| Головна » Статті » Володимир-Волинський історичний музей |
ПРОСТЕЛИЛАСЯ ДОЛЯ РУШНИКАМИ.
|
ПРОСТЕЛИЛАСЯ ДОЛЯ РУШНИКАМИ
Цю працьовиту, завжди спокійну і врівноважену жінку, мудру та збагачену життєвим досвідом людину добре знають Володимирі-Волинському та за його межами.
Віра Миколаївна Оніщук народилася 7 травня 1937 року в селі Дольськ Турійського району. Її тато – Микола – походив з багатодітної безземельної родини, витоки якої сягають Житомирської області. Батько працював у сільському магазині, був роботящою людиною, вмів усе майструвати власними руками. Мама Анастасія – трудилася в колгоспі. Вона також походила з сім'ї, де було дев'ятеро дітей, змалечку працювала у наймах, тож праця біля землі була їй добре знана.
Село Дольськ розташоване поблизу мальовничого озера, воно оточене густими поліськими лісами. Як розповідає Віра Миколаївна, її батьківська хата знаходилася поблизу озера, усього ж в Дольську було кілька озер – Бабине, Мішне, Святе. Останнє ще за польської влади досліджували водолази, мовляв, знайшли куполи церкви, яка колись пішла під воду.
Завдяки мальовничій природі Дольськ вважався однією з кращих волинських резиденцій. Жінка пригадує, що в часи її дитинства у Дольську, який був містечком, знаходився великий палац князів Мошинських. На вигляд – то був чималий білий будинок, обсаджений квітами, з гарно впорядкованими доріжками та розкішним парком. У парку росли дуби, клени, ясени, липи, ліщина, фруктові дерева. Увесь панський маєток разом з парком займав площу 100 гектарів. До того ж, пан володів багатьма птахами, деякі з них – рідкісні. Пан добре ставився до підлеглих йому селян, тому пам'ять про нього жила серед людей ще довгі роки, після того як Мошинські виїхали до Польщі.
У Володимирі-Волинському мешкала тітка Оля – батькова сестра, котра у повоєнний час працювала кухарем в єврейському сиротинці. Будинок сиротинцю знаходився поблизу колишнього кінотеатру «Космос». Тітонька ще пам’ятала колишній єврейський цвинтар.
З 60-х років минулого століття Віра Миколаївна проживає у Володимирі. Вона 26 років працювала на залізниці, виховала 2 доньок і сина, тішиться 4 внуками і 3 правнуками. Удень – працювала, вночі – вишивала, в’язала, шила.
Талант до вишивання перейняла від дідуся Тимофія – маминого тата. Майстриня працює в техніках гладь, тамбурний шов, рішельє, хрестик, мережка, хардангер (вирізування). Пані Віра з гордістю розповідає, що в 1994 році вона познайомилася зі знаним ченцем-вишивальником отцем-доктором Дмитром Блажейовським, який прожив 101 рік. Як найдорожчу реліквію вишивальниця зберігає листи, які цей унікальний чоловік надіслав їй з Ватикану, де мешкав, але вічний спочинок знайшов на Янівському цвинтарі у Львові. Ще за життя митця наша землячка відвідувала музей вишитих ікон, організований Блажейовським у Львові. До ювілею вишила йому гарну сорочку, чим вразила знаного отця. «Особливою радістю для мене, – ділиться жінка, – було те, коли отець Дмитро побував у мене в гостях.»
Уже й не перелічити, скільки робіт вишила майстриня. Її творіння прикрашають церкви і приватні помешкання в Україні, США, Великобританії, Бразилії, Італії. Персональні виставки пані Оніщук побували в Києві, Ковелі, Львові, Луцьку, Грубешеві, Кентшині… Як учениця Блажейовського, за його зразками вишила 94 ікони і 6 портретів. Вишиває також картини художників-класиків – Шишкіна, Васнецова, серветки, скатертини, рушники… Окрім цього, встигає займатися хатньою роботою і обробляти город.
У нинішньому році талановита жінка зустріла поважний ювілей. Хочеться побажати їй доброго здоров'я , щоб творити ще багато літ, а ще – аби на рушнику її долі було більше червоних, радісних кольорів.
Богдан Янович
На фото:
1.Віра Оніщук з вишитими роботами
2.Віра Оніщук з світлої пам'яті Дмитром Блажейовським
3.Юлія Тимошенко оглядає ікону, вишиту Вірою Миколаївною.
______________________________
Стаття надана сайту Богданом Яновичем, науковим співробітником Володимир-Волинського історичного музею.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 1380 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |