Головна » Статті » Іваничівський народний історичний музей
28 серпня - 250 років від дня народження Тадеуша Чацького (28.08.1765—8.02.1813)

ПРОСВІТНИЦЬКА ДОРОГА ЧАЦЬКОГО

Цього року виповнюється 250 років з дня народження освітнього та громадського діяча Тадеуша Чацького — відомого польського вченого, який займався історією, етнографією, правом та економікою, засновника «Товариства шанувальників наук» та одного із організаторів Кременецького ліцею, який став основою університету Святого Володимира у Києві – нинішнього Національного університету імені Тараса Шевченка.

Життя і діяльність його тісно пов’язані з Волинню і нашим Прибузьким краєм.

Народився 28 серпня 1765 року в містечку Порицьку (нині село Павлівка), яке знаходилося у Володимирському повіті й становило власність його роду ще із XVII ст. Сім’я Чацьких належала до землевласницької еліти Волині. Батька майбутнього вченого звали Щасним, мати походила з відомого шляхетського роду Малаховських.

Малий Тадеуш разом з братом Михайлом рано залишився без батьківської опіки і виховувався в сім’ї дядька Францишка Чацького у Гданську. 1773 року, після першого поділу Речі Посполитої, хлопці повернулися до рідного містечка, і Тадеуш розпочав домашнє навчання, яке проходило на дуже високому рівні. Колишній єзуїт Фаустин Гродзинський навчав обох братів класичних мов, права та французької мови, а виходець із Вармії Мартін Гербер — німецької мови. Найбільше Тадеуш захоплювався вітчизняною історією.

У 16-річному віці юнак став практикантом у Варшавських судах. Під час перебування в столиці свій вільний час проводив у бібліотеці Залуських. Заняття в такій першокласній бібліотеці зробили з Тадеуша доброго бібліофіла. За бажанням польського короля Станіслава Августа Чацький упорядкував королівський архів, зокрема, дуже добре опрацював частину метрики коронної. А в 19 років проявив активну діяльність, працюючи в Окружній Комісії. Ще через два роки Сенат обрав його до Комісії коронного скарбу, де він працював 7 років. У цей час активно займався вивченням культурного надбання Польщі, зібраного впродовж століть.

Проте відомий Тадеуш Чацький більш як освітній діяч. З 1803 року працював інспектором шкіл Волинської, Київської та Подільської губерній. Брав участь у розробці проекту шкільної мережі. Відкрив 126 початкових шкіл, з них 85 на Волині, вісім повітових училищ і дві гімназії. Він втілював ідею, щоб на підпорядкованій йому території була взірцем сучасна школа.

Для багатьох тодішніх мешканців Волині Тадеуш Чацький виглядав таким собі диваком, який говорив про нечувані раніше речі (зокрема, такі, як добро громадян і майбутніх поколінь) та переймався щепленням від віспи, фабриками, просвітою селянства, агітував простих людей, аби віддавали дітей до шкіл, вимагав, щоби маршалків у губерніях обирали з-поміж освічених людей, вирішував справи з магістратами і священниками і т. ін. Головну мету навчання Чацький убачав у корисності науки для життєвої практики та в перетворенні школи на центр підготовки учнів до майбутньої професійної діяльності. Спираючись на цей принцип, він обґрунтував необхідність викладання в кожній школі городництва, садівництва, практичної механіки та ветеринарії, а також склав план створення шкільних садів, намагався поєднати шкільництво з потребами краю та в єдиному процесі забезпечити навчання і виховання майбутніх громадян.

Найвище досягнення головного візитатора шкіл – це перетворення 1-ої Волинської гімназії в Кременці на Ліцей вищих наук, який дуже швидко зайняв позицію найкращої школи на Русі і став одним із найбільших освітніх центрів Правобережної України. Тадеуш вважається засновником студентського самоврядування. Він є автором ряду наукових праць «Про литовські і польські права», «Розвідка про євреїв», «Про назву України і зародження козацтва» та ін. із численними додатками: ілюстраціями, картами, таблицями, архівними матеріалами. За заслуги у розвитку освіти і науки був нагороджений пам’ятною медаллю від мешканців Волинської губернії.

Чацький здобув широке визнання як колекціонер-нумізмат і бібліофіл. Славиться до сьогодні приватний музей та бібліотека видатного науковця, яка, на жаль, нині розпорошена і частково зберігається в приватних колекціях. Свої збірки розміщав у родовому маєтку в містечку Порицьк, де у правому корпусі палацевого комплексу, згідно з описами, знаходився приватний музей, у якому зберігалися цінні колекції старожитностей. Свій музей Чацький створював усе життя. Скрізь, куди заносила доля чи служба, він збирав речі, що були варті уваги. І кожен експонат належно вивчався та описувався фахівцями, яких наймав власник. Другий поверх корпусу займала приватна бібліотека, яка налічувала близько 20 тисяч книг, серед яких було від 8,5 тисяч стародруків і понад 1,5 тисячі рукописних томів.

Великий просвітитель і науковець доклав чимало зусиль у справу заснування Товариства Приятелів Наук у Варшаві, став фундатором Загорівського Різдво-Богородичного монастиря.

Помер Тадеуш Чацький 8 лютого 1813 року у місті Дубно. Його серце поховали біля вівтаря гімназійного костелу, заснованої ним Кременецької гімназії, в урні з написом: «Де скарб твій, там і серце твоє». Згідно з волею покійного, тіло його захоронене у родинному склепі в підземеллі костелу Порицька.

Тадеуш Чацький був моральним авторитетом для людей того часу. Нині він є знаковою постаттю для українсько-польських відносин. Одна з тих особистостей польської історії, яку шанують донині як в Україні так і в Польщі.

Лариса Куль,

директор Іваничівського історичного музею

Категорія: Іваничівський народний історичний музей | Додав: volyn-museum (28.08.2015)
Переглядів: 332 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]