29 січня українці вшановують події кінця січня 1918 року, коли юні захисники Української Народної Республіки власною кров’ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху — бій під Крутами.

Відзначаючи пам’ятну дату, працівники Іваничівського історичного музею провели історичну годину «Коли стають до зброї діти – народ цей не перемогти!» для учнів та педагогів Луковичівської ЗОШ І-ІІ ст. (керівники екскурсійної групи – Мисюра Любов Павлівна, Гоменюк Оксана Олександрівна, Голіброда Тетяна Павлівна).

На захід були запрошені голова Іваничівської РДА Лілія Кревська, начальник відділу культури Марина Косаковська, в.о. начальника відділу освіти і молоді Жанна Кеба.

Ведучі Лариса Куль і Віталіна Мазурук нагадали присутнім про сумну сторінку української історії – трагічну загибель студентського куреня та подвиг українських юнаків, який став символом патріотизму та жертовності в боротьбі за незалежну Україну.

Саме тоді на Чернігівщині недалеко від залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний-схід від Києва, добровольчий Студентський Курінь, що складався із 300 юнаків: студентів Університету імені Святого Володимира, новоствореного Українського Народного Університету та гімназисти Київських гімназій, відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили нерівний бій із більшовицькими військами, чисельність яких налічувала близько 5 тисяч.

Бій тривав лише п’ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.

Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва.

За кілька тижнів після бою під Крутами М. Грушевський писав: «Недаремно пролилася кров тисяч українських інтелігентів та молоді, коли вона принесла духовне визволення від найтяжчого і найшкідливішого московського ярма: добровільно прийнятого духовного закріпачення!».

І хоч подвиг Героїв Крут згодом забули більш ніж на 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано, подвиг під Крутами увіковічений у пам’яті українців.

Вони є прикладом для сучасних воїнів – тому що були такими ж завзятими тоді, у 1918-му, як ті, кого ми назвали кіборгами, в 2014-2015. Вони, герої Крут, були першими «кіборгами» у нашій історії.

Зараз також триває боротьба за цілісність і незалежність нашої держави. 23 лютого 2014 року після анексії Криму Росією розпочалася антитерористична операція, яка переросла в неоголошену російсько-українську війну. Відбуваються військові дії в Донецькій та Луганській областях. Багато наших земляків брали і беруть участь у військових діях. Серед них є і такі, які віддали своє життя за цілісність і незалежність України.

Присутні на заході вшанувати пам’ять героїв, замордованих під Крутами і тих, хто загинув на Сході нашої країни хвилиною мовчання.

Ми кажемо, що Крути – це бій за майбутнє, майбутнє України. І цей бій триває. Тепер від нас залежить його результат. В наших руках шанс на остаточну перемогу, яку Україна чекає з 1918 року. Для цього нам потрібна єдність та рішучість, яких забракло тоді у Києві, та героїзм і жертовність, яку проявили ті, хто прибув тоді на станцію Крути захищати Україну.

У кінці учасники заходу поклали квіти до пам’ятника стрільцям 13-ї сотні українсько-галицької армії, який розміщений в селищі Іваничі біля залізничного вокзалу.

Вічна пам’ять героям!

Джерело: Іваничівський історичний музей