13:11
А вишивка – немов молитва тиха, хай береже і гріє на добро…
|
|
У Маневицькому краєзнавчому музеї відкрито виставку робіт вишивальниці із Малої Ведмежки Галини Карпович «Розмаїття барв на полотні». Її картини та ікони, вишиті сорочки надихають, приваблюють і зачаровують. На полотнах – неповторні пейзажі, релігійна тематика, портрети. – Сам процес вишивання заспокоює, а результати радують і приносять задоволення, – говорить вишивальниця. – Прикипіла душею до орнаментів для вишивки вже давно. Вишивала рушники на замовлення, сорочки, сукні бісером та хрестиком на подарунок рідним та друзям, а потім у творчості настала пауза. Повернулась до цього виду мистецтва п’ять років тому. Чоловікова сестра на день народження доньці подарувала вишиту картину. Вона перевернула мій світогляд, довго шукала її схему в Інтернеті. Її, свою першу картину під назвою «Хатина», я вишивала довго – два роки. Однак після того вже зупинитись не могла. З того часу пані Галина з голкою та ниткою вже не розлучається. Попри домашні клопоти та турботи, знаходить хвилинку вільного часу, аби сісти за улюблену справу. Допомагає їй в цьому і чоловік Василь Іванович: доки вона вишиває, він змотує нитки в клубки. Представлені на виставці 24 картини заворожують красою та професійною технікою виконання. Кожна її квітка, хатинка, тварина – як живі і нагадують живопис, мають стільки барв і відтінків, що, здається, зараз защебечуть птахи, задзюрчить струмок. Кожна робота вишивальниці має внутрішній зміст, власну ідею, яка приходить разом з натхненням. Сама Галина Степанівна дуже самокритична та скромна людина, тому її полотна надзвичайно світлі, вони випромінюють енергію добра…. – Людина без духовних потреб не зможе в повній мірі відчути істинної радості життя, – говорить Галина Степанівна. – Тому перед тим, як братись за вишивання ікони, потрібно прочитати молитви, попоститися кілька днів. Є такі роботи, які виконуються просто на одному подиху, а інші, навпаки, – вимагають терпіння. ... Ось обриси загадкової незнайомки. У стриманій задумі, гордому погляді, плавних лініях обличчя, плечей, криється неповторна грація та жіночність. А ось сірий вовк, де темні кольори, начебто, вступають у протиборство із сонячними відтінками. Образ цього свободолюбивого хижака беруться зображати на полотні сильні особистості. Жінка розповідає, що створює картини різної тематики, але найбільш полюбляє працювати над сіроманцями. У роботі використовує здебільшого французькі лляні нитки муліне. – До багатьох полотен кольори підбираю сама, – говорить вишивальниця. – Наприклад, ікона «Вознесіння Христове» вміщує 96 тис. хрестиків, 72 кольори, близько 30 із них сірувато-зеленого відтінку. У кожну роботу вона вкладає душу, щедро ділиться своєю енергією, і, мабуть, саме тому від них не можна відірвати погляд. Тож усі бажаючі, що захоплюється мистецтвом вишивки, мають змогу ознайомитися із роботами цієї талановитої майстрині у художній галереї краєзнавчого музею. Джерело: газета «НоваДоба» |
|
|
Всього коментарів: 0 | |