Міністерство культури України запрошує взяти участь у громадському обговоренні проекту Концепції Державної цільової національно-культурної програми розвитку музейної справи на період до 2018 року, який розміщено на офіційному веб-сайті Міністерства культури України (розділ «Громадське обговорення») для отримання пропозицій та зауважень. Зауваження та пропозиції приймаються в термін до 14 жовтня 2012 року в письмовому та електронному вигляді.

    На базі Волинського краєзнавчого музею та Кортеліського історичного музею 19-20 вересня 2012 року відбудеться обласний семінар-практикум директорів комунальних та громадських музеїв області на тему „Сучасні технології в роботі музейних установ різних рівнів”.

   Волинським краєзнавчим музеєм спільно з Волинською державною обласною універсальною науковою бібліотекою імені Олени Пчілки готується до видання „Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2013 рік”. Необхідно до 20 вересня 2012 року надати пропозиції щодо важливих знаменних і пам’ятних дат 2013 року по районах для включення до календаря. У переліку необхідно вказати...

   Відповідно до Закону України «Про культуру», на виконання пункту 9 розпорядження Кабінету Міністрів України «Питання зміцнення фінансово-бюджетної дисципліни» від 19.01.2011 № 148 (із змінами) та з метою впорядкування штатів державних та комунальних музеїв, заповідників та закладів музейного типу, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевого бюджету, Міністерство культури України 1 серпня 2012 року затвердило нові примірні штатні розписи державних та комунальних музеїв, заповідників та закладів музейного типу.

   Методичні рекомендації визначають порядок комплектування, наукового опису, обліку, зберігання і використання предметів нумізматики (монет, - як окремих примірників, так і скарбів), фалеристики (орденів, медалей, знаків, значків, жетонів), боністики (паперових грошових знаків, бон, платіжних документів), сфрагістики (печаток), геральдики (гербів), які відносяться до основного фонду і зберігаються в музеях системи Міністерства культури і туризму України.

   Музеї є скарбницею історичної та культурної спадщини, а музейні експонати – носіями безцінної інформації про історію та культуру краю. Стан сучасного соціуму як в Україні, так і світі, все частіше дозволяє говорити про нашу епоху як про поворотний момент в історії. У зв’язку з цим виникає необхідність пошуку нових орієнтирів, напрямків розвитку. Одним з шляхів вирішення цього завдання може служити створення музеїв нового типу, які виконують не лише традиційну функцію, але є науковими й духовними центрами, музеїв, які пропонують нове бачення, нове осмислення тієї чи іншої проблеми, музеїв, які розвивають нову тему.

   Пам’яткознавча діяльність сучасних музейних закладів передбачає звернення до її теоретико-методологічних засад, зокрема, чітке розуміння провідних понять. Одним з них є поняття пам’яткознавства й музеєзнавства, окреслене словосполученням (терміном) „музейна пам’ятка”.

    Кожна музейна експозиція є результатом великої наукової роботи. Ця робота відбувається у кілька етапів, на кожному з яких автор експозиції фіксує (чи принаймні повинен фіксувати) результати своїх досліджень, підбору та вивчення експонатів, формування експозиційних комплексів тощо.

    Паспорт заповнюється тільки на музейні предмети основного фонду, в одному примірнику, українською мовою. Інформація в полях паспорта не повинна дублюватися. Паспорт заповнюється чітким виразним почерком (або друкується на машинці), особливо що стосується власних назв та імен, термінів тощо. Скорочення в Уніфікованому паспорті, як і виправлення, не допускаються.

   В музеях, у яких є реставраційні майстерні, створюється спеціальна Рада з питань реставрації і консервації експонатів. Раду очолює заступник з наукової роботи або головний хранитель. Реставраційна рада є дорадчим органом. Її завданням є розгляд і обговорення заходів у галузі консервації і реставрації музейних пам’яток, річних планів робіт реставраційної майстерні, розгляд і рекомендації способів і методів консервації і реставрації пам’яток, а також складання висновків про виконання найбільш відповідальних і складних реставраційних робіт, про якість реставрації тощо.

   Ефективність використання музейних фондів залежить від ступеня їх наукової обробки. Щоб зробити музейні фонди доступними для дослідників, для використання в експозиції, на виставках і в усіх інших видах науково-освітньої і виховної роботи, необхідно виробити в кожному музеї такі форми ознайомлення відвідувачів з колекціями, які давали б найбільший ефект. У цьому контексті чи не найефективнішою є така форма науково-фондової роботи, як створення різноманітних каталогів.

   Всі державні музеї, що мають в наявності музейні цінності з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, зобов'язані вести їх суворий облік і забезпечувати зберігання у відповідності з діючою інструкцією.

   Один з найважливіших напрямів діяльності музеїв – науково-дослідна діяльність. Коло наукових зацікавлень музейних співробітників значно розширився. Це – написання статей до наукових збірників, що їх видають музеї, дослідження експозиційних тем, написання наукових довідок та розроблення наукових паспортів, масове видання путівників, буклетів, каталогів, альбомів.

    Кожен музей має своє неповторне обличчя власне завдяки своїм експозиціям – тієї частини музейного фонду, яка виставлена для огляду. Одне з центральних місць у музейній праці посідає виставкова діяльність. Музейні виставки присвячені різним подіям нашого життя та маловідомим широкому загалу історичним постатям і сторінкам історії України.
   Більшість масових науково-освітніх імпрез музеїв провадиться з використанням стаціонарних та пересувних виставок за участю науковців, митців, представників радіо і телебачення, журналістів, широкої громадськості, через що вони й набули широкого розголосу.

    Без комплектування фондів, їхнього наукового опрацювання, збереження та реставрації робота музейних експозицій була б неможливою.
   Головною проблемою всіх музеїв і надалі залишається покращення умов збереження фондових матеріалів, їх реставрація і консервація, комп'ютеризація фондів. Умови збереження музейних колекцій далеко не ідеальні, позаяк, тіснява, а іноді непристосованість фондосховищ, характерні для переважної більшості музеїв, значно ускладнюють роботу з музейними предметами а іноді шкідливо впливають на їхній стан збереження.