», відповідно до ст.68 Конституції України, кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції і законів України, не посягати на права, свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов’язок не поширювати про особу неправдиву інформацію, та таку, що ганьбить її честь та гідність і ділову репутацію.

Частиною 4 ст.32 Конституції України встановлено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім’ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також права вимагати на відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням і поширенням такої недостовірної інформації

Згідно положень ст. 277 ЦК України та роз’яснень, які містяться в п.19 Постанови №1, фізична особа, особистості немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї неправдивої інформації, має право на відповідь, а також на спростування такої інформації.

Згідно з п.15 Постанови №1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а). поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б). поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто Середюка О.М. і Музею;
в). поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г). поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Зважаючи на вищезазначене, інформація викладена паном Недопадом Григорієм, щодо директора Музею, про приховування 450 тисяч гривень, має негативний характер, оскільки повідомляє третім особам про нібито порушення мною вимог чинного законодавства України та посадових інструкцій та прийнятих у суспільстві принципів моралі, етики, тощо та такою, що на моє переконання, порушує мої немайнові права на честь, гідність і ділову репутацію.

Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення голови обласної ради до мене, що в свою чергу впливає на зниження цінності моєї особи – приниження моєї гідності. Я 45 роки віддав свого повноцінного життя музейній справі, з них – 40 років Музею історії сільського господарства Волині-скансен. Є засновником і автором експозиції, лауреатом Республіканської премії імені Героя України Михайла Сікорського Національної спілки краєзнавців України, письменником і публіцистом.

А поширенням брехливої інформації пана Недопада створили негативну соціальну оцінку моєї особи в очах оточуючих, порушивши мою честь. Мої професійні здібності, моя честь і гідність були поставлені під сумнів відвідувачами, керівництвом управління культури ОДА, громадськістю Волині і України.

Так, після вказаної заяви Недопада Григорія, проти музею і мене тривають постійні плітки, які почалися з того дня, 5 березня ц.р. Це принижує мій професійний авторитет та загальну оцінку моїх якостей, як добропорядної людини і відданого працівника музейної справи!

Зважаючи на все вищевикладене, вважаю, що поширенням недостовірної інформації щодо, нібито, привласнення 450 тисяч гривень, грубого порушення чинного законодавства по відношенню до охоронюваних Законом прав та інтересів працівників Музею, голова облради завдав шкоди майновим і немайновим інтересам Музею та працівників, зокрема, порушивши мою честь, гідність і ділову репутацію. Внаслідок окреслених порушень моїх прав, в поряду статті 23 Цивільного кодексу України, я маю право на відшкодування і моральної шкоди.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.23 Цивільного кодексу України та п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 32.03.95 р. «Про судову практику в справах по відшкодування моральної шкоди (немайнової) шкоди» приниження честі та гідності й ділової репутації фізичної особи внаслідок протиправних дій саме по собі є моральною шкодою.

Водночас, звертаю увагу, що відповідно до п.3 Постанови №1 вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема, права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить жертві наклепу.

Вказана недостовірна інформація нанесла Музею як моральних так і матеріальних збитків, а саме:
– Музей позбавили фінансової підтримки;
– Спеціалісти-музеєзнавці, які працювали в музеї понад 10 років змушені були розрахуватись і ставати на біржу, шукати іншої роботи;

Зважаючи на все вищевикладене, відповідно до ст.ст.270, 277 Цивільного кодексу України, Постанови Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику в справах по відшкодування моральної (немайнової) шкоди керуючись ст.ст.3, 10, 119 Цивільно-процесуального кодексу України

ПРОШУ НЕДОПАДА ГРИГОРІЯ ВІКТОРОВИЧА

визнати недостовірною та такою, що принижує честь і гідність, та порушує право на недоторканість ділової репутації СЕРЕДЮКА ОЛЕКСАНДРА МИКОЛАЙОВИЧА, директора музею та весь його невеликий колектив.

Інформацію поширену Недопадом Григорієм Вікторовичем у своєму інтерв’ю, поширену 05 березня 2021 року у репортажі Олени Лівіцької, є грубим порушенням чинного законодавства по відношенню до охоронюваних законом прав та інтересів працівників Музею і директора особисто та вибачитись перед колективом і директором Музею та відшкодувати моральної та фізичної шкоди в сумі 1350000,00 гривень.

В разі невиконання наших законних вимог, залишаємо за собою право звернутися 01 квітня 2021 року з позовом до СУДУ.

Олександр Середюк,
директор музею-скансен,
засновник і автор експозиції,
доктор філософії,
письменник і публіцист,
член Національної спілки краєзнавців України

Фото надані автором публікації