Цю правдиву життєву історію розповіла мені Наталія Назарівна Цинкаловська-Грабарчук, оскільки Сусана Мерзлова (Герштанська) була її близькою подругою.

   Український народ пережив кілька геноцидів, одним з найстрашніших є депортація українського населення з Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини (тепер – територія Польщі).

   В експозиції Володимир-Волинського історичного музею експонується невелика, але цікава колекція кованих металевих хрестів.

   Ім'я історика та археолога Олександра Цинкаловського поступово повертається до українців, до рідної йому Волині: з'являються вулиці, присвячені нашому талановитому земляку, впроваджено краєзнавчу премію імені О.Цинкаловського, проводяться наукові конференції та читання. Хоча ще багато слід зробити, аби цей дослідник став відомий широкому загалу. Усе можливе робить для цього племінниця вченого – Наталія Грабарчук.

   Людське життя – найкращий сценарист. Дуже часто воно робить такі круті повороти, дарує можливість зустрітися з непересічними і, навіть, видатними особистостями. Так трапилося і з володимирчанином Павлом Рибочкою...

   На автошляху, що прямує до Устилуга добре помітна вежа-дзвіниця та міцні кам'яні будівлі поряд з нею. Колись там знаходився римо-католицький домініканський монастир, історія якого губиться у глибині віків, сягаючи витоками часів європейського Середньовіччя.

   Цю працьовиту, завжди спокійну і врівноважену жінку, мудру та збагачену життєвим досвідом людину добре знають Володимирі-Волинському та за його межами.

   Одним із важливих джерел пізнання минулого рідного краю є літописи. Як правило, писалися вони при дворах князів або ченцями в монастирях. Досить цікавим документом, в якому, поміж іншого, описана історія Володимирщини, є Галицько-Волинський літопис.

   У Володимир-Волинському історичному музеї відкрилася виставка робіт знаних волинських вишивальниць, членів Національної спілки майстрів народної творчості України – Галини та Світлани Махонюк. Експозиція «Нев'янучий сад» містить 70 авторських рушників, один з яких має зворушливу назву «Весна, ім'я якій Світлана» – він вишитий Галиною Махонюк з присвятою нині покійній сестрі Світлані.

   Ім'я цієї людини добре відоме багатьом міським старожилам, адже він належав до когорти непересічних особистостей, які залишили слід в історії Володимира-Волинського у неспокійному 20 столітті.