Українці з різними поглядами, об’єднані ідеєю соборної Української держави у боротьбі проти кривавих нацистського та комуністичного режимів повинні бути прикладом для сучасних українців, а знання про справжню історію є «антивірусом проти сепартатизму»: у Луцьку презентують пересувну виставку, присвячену повстанцям, – повідомили «Волинські Новини».

Презентація фотодокументальної виставки про досвід безкомпромісної боротьби УПА із нацистським і комуністичним тоталітарними режимами: «УПА — відповідь нескореного народу. Повстанці проти нацизму і комунізму» відбулася 2 березня у Волинському краєзнавчому музеї.

Виставку готували колектив Центру дослідження національного руху, Галузевий архів СБУ та Український інститут національної пам’яті. Першу частину виставки «УПА проти нацизму» зробили до 8 травня минулого року і вона працювала у Києві на подвір’ї Національного музею історії України. Друга частина виставки була готова 14 жовтня минулого року.

Плакатна виставка мандруватиме Україною. У Луцьку вона діятиме до 20 березня, відтак мандруватиме музеями області – її хочуть показати жителям усіх районів.

Як розповіла представниця Інституту національної пам’яті у Волинській області Леся Бондарук, перший організований спротив відділу УПА нацистам відбувся у Володимирці у ніч з 7 на 8 лютого 1943 року, коли загін Григорія Перегіняка на псевдо Коробка захопив містечко і вибив звідти нацистський гарнізон. Протягом кількох діб нацисти не наважувалися повернутися до містечка. Відтоді розпочався активний антинацистський фронт. Важливо, що до того теж були сутички і бої повстанців з нацистами, але вони мали розрізнений поодинокий характер.

Активно антинацистський фронт проявився у лютому-березні 1943 року, коли УПА звільняла цілі населені пункти на Рівненщині та Волині, була створена Колківська республіка на значній території. Щодо вигнання нацистів тривали сутички УПА з червоними партизанами, які мали завдання від НКВД воювати проти повстанців, була боротьба і проти польської Армії Крайової, яка теж претендувала на українську територію. У селі Гайовому Ківерцівського району, де була сильна колонія польської самооборони Пшебраже відбувся так званий «Пшебразький котел», де 31 серпня 1943 року проти повстанців та селян, які виступали проти гніту як польських колоністів, так і нацистів, виступили як АК, так і червоні партизани.

У березні 1944 року вирушив перший ешелон зі Здолбунова, що на Рівненщині, з першими виселеними членами родин поставців. У виставці можна побачити інформацію щодо того, скільки осіб вивезли – йдеться про 187 тисяч людей, які були членами родин бійців УПА.

З 28 лютого до сьогодні у кожній області відкривають цю пересувну виставку, яка найповніше розповідає історію національно-визвольної боротьби з акцентом на антинацистському фронті УПА.

Попри те, що виставка фотоматеріалів відносно невелика за обсягом, вона виразно акцентована за темами. Так, у виставці також показано, яку роль мали бійці УПА в організації концтабір них повстань. Цього року 26 травня вшановуватимуть 65-ту річницю Норильского та Воркутинського повстань політв’язнів у радянських концтаборах. Волиняни-бандерівці стали прикладом для представників різних народів у боротьбі за права людини навіть у ті часи, коли вони були номерами без імен на каторжних роботах.

Крім цього, виставка показує, що лише тотальна депортація українців подолала українське підпілля в комуністичній Польщі. Показано призабуті факти переговорів між УПА та АК – була спільна битва та визволення міста Грубешів від нацистів. Пізніше АК зрозуміла, що радянська влада не дасть їй створити бажану Польщу, вони почали говорити повстанцями про спільну боротьбу, але було вже надто пізно.

Директор Волинського краєзнавчого музею Анатолій Силюк зазначив, що, якщо знання, представлені у виставці, будуть відомі широкому загалу, буде менше людей, які не знають власної історії, не люблять своє землю, можливо, виставка стане «антивірусом» сепаратизму, який зародився на сході країни і зараз не дає можливості спокійно розбудовувати незалежну та соборну державу. Він відзначив, що виставка присвячена УПА, як здвигу проти двох тоталітарних режимів – фашизму і комунізму. Сім мільйонів українців воювали у лавах Червоної Армії, до 300 тисяч – на боці Третього Рейху і лише 100 тисяч створили УПА – професійну армію, яка досі не є розпущеною, хоч і не діє.

Окрім матеріалів виставки, з його слів, у музеї зберігають комплекс робіт Ніла Хасевича, який у 1952 році був знищений у схроні. Цей художник своїм різцем боровся проти нацистів та комуністів і нині є класиком.

Анатолій Силюк зауважив, що цього року 75 років виповнюється Колківській повстанській республіці, торік 75 років виповнилося УПА, цьогоріч 75 років виповнюється славетному бою упівців з нацистами біля Нового Загорова, отже, у вересні пропонують провести всеукраїнську наукову конференцію щодо загаданих подій і за її підсумками підготувати матеріали, які слугуватимуть дослідженню визвольного руху на Волині.

Кандидат історичних наук Богдан Зек зауважив, що сучасне українське суспільство, попри розвиток технологій, відчуває інформаційний голод. Є багато праць щодо історії українського визвольного руху, але вони належним чином не популяризуються, а виставки такого формату дозволяють усім ознайомитися з історією УПА і по-іншому сприймати історію держави.

«На території Волині та Полісся розвинулася ідея армії повстанців, що згодом виросла у форми Української повстанської армії. Вона, УПА, розрослася на інші землі нашої батьківщини. Але Волинь повстала першою. Волинь у боях згоріла. Вона пролила кров на два фронти – німецький і большевицький, пролила стільки, як ніяка інша частина України. Вона поховала у своєму чорноземі синів різних земель України, повстанців різних загонів, членів усіх бойових груп та політичних формацій, що стали на захист національної ідеї свого народу», - процитував науковець спогад Михайла Данилюка «Повстанський записник», виданий у Нью-Йорку 1968 року.

Історик наголосив, що в УПА боролися люди з різними світоглядами, ідеями, переконаннями, але їх об’єднала одна ідея соборної і незалежної Української держави. Сучасникам варто взяти приклад і об’єднуватися, адже українці у єдності непереможні.

Надали слово і людині, чию родину виселили з Волині у Сибір за те, що його брат був бійцем УПА заслуженому діячу мистецтв Ростиславу Кушніруку. Він розповів про боротьбу підпільників ще до початку війни на території Волині. Так, за два місяці до війни відбувся бій у Букові, у якому брав участь Олександр Королюк на псевдо Лев, який став сотником і згодом загинув в бою з нацистами у Рівному. З родичами повстанця разом виселялася в Сибір родина Ростислава Кушнірука. На Вишкові загинуло п’ятеро підпільників бойових загонів самооборони у перший місяць війни у 1941 році. Під час бою вийшла дівчина з українським прапором і вигукнула: «ми гинемо за Україну. Такі, як я, не здаються!»- зайшовши у палаючу клуню.

«Куди там Матросовим до таких героїв? А це правда, це відбувалося ще до утворення повстанських загонів, такі люди є взірцем для молодого покоління», - зазначив Ростислав Кушнірук.

Він побажав молоді цікавитися маловивченою історією, фактами про повстанців.