Як виживали волиняни в періоди трьох окупацій – польської, німецької і радянської? Про це розповідається у книзі «Волинь 1939–1946 років. Окупована, але нескорена», яка нещодавно побачила світ у харківському видавництві «Фоліо». Один з її авторів – кандидат історичних наук, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек. Про це видання написала Наталія Малімон у газеті «День»:

«Волинь 1939–1946 років. Окупована, але нескорена» – таку назву має науково-популярне видання, яке щойно вийшло у Харкові. Звісно, можна довго обговорювати, чому така книга вийшла на Слобожанщині, а не на Волині, але це вже інше питання. Один з авторів книги – завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волинського краєзнавчого музею, кандидат історичних наук Богдан ЗЕК, каже, що ініціатором підготовки книги виступило саме видавництво «Фоліо». «Книга має трьох авторів, крім мене, це історики Леся Бондарук та Тетяна Яцечко-Блаженко, нам запропонували таку працю, ми запропонували теми, які готові висвітлити, узгодили це із видавництвом. Книга орієнтована як на на волинян, так і на знавців нашої регіональної історії. Загальновідомі факти допоможуть пізнати Волинь, усім тим, хто тільки чув про саму назву регіону у ЗМІ. Що ж до професійних істориків, то вони знайдуть у книзі багато невідомих фактів. В окремих темах, ми запрошуємо до дискусії наукову спільноту, мотивуючи цим самим інших колег глибше пізнавати історію Волині та України загалом».

Варто почати з того, що сфера наукових зацікавлень Богдана Зека – це Друга світова війна, він захистив дисертацію на тему: «Луцьк у роки нацистської окупації», відтак міг запропонувати видавництву добірку результатів своїх досліджень, зокрема і, котрі не були опубліковані раніше. «Поряд із бандерівським підпіллям, ми звернули увагу на мельниківців, – каже Богдан. – Висвітлюючи боротьбу проти окупаційного режиму, не оминули увагою антинацистське повстання у єврейському робітничому таборі Луцька 12 грудня 1942 року. Окремо варто звернути увагу на функціонування органів німецької окупаційної влади, тимчасові або проміжні органи влади, які існували на Волині, яка однією із перших була окупована вермахтом. Завдяки вивченню нових джерел зроблено внесок у вивчення подій Кортеліської трагедії. Поза увагою не залишили і польсько-український конфлікт. Книга не претендує на узагальнювальне дослідження, аби пізнати Волинь цього часу, варто попрацювати не один рік і результатом цієї праці точно стане не один том».

Тетяна ЯЦЕЧКО-БЛАЖЕНКО, історик, працівниця ВНУ імені Лесі Українки, ведуча «Retro-Волинь» на 12 каналі, коментує: «Фотографії, листівки та документи в книзі відіграють важливе місце. Вони, ніби кадри з минулого, передають тогочасну атмосферу, яка була в різних сферах життя на Волині. Автори намагались зробити текст таким, щоб він був зрозумілим для звичайних українців, які хочуть більше дізнатись про Волинь того часу та її мешканців. Якщо хтось із читачів захоче поглибити свої знання в темі, то тут йому допоможуть переліки рекомендованої наукової літератури, адже автори не могли оминути доробку своїх колег, а по цій темі станом на 2020 рік написано чимало. Особисто для мене участь в цьому проєкті є поштовхом до написання власної книги, присвяченої відомим волинянам, які прославились у світі. В книзі про Волинь про кількох найцікавіших теж згадую в контексті теми. Маю надію, що книга «Волинь. Окупована, але нескорена» не залишить байдужих читачів, а волинян буде мотивувати вивчати свою родинну історію, спілкуватись зі старшими родичами, розпитувати про минуле і продовжувати тему історії Волині».

Леся БОНДАРУК, головний спеціаліст Західного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті, кандидат історичних наук: «Читач у нашій книжці довідається про те, в яких умовах довелося виживати волинянам у період трьох окупацій – польської, німецької та радянської. Це важка історія поразок і героїчних особистих перемог у боротьбі з тоталітаризмом. Є у книжці й розповіді про щоденне життя волинян авторства Тетяни Яцечко-Блаженко. Для багатьом новими будуть не лише наші наукові дослідження на основі документів з архівів радянських спецслужб, а й правдива історія про події, які були відомими, але їх описували викривлено з ідеологічних мотивів. Про це, зокрема, у праці Богдана Зека про спалення села Кортеліси. Я вдячна генеральному директору видавництва «Фоліо» Олександру Красовицькому, який запропонував нам зробити це видання і порушити в ньому складні конфліктні теми. Так, там є розділ, присвячений польсько-українському конфлікту у період Другої світової війни. Приємно, що у харківському видавництві, відомому й популярному в Україні, вийшли в цій книжці й розповіді про героїчну боротьбу ОУН і УПА з німецькими та радянськими окупантами – про бій у Новому Загорові, Колківську республіку, серія біографій борців за незалежність України, серед яких і останній розстріляний бандерівець – Іван Гончарук».