20 березня у Колодяжненському літературно-меморіальному музеї Лесі Українки відбулося свято «День поезії», організоване Ковельським фондом культури на чолі з його головою Геннадієм Сарапіним. Він і розпочав поетичне дійство віршем Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця?..», який дав тон виступам письменників: поетичне слово повинне бути «твердою крицею», «безжалісним мечем», «зброєю іскристою» у прагненні кращої долі для свого народу. І сучасні поети взяли з рук Лесі Українки слово-зброю. Про що б вони не писали: природу, батька й матір, війну й учасників АТО, у їх творах − любов до України. Студентка з Нововолинська Тетяна Ломако очима дітей представила воєнні жахіття у вірші «Криваві сни вже сняться їм». Зворушливим словом «Ма…» називає матір у глибоко психологічному вірші «13-та зима, як мами вже нема», покійному татові подруги присвячений реквієм «Тато».

   Ковельський письменник Анатолій Семенюк привітав колег по перу з Днем поезії, говорив про високу значимість українського поетичного слова, воїнам АТО присвятив вірш «Копаєм землю», жінкам та матерям − «Шлях до святості».

   Письменниця з Луцька Наталія Бугай у вірші «Рідна земля у вогні» клеймить ворогів України словами: «Що їм розп'ясти Україну!» У поезії «Квітка надії» дякує за подвиг героям Небесної Сотні. Вірш «Матінка-Зоринка» поетеса-піснярка представила у музичному оформленні.

   Голова Ковельської творчої літературної студії Віра Семеній у вірші «Мені не треба ні золота, ні срібла» найвищою цінністю вважає: «щоб Україна встала із колін». У вірші «Коли ж ти будеш справді незалежна?» ставить питання «хто винен?» і бажає батьківщині процвітання. Поезію «Підрізала їй доля крила» присвятила Лесі Українці.

   Яків Лавренко, людина з назкрізно національними поглядами, втілив свою життєву позицію у поезіях «Не спи, українцю!», «Капають сльози».

   Світлана Пелип, поетеса з м. Ковеля, членкиня студії «Творчий світ» продовжила патріотичну тему «Реквіємом захисника вітчизни», життєстверджуючим віршем «На світанку засипати гріх».

   Поет, журналіст, член письменницької і журналістської спілок. член Ковельської студії «Творчий світ», заступник редактора всеукраїнського журналу «Українець» Георгій Ідрісов свої твори присвятив покійним колегам-письменникам Василю Гею та Олександру Богачуку, у яких осмислив їх велич і подвиг. Поет − співець природи поліської землі. Його метелик, чорниці, дуб, жайвір, «сонця повні жмені» заставляли поринути в літо. Спомини дитинства зі смаком молока, волошками у збіжжі, ласкавою усмішкою мами закінчувалися думками про вічність.

   Олена Чабан, заслужений журналіст України, поетеса і прозаїк зі Старої Вижівки, членкиня Ковельської студії «Творчий світ» згадувала про учнівські подорожі з села Любитів до Колодяжного, читала вірші «Ти залишилась вічно молодою», «Щедрий засів». Для музею авторка подарувала книгу «Знову осінь над гаями», яка є продовженням розповіді про життя сільської учительки, розпочатої у трьох попередніх книгах. На подарованому виданні напис: «Осінь у природі, як і життєва осіль людини, приносить радість тоді, коли не змарнуєш свої весни і літа. Подумайте. І будьте щасливі».

   Іван Оринчак, священик Святомиколаївської церкви у с. Колодяжне, поетичним способом осмислив 26 розділ з Книги Луки. Вірш представляє його збірку «Через Голгофу − до Воскресіння».

   Марічка Муляр з Луцького району читала віші «Тобі. Вкраїно!», «Небо», «Розлучниці».

   Воїн АТО, поет-бард Юрій Щербик виконав пісні на свої слова, наповнені прагненням миру, роздумами про причини війни, описами жахіть війни Для музею і для сільської бібліотеки автор подарував збірку віршів. Один з віршів книги:

Блондинка стоит с винтовкой

На «той стороне» − чужая…

−Погибнуть легко. А толку?

Красивая, зря ты в стае.

Была бы жена кому-то.

Кому-то была бы мама!

Ты думала: это круто −

Война на Донбассе? Драма,

В которой играть согласна

Убийцу − убьет тебя же…

Хоронят таких негласно.

Никто и не вспомнит даже…

07. 06. 2015.

   Ігор Вижовець з м. Ковеля прочитав вірші «Пам'ятай, дитино!», «Прадавній край», його донька Оксана − вірш «Оспівана митцями». Федір Савлук читав власний вірш «Слова». Нововолинський поет Анатолій Поліщук представляв учасникам свята поезії «Молитва», «На могилі», «Танець». Микола Корнелюк з Старовижівщини − «Порожня батьківська хата», «Розмова з Кобзарем через віки». З власними віршами виступали Олена Камінська, Сандар Світлана, Валентина Клюндер (подарувала музею збірку поезій). Любов Євтушик любовно декламувала твори Лесі Українки.

   Поетеса, літературний критик, редактор літературно-мистецької студії «Зорі над Стиром», заступник голови Ліги українських письменників ім. Павла Чубинського, член українсько-російської студії «Ліра» Марія Пишук представила власні збірки «Нерозділений рай», «Сльоза по матері» і вірші з них «Перед сповіддю», «Балади», «Не вбивай!».

   До Волинських поетів долучився і їх побратим по перу, інженер з Борислава, Богдан Порембський, який представив збірку «Дивна осінь» і словами віршів говорив про свою молодість, важку мамину працю, знайомого скрипаля…

   Всі учасники отримали подяку за участь у «Дні поезії», оглянули музей Лесі Українки.

Джерело: Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки