Без могили, без хреста, у кустанайських степах покоїться прах титана духу і праці, у якому не було й краплинки української крові, але який над усе любив Україну, - Агатангела Юхимовича Кримського. Народившись у Володимирі-Волинському, він відкрив для України Схід, а Схід – для України. У 30 літ Агатангел Юхимович з феноменальною легкістю володів шістдесятьма мовами, став письменником і поетом, перекладачем і фольклористом, істориком, літературо-, театро-, і мовознавцем, етнографом, консультантом Лесі Українки, одним із фундаторів Академії Наук України.

З нагоди дня народження українського сходознавця, історика, фольклориста, літературознавця, письменника, перекладача Агатангела Кримського (1871–1942), пропонуємо до перегляду телефільм Волинського телебачення про нього, створений за участі вченої-сходознавиці та музейниці Олени Огнєвої у 2013 році:

Довідково:
Народився Агатангел Юхимович Кримський 15 січня 1871 року у м.Володимирі-Волинському у змішаній родині: по батьковій лінії вона мала татарсько-білоруське коріння, а по материній – польське та литовське. У дитячі роки його батьки переїхали до Звенигородки (нині Черкащина). Навчався Агатангел спочатку в Острозькій протогімназії та Другій київській гімназії, а після закінчення останньої у 1885–1889 pоках – у Колегії Павла Галагана, де познайомився із видатним українським мовознавцем Павлом Житецьким, що вплинуло на його подальшу долю.

У 1889 році А. Ю. Кримський вступив до Лазаревського інституту східних мов у Москві, після закінчення якого у 1892 році залишився для підготовки до професорського звання при кафедрі арабської філології. Упродовж 1892–1896 pоків Кримський навчався на історико-філологічному факультеті Московського університету під керівництвом таких вчених, як В. Міллер, Р. Брандт, П. Ф. Фортунатов, П. Г. Виноградов, В. І. Гер’є, В. Ключевський та ін. Після закінчення навчання у 1896 році склав магістерські іспити з арабістики та слов’янської філології у Петербурзькому та Московському університетах.

У 1896 році А. Кримський відправився у відрядження на Близький Схід для наукової роботи, а після повернення почав працювати в Лазаревському інституті, де викладав курси історії семітських мов, вивчення Корану і граматичних текстів, читав лекції з історії арабської літератури, викладав арабську поезію і займався проблемами перекладу арабською мовою філософсько-літературних текстів. У 1901 році Кримський очолив кафедру арабської словесності Лазаревського інституту і аж до 1918 року був професором арабської літератури та історії мусульманського Сходу. Протягом 1900–1918 років А. Ю. Кримський також вико- нував обов’язки неодмінного секретаря Східної комісії Московського археологічного товариства.

У 1918 році Кримський переїхав до Києва на постійне проживання, де до 1929 року працював секретарем заснованої гетьманом Павлом Скоропадським Української академії наук (УАН), а також очолював її історико-філологічний відділ, кабінет арабо-іранської філології, комісію словника живої мови, комісію історії української мови, діалектологічну та правописну комісії.

У 1918–1921 роках Кримський працював професором всесвітньої історії в Київському університеті. Водночас був редактором «Записок Історично-філологічного відділу Української Академії наук», а з 8 серпня 1925 року – головою Київського філіалу Всесоюзної асоціації сходознавства, створеного при Всеукраїнській академії наук (ВУАН).

Спочатку радянська влада ставилася до Кримського лояльно, однак з 1929 року було розпочато переслідування вченого. У 1930- х роках він був практично усунений від науково-викладацької роботи. 20 липня 1941 року Кримського було заарештовано співробітниками НКВС, після чого його звинуватили в «антирадянській націоналістичній діяльності» та ув’язнили в одній із тюрем НКВС у Кустанаї Казахської РСР (нині м. Кустанай, Казахстан). Виснажений ув’язненням та хворобами, 25 січня 1942 року Агатангел Кримський помер.

А. Ю. Кримський здійснив значний вклад у розвиток української філологічної та історичної науки. Він є автором понад 1000 публікацій – монографій, підручників, статей. Вагоме місце в доробку вченого посідають праці з арабістики, семітології, тюркології та іраністики. Кримський був поліглотом – за різними даними, вчений знав понад 60 мов, а деякі дослідники вважають, що їх було понад 100. Окрім сходознавства, багато уваги Кримський також надавав проблемам розвитку української літературної мови, фольклористичним та етнографічним дослідженням, зокрема з української антропології. Учений був також науковим редактором багатьох словників та збірників. Вільно володіючи майже шістдесятьма мовами, а також знаючи всі діалектні особливості української мови, А. Кримський зробив значний внесок в українське й російське сходознавство та україністику.

Волинською обласною державною адміністрацією за досягнення в літературі встановлено 1992 року літературно-мистецьку премію імені Агатенгела Кримського. Першим лауреатом у 1992 році був визнаний письменник Йосип Георгійович Струцюк.

Іван Чорний

__________________________

Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2021 рік / Упр. культури, з питань релігій та національностей Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Луцьк : «Терези», 2020. – С. 28–30.