Про археологію в нашому краї писати довелося не раз і з різних ракурсів: і про нові відкриття пошуковців, і про нестачу фінансування та неувагу держави до цієї сфери. Але про те, що кошти є, а копати нема кому – навіть чути ще не доводилося. Та все колись буває уперше, – пише «Волинь-нова».

Нещодавно спілкувалися з директором Любомльського краєзнавчого музею Олександром Остапюком. Він похвалився, що Любомльська районна рада виділила 40 тисяч гривень на розкопки літописного міста Угровськ (ось рішення, варте поваги!). Я вже порадів за Олександра Дмитровича, адже дослідити городище над Бугом було його заповітною мрією. Та вже за хвилину зрозумів, що тішитися рано.

– Гроші виділили, а проводити розкопки немає кому, — бідкався директор музею. – Попередньо домовилися з одним київським археологом, але нині щось він уже не береться за роботу. А серед волинських ніхто не має дозволу на дослідження давньоруського періоду.

От тобі й на! Це закономірний результат неуваги до археології як науки. Не можуть фахівці вирости на рівному місці. Лише кілька відомих волинських науковців мають відкриті листи на дослідження. Але сфера дії документів обмежена або іншим періодом, або визначеною територією. От і виходить, що гроші є, а копати нема кому.

Свого часу, коли в Україні були обов’язковими рятівні розкопки при будівництві, почали з’являтися нові молоді дослідники, набувати досвіду. Нині вивчення території перед будівництвом відмінили. Тож хвастощі наших чиновників про багату археологічну спадщину України звучать просто цинічно. Її щодня нищать, бо на інтереси науки владі наплювати. Адже із забудовника можна здерти якусь копійку. А що візьмеш з археологів? Від них тільки клопіт. От його й позбавилися на законодавчому рівні.

Десять літ тому директор науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» Інституту археології Національної академії наук Олег Осаульчук повідомляв, що в Україні налічують 400500 дослідників давнини. В інтерв’ю трирічної давності пан Осаульчук уже казав, що його колег близько 350 чоловік. А нині, може, їх і стільки нема? Тим часом у сусідній Польщі, яка значно менша за чисельністю населення (хоча не факт) — їх майже 38,5 мільйона — та територією, налічують близько чотирьох тисяч археологів. Йдемо в Європу?