Поряд з українцями жертвою радянського тоталітарного режиму стали й інші народи, які упродовж століть проживали разом з нами. Після відвоювання Криму у 1944 р. радянська влада прийняла рішення виселити корінних мешканців краю – кримських татар, звинувативши їх у колабораціонізмі. Під вигаданим привидом лише 18–20 травня із півострова було депортовано 180 014 осіб. Регіон зазнав непоправних втрат, були заборонені автентичні назви, знищена самобутня культура. Повернення на Батьківщину стало можливим лише в останні роки існування СРСР.

У 2015 році постановою Верховної Ради України було визнано депортацію 1944 року геноцидом кримськотатарського народу, а 18 травня встановлено як День пам’яті жертв цього геноциду.

Трагедія кримськотатарського народу для багатьох стала відомою після створення художнього фільму режисера Ахтема Сеітаблаєва «Хайтарма», а також перемоги української співачки Джамали з піснею «1944» на «Євробаченні 2016».

Не дивлячись на віддаль, минуле Волині тісно поєднане з історією Криму. Частинку цієї історії зберігає Волинський краєзнавчий музей. Дещо з колекції було представлене у 2016 році на виставці «Кримські татари і Волинь: історія, культура та сьогодення».

Ось що розповіло про цю виставку Громадське. Волинь (Hromadske. Volyn):

Сьогодні як ніколи є актуальною проблема збереження культури кримськотараського народу, захист його прав, на сторожі яких має стояти уся міжнародна спільнота. Волинський краєзнавчий музей буде продовжувати берегти пам'ять і розповідатиме про колоритну історію кримськотараського народу.

Богдан Зек,
кандидат історичних наук, завідувач науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею