У Музеї волинської ікони представили графічні роботи Олександра Дишка, який ілюстрував факсимільне видання Холмського Євангелія ХІІІ століття. Про це написала Наталія Малімон у газеті «День».

Підбірка творчих робіт Олександра Дишка, представлена в музеї, має назву «Скрипторій Волині ХІІІ століття. Епоха короля Данила. Холмське Євангеліє» і виставлена в залі, де перебуває чудотворна Холмська ікона Богоматері. Уже 20 років цей святий образ, одна з чотирьох апостольських ікон, знаходиться у Луцьку, куди передала ікону родина холмського священника Гаврила Коробчука, на збереженні якої вона знаходилася. Виставка робіт Дишка — один із мистецьких, наукових, просвітницьких заходів музею до 20-річчя цієї дати. На сторінці музею у Фейсбуці вміщують матеріали про історію чудотворної ікони, її появу в Холмі, коронування, вшанування, перипетії, пов’язані з її зникненням та появою впродовж століть. І, як каже завідувачка музею Тетяна ЄЛІСЄЄВА, навіть для неї та наукових працівників відкривається багато невідомих моментів, які можуть знаходити сьогодні завдяки інтернету.

Олександр Дишко є автором художньо-науково-історичних реконструкцій Луцька, ілюстратором книг, рекламних, публіцистичних, науково-інформаційних видань на тему історії старого Луцька і Волині. Митець представляв Україну, Волинь на багатьох всеукраїнських і зарубіжних виставках. Чимало його робіт є в музеях та приватних колекціях. Олександр Дишко працює в різних мистецьких стилях, використовуючи унікальну авторську техніку, поєднуючи малярство і графіку. «Це незбагненно і несамовито талановито», — так емоційно відзначив авторський стиль Дишка Анатолій КВАСЮК, художник і реставратор, який повернув до життя чудотворну Холмську ікону.

Тетяна Єлісєєва пригадала початок співпраці Олександра Дишка з історико-культурним заповідником «Старий Луцьк», коли він створив два плакати, на одному було зображено В’їзну вежу замку, а другий був присвячений збереженню нашої культурної спадщини. «Була намальована нога, яка руйнує, і рука, яка відновлює, — каже Тетяна Єлісєєва. — І це було так щемливо, так промовисто, так талановито, що не залишало нікого байдужим».

Нинішня виставка малярства та графіки Дишка в музеї — вже не перша. Єлісєєва пригадує 2009 рік, коли виставляли тут копію корони короля Данила. Тоді роботи Дишка гарно доповнили розмову на круглому столі про епоху першого українського короля, в якому взяв участь директор Львівського художнього музею Борис Возницький. Тетяна Гнатів, директор департаменту культури Луцької міської ради, відзначила, що завдяки роботам Олександра Дишка та членів мистецького об’єднання «Куля», до якого він входить, Луцьк має гарний презентаційний альбом.

Наразі, як зазначив художник, він підготував матеріали на три пересувні виставки, в Музеї волинської ікони представлена маленька часточка його доробку. Чим вражають ці роботи? Не лише авторською технікою, стилем. А насамперед — глибоким розумінням і знанням епохи, яку зображує. XIII століття, епоха короля Данила, на думку художника, не лише неймовірно цікава, а й дуже значуща для історії сучасної України. Ми звикли говорити — Галицько-Волинське князівство, але правильно буде Волинсько-Галицьке. Бо батько Данила — Роман Мстиславович, приєднав Галичину до Волині, утворивши окреме князівство. Тут, на цих землях, зупинили татарську орду, звідси починалося й відновлення держави, якою є сьогодні Україна. Аби передати дух епохи, Олександр Дишко багато вивчає, досліджує. Каже, що лише «Літопис Руський» перечитав чотири рази!