Стаття кандидата історичних наук, завідувача науково-експозиційного відділу новітньої історії Волині Волинського краєзнавчого музею Богдан Зек, опублікована у журналі Національної спілки краєзнавців України «Краєзнавство» (2019. – №4. – C. 59–68).

Спогади нині вже покійного місцевого жителя Святослава Панасевича, якими люб’язно поділилася з Володимир-Волинським історичним музеєм його донька пані Олена.

Український народ пережив кілька геноцидів, одним з найстрашніших є депортація українського населення з Холмщини, Підляшшя, Надсяння і Лемківщини (тепер – територія Польщі).

Позаминулого року до нашого Володимир-Волинського історичного музею завітала художниця Магожата Скалбанія з Любліна. Вона сказала, що охоче відвідала Володимир-Волинський, бо тут колись жив відомий польський поет Юзеф Чеховіч. Хто ж він?

Життєві невигадані історії про місцеве єврейство, якими колись поділився світлої пам'яті краєзнавець і музейник Петро Михайлович Заклекта (1944–2015), а йому розповіли місцеві старожили.

У науковому збірник „VIR BIMARIS. Від Куявського гнізда до Причорноморських степів. Студії з історії Балтійсько-Понтійського міжмор’я, присвячені професору Олександрові Коську” (Poznań, 2019 – Том 5) відділу Праісторії Центрально-Східної Європи Інституту археології Університету імені Адама Міцкевича в Познані (Республіка Польща) опублікована стаття провідного наукового співробітника Волинського краєзнавчого музею Григорія Охріменка (у співавторстві) „Імовірні шляхи сполучення Західної Волині та Волинського Полісся за доби бронзи”.

9 січня 2018 року виповниться 120 років від дня народження Олександра Цинкаловського – видатного волинянина, уродженця Володимира-Волинського, знаного археолога. У фондах Володимир-Волинського історичного музею зберігається епістолярій вченого, який дає можливість краще збагнути особистість вченого.

   Ім'я Олександра Цинкаловського поступово повертається до рідної Волині, його наукову спадщину досліджують вчені-історики. Яким ж був відомий краєзнавець як людина? Які почуття переповнювали його душу?

   На сьогодні в Україні і за її межами не всі розуміють і можуть пояснити: чому головне свято Весни має три назви – Великдень, Пасха або Воскресіння Христове? Для більшості людей байдуже її суть і зміст, аби була добра чарка та свіжа шкварка. Проте, ці свята абсолютно різні, як за часом виникнення, так і за своєю суттю і обрядовістю. Давайте повернемося до витоків історії, такої, яка була, якою жили наші пращури.

   4 жовтня минає 85 років від дня смерті української поетеси, драматурга, прозаїка, публіциста, видавця, етнографа, фольклориста, громадського діяча, матері Лесі Українки − Ольги Петрівни Косач, уродженої Драгоманової, яка друкувалася під псевдонімом Олена Пчілка.