Цього року виповнюється 30 років від часу заснування Музею Лесі Українки Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. З цієї нагоди 28 травня в бібліотеці вишу відбулася історико-культурна презентація, організована Науково-дослідним інститутом Лесі Українки університету (й із залученням до участі історичного факультету й інституту філології та журналістики).

   Ведучих дійства було двоє: гостей-істориків представляв кандидат історичних наук, доцент Володимир Пришляк, літературознавців – докторант вишу Сергій Романов.

   Журнал «Пам’ятки України» веде свій початок із 1969 року й відтоді проводить виняткову роботу зі збереження історичної пам’яті українського народу. Низка номерів часопису присвячена історико-культурним заповідникам, а також містам України і є водночас ґрунтовними путівниками по них. Головний редактор «Пам’яток України» доктор історичних наук, завідувач сектора грушевськознавства Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України, член-кореспондент УВАН у США, дійсний член НТШ Ігор Гирич презентував, окрім примірників журналу, видання першого тому супільно-політичних творів В’ячеслава Липинського (до книги ввійшли праці, написані в період між 1908 і 1917 роками), а також власну книгу «Українські інтелектуали і політична окремішність (середина ХІХ – ХХ ст.), де виведено знакові для українства постаті Михайла Грушевського, Володимира Антоновича, Олександра Кониського, Сергія Єфремова, Євгена Чикаленка, Володимира Леонтовича, Андрія Жука й ін.

   Кандидат історичних наук, завідувач Історико-меморіального музею Михайла Грушевського Світлана Панькова розповіла про наукову діяльність музею, який є справжньою лабораторією досліджень постаті й спадщини видатного українського вченого та політика, і представила збірку праць М. Грушевського під символічною назвою «Повороту не буде!» (ще на початку української революції для майбутньої держави було визначено європейські орієнтири).

   Кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник відділу рукописних фондів і текстології Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, науковий співробітник Інституту шевченкознавства УВАН у США Олесь Федорук презентував факсимільний варіант «Гайдамаків» Тараса Шевченка. Це копія найпершої публікації поеми у 1841-му. Розгорнутий коментар до цього унікального видання написав визначний український літературознавець у США Григорій Грабович. Серед інших книг, представлених аудиторії того дня – «Тарас Шевченко в критиці» (презентовано перший том, який містить статті про творчість Великого Кобзаря, написані за життя Поета, й проанонсовано наступний, який охоплюватиме період після 1861 року), «Тарас Шевченко: джерелознавчі студії» Віктора Дудка та «Повісті Тараса Шевченка і західноєвропейські літератури: Рецепція та інтертекстуальні зв’язки» Олександра Бороня.

Роль хранителя Музею-архіву імені Дмитра Антоновича Української вільної академії наук у США, члена-кореспондент УВАН, невтомної Тамари Скрипки в сучасному лесезнавстві й зокрема в діяльності Науково-дослідного інституту Лесі Українки важко переоцінити. Адже пані Тамара передала інститутові безліч унікальних матеріалів та меморій родини Драгоманових-Косачів. Зрештою й презентація, про яку йдеться, стала можливою значною мірою завдяки їй. Тамара Скрипка представила другу книгу впорядкованого нею чудового видання «Лариса Петрівна Косач-Квітка (Леся Українка). Біографічні матеріали. Спогади. Іконографія» і том епістолярної спадщини яскравих представників українського літературознавства в діаспорі Юрія Лавріненка та Юрія Шевельова (Шереха). До останнього з видань увійшли листи періоду 1945–1949 років, тобто коли обидва автори перебували в таборах для переміщених осіб (ще до переїзду за океан).

   Книги, презентовані того дня, були подаровані бібліотеці СНУ імені Лесі Українки.

Максим КИРИЛЕНКО

Джерело: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки