Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 246
Показано матеріалів: 11-20
Сторінки: « 1 2 3 4 ... 24 25 »


   Вірш «Надія Леся написала у Луцьку 1880 року. Під заголовком «Пісня заволоки» від вперше опублікований у львівській «Зорі» (1887 р., № 24). Автограф не зберігся. У рукописному варіанті (переписаний старшим братом Михайлом) існує у альбомі «Поезія», подарованого доньці Оленою Пчілкою.

Колодяжненський літературно меморіальний музей Лесі Українки | Переглядів: 466 | Додав: volyn-museum | Дата: 27.12.2014 | Коментарі (0)

   У львівському журналі «Зоря», № 22, стор. 186, був опублікований твір Лариси Косач – вірш «Конвалія», підписаний «Волинь, 1884, 30 жовтня. Леся Українка».


   У 2012 році жителька с. Ладинь Галина Власюк передала в Любомльський краєзнавчий музей вишитий рушник, який вразив працівників закладу своїм патріотизмом та неповторністю. Він датований, згідно з написом – 15 жовтня 1937 року, тобто, був виконаний до свята Покрови Пресвятої Богородиці. Вражає не тільки мистецька робота, але й сам сюжет.

Любомльський краєзнавчий музей | Переглядів: 410 | Додав: volyn-museum | Дата: 15.11.2014 | Коментарі (0)

   1 серпня 2014 року виповнилося 35 років від того дня, коли завідувачем Колодяжненського літературно-меморіального музею стала Віра Михайлівна Комзюк, скромна вчителька історії та географії Дольської восьмирічної школи Любешівського району, корінна жителька Колодяжного.


   У долі Григорія Гуртового (1924 - 2012) поєдналися дві прадавні історичні частини України. За життя він став видатним сином Волинського краю, відомим краєзнавцем, знаним музейником, засновником першого на Волині музею на громадських засадах. Але його родинне коріння сягає Запорозьких земель, де пройшли роки раннього дитинства, становлення і формування основних життєвих орієнтирів.


   Є на Волині люди, закохані в історію рідного краю. Проте, без одержимості, здорового ентузіазму та навіть фанатизму їм не обійтись. Не бракує ні першого, ні другого, ні третього Зіновію Марковичу Євницькому, волинському краєзнавцю і педагогу. Все своє життя він присвятив школі і по праву може називатись вчителем від Бога. Багато з його вихованців стали відомими, хорошими людьми, а він і далі у свої вісімдесят три роки продовжує працювати з дітьми, передавати їм свій досвід, свою життєву мудрість. Бо, спробувавши у своєму житті чимало, знає – це його покликання, його життя...


   Дмитро Олександрович Остапюк – відомий волинський краєзнавець, активіст пам’яткоохоронної справи, вчитель історії, дослідник археологічних пам’яток, організатор і активіст музейництва на теренах Любомльського району. Зібрав одну з унікальних музейних колекцій, яка і сьогодні не втратила свого значення і є значним джерелом для наукових досліджень.

Любомльський краєзнавчий музей | Переглядів: 383 | Додав: volyn-museum | Дата: 21.10.2014 | Коментарі (0)

   Збереження сакральної спадщини Волині пов’язане з життям і професійною діяльністю Анатолія Квасюка, художника-реставратора, який практично започаткував реставраційну справу на Волині. Реставрація стала справою його життя.

Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 510 | Додав: volyn-museum | Дата: 20.10.2014 | Коментарі (0)

   До когорти шукачів історичної істини належить і вчитель української мови і літератури Уховецької середньої школи Анатолій Миколайович Григоровський – педагог за фахом, краєзнавець за покликом серця. Разом із своїми колегами, закоханими в історію рідного поліського краю, він стояв біля витоків краєзнавчого руху, започаткованого на Волині на початку 1960-х років.

Ковельський історичний музей | Переглядів: 461 | Додав: volyn-museum | Дата: 20.10.2014 | Коментарі (0)

   Друга половина 1960-х – перша половина 1980-х років – складний і дуже суперечливий період у розвитку українського театрального мистецтва та української культури загалом. Саме на ці роки припадає період наполегливого, майже маніакального мусування брєжнєвсько-сусловської концепції розквіту, зближення та злиття всіх народів СРСР в одну нову «історичну спільність» – радянський народ. Тобто, в перспективі українська нація мала зникнути як самодостатня спільнота, розчинившись в «радянській», а по суті – в російській.

Волинський краєзнавчий музей | Переглядів: 344 | Додав: volyn-museum | Дата: 20.10.2014 | Коментарі (0)

1-10 11-20 21-30 31-40 ... 231-240 241-246