«Коли пан буде у Ківерцях, нехай візьме біля порогу дому пригорщу землі, щоб мені поклали на очі, коли помру…Стільки світу бачила, але ніде моя душа не жила так повно, як на Волині». Це слова польської драматургині та актриси, волинянки за походженням Габріелі Запольської. Їй підкорялись театральні сцени Львова, Варшави, Петербурга, Парижа. Своїми вчинками Габріля протистояла застарілим суспільним нормам, а водночас зазнавала перипетій долі, боролася із собою.

Пропонуємо до перегляду телефільм Волинського телебачення про життя і творчість польської письменниці й актриси, драматургині та публіцистки Габріелі Запольської, підготовлений за участі завідувачки Музею історії Луцького братства Олени Бірюліної: