Головна » Дошка оголошень » Музейникам
Комунальні та громадські музеї Волинської області в 2011 році. Частина 1. Науково-дослідницька діяльність.
27.05.2012
Олександр Вернидубов, Лариса Криштапюк (Луцьк)
 
Комунальні та громадські музеї Волинської області в 2011 році
(порівняльно-довідковий матеріал)
Частина 1
Станом на 1 січня 2012 року в області нараховується 16 музеїв комунальної власності:
- Волинський краєзнавчий музей (обласний краєзнавчий музей, Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки – філіал, Музей Волинської ікони, Художній музей, Затурцівський музей В'ячеслава Липинського – відділи);
- Кортеліський історичний музей;
- Лопатенський музей партизанської Слави;
- Лобненський музей партизанської Слави;
- Любомльський краєзнавчий музей;
- Маневицький краєзнавчий музей;
- Рокинівський музей історії сільського господарства Волині з експозицією просто неба;
- Ковельський історичний музей;
- Володимир-Волинський історичний музей;
В минулому році до комунальної власності було включено слідуючі музеї:
- Торчинський історичний музей;
- Нововолинський історичний музей;
- Іваничівський історичний музей;
- Камінь-Каширський краєзнавчий музей;
- Рожищенський краєзнавчий музей;
- Старовижівський краєзнавчий музей;
- Ківерцівський краєзнавчий музей.
Крім того, в області діє 75 музейних закладів на громадський засадах, з них 4 – носять звання "Народний музей":
- Горохівський історичний музей;
- Берестечківський історичний музей;
- Музей історії органів внутрішніх справ Волині;
- Устилузький музей Ігоря Стравінського,
а також 174 музейних закладів системи освіти, з яких 32 – носять почесне звання "Зразковий". Це понад 260 тис. музейних експонатів основного фонду – пам'яток матеріальної та духовної культури волинського краю, це 300-400 тис. осіб, які щорічно відвідують музеї Волині.
Доробок музеїв області в науково-дослідницькій, експозиційній, виставковій, збиральницькій, реставраційній, науково-освітній, методичній роботі знаходить своє відображення в наукових виданнях, експозиціях, різноманітних творчих музейних проектах.
 Науково-дослідницька діяльність
Один з найважливіших напрямів діяльності музеїв – науково-дослідна діяльність. Коло наукових зацікавлень музейних співробітників значно розширився. Це – написання статей до наукових збірників, що їх видають музеї, дослідження експозиційних тем, написання наукових довідок та розроблення наукових паспортів, масове видання путівників, буклетів, каталогів, альбомів.
Відмінною рисою діяльності Маневицького краєзнавчого музею є наголос на серйозне вивчення історії, етнографії, матеріальної і духовної культури Волинського Полісся. В травні 2011 р. на базі Маневицького краєзнавчого музею спільно з Волинським краєзнавчим музеєм було проведено ХХХVІІІ Міжнародну історико-краєзнавчу наукову  конференцію "Минуле і сучасне Волині та Полісся: Чорторийськ і Четвертня в європейській та українській історії" та обласний семінар-практикум музейних працівників області на тему "Актуальні питання музейної роботи".
В програмі конференції та семінару були проведені такі заходи:
- презентація нових видань серії "Маневиччина туристична" та відкриття нових експозицій.
Результатом опрацювання і систематизації матеріалів директором музею стало видання рекламно-інформаційних буклетів серії "Маневиччина туристична" на українській, польській та англійській мовах:
- "З глибини віків"
- "Маневиччина – краса Волинського Полісся"
- "Духовні святині Маневиччини"
- "Маневицький краєзнавчий музей"
- "Поліське село запрошує"
- "Мальовниче Полісся"
- "Поліська гостина" та ознайомлення із музейними експозиціями і виставками.
- круглий стіл – "Князі Чорторийські та Четвертинські в європейській та українській історії".
- круглий стіл "Маневиччина у роки Першої світової війни – Брусиловський прорив – тактика світового військового мистецтва"
- акція "Європейська ніч в музеї"
- фольклорне дійство – "Полісся єднає народи"
- майстер-класи – "Поліські візерунки", ніч та театралізована екскурсія по залах Маневицького краєзнавчого музею "Полісся – для мене ти єдине"
- круглий стіл "Діяльність музеїв по підготовці та відзначенню 20-річчя Незалежності України".
18 травня 2011 року в музеї був проведений день відкритих дверей з проведенням тематичної екскурсії "Стежки історії ведуть сюди".
До 100-річчя початку Першої світової війни підготовлено до друку науковий нарис "Волинське Полісся в роки Першої світової війни – від Стиру до Стоходу".
У вересня 2011 року Маневицький краєзнавчий музей (в особі директора П.М.Хомича) отримав диплом Переможця Третього Всеукраїнського музейного фестивалю "За впровадження програми "Туристсько-інформаційний центр "Волинського Полісся" та активну позицію у музейній справі.
Напередодні "Євро-2012" на пропозицію Спілки сприяння розвитку сільського зеленого туризму  в Україні музей продовжує реалізацію проекту "Віа Регія – Україна – культурний шлях Ради Європи", шляхом проведення паспортизації історико-культурних та туристичних об'єктів Маневиччини (зокрема, Чорторийська, Оконська, Маневич, Костюхнівки). Музей за участь у цьому проекті нагороджений дипломом переможця.
Краєзнавча та пошукова робота музею з часу відкриття нової експозиції набуває стабільного розвитку.
Протягом 2011 року наукові співробітники Любомльського краєзнавчого музею досліджували і вивчали природу, історію, етнографію, матеріальну і духовну культуру краю.
Проведено одноденні експедиції по виявленню експонатів і пам'яток археології в селах: Підгородно, Полапи, Городно, Радехів, Сокіл, Хворостів, Штунь, Олеськ. Обстежена пам'ятка археології, літописне місто Угровськ, в селі Будники виявлено два поселення доби бронзи. У Шацькому районі обстежені села Піща і Пульмо.
Протягом року ДП "Волинські старожитності" проводило на території Любомльського району археологічні розвідки, зокрема, в м. Любомль по вул. Д.Галицького, вул Брестська, в селах Вишнівка, Згорани, Городно. Археологічні розкопки проводились в смт. Шацьк на городищі і в селах Світязь, Пулемець. Матеріали розкопок передані до Любомльського краєзнавчого музею. Крім того, працівниками музею протягом року було підготовлено і опубліковано 7 наукових статей: "З історії церкви с. Пулемець Шацького р-ну", "В боях за Любомль", "З історії римо-католицької общини на Любомльщині", "З історії синагоги м. Любомль", "Леся Українка і Любомльщина", "Образ матері як символ духовності у фольклорі Любомльщини". Директор музею видав брошуру "Православна святиня Шацького поозер'я. Церква Різдва Пресвятої Богородиці в смт. Шацьк" і довідник-путівник "Любомльщина: історична, туристична".
Започатковано в районній газеті "Наше життя" випуск "Краєзнавчого вісника" – органу краєзнавчого музею і Відділення районної краєзнавчої спілки.
У Ковельському історичному музеї протягом року основним напрямком діяльності було дослідження, вивчення збереження і пропаганда історичних надбань краю, показ через експозиції, виставки, друковані видання і масові заходи пам'яток духовної і матеріальної культури Ковельщини.
Досліджувались, вивчались матеріали по темах і напрямках, які обрали наукові співробітники:
- давньоруський до поч. ХІV ст.;
- литовсько-руський до 1569 р.;
- під владою Речі Посполитої до 1795 р.;
- у складі Російської імперії;
- польський до вересня 1939 р.;
- комуністично-радянський до 1991 р.;
- відродження і розбудова української державності.
Науково обґрунтовувалися зібрані матеріали по темах:
- геологічні та археологічні знахідки на території Ковельщини;
- роль Магдебурзького права у розвитку самоврядування Ковеля;
- соціально-економічний розвиток міста у роки правління А. Курбського;
- історія Ковельського замку;
- Ковельщина у вирі подій Вітчизняної війни 1812 р.;
- Ковельщина у роки громадської війни;
- історія Ковельських вулиць (20-30-і роки ХХ ст.);
- політичний та національно-визвольний рух на Ковельщині в 1921-1938 рр.;
- встановлення радянської влади на Ковельській земля;
- історія Ковельських аптек першої пол. ХХ ст.;
- воєнні дії на території м. Ковеля та Ковельського району в 1941-1944 рр.;
- Ковельщина в умовах десталінізації (1956-1964 рр.);
- Соціальний розвиток міста. Життєвий рівень населення (друга пол. 60-х – середина 80-х рр.);
- громадсько-політичний рух та культурно-освітнє життя на Ковельщині в період розбудови української державності.
Працівниками музею були написані і надруковані статті:
- Історія вулиці Маціївської м. Ковеля в 30-і роки ХХ ст.;
- Нові надходження у фондах Ковельського історичного музею.
У 2011 році Камінь-Каширський краєзнавчий музей працював згідно плану, проводились дослідження і вивчались такі теми:
- Родина Косачів і Запруддя;
- Військові поховання часів Першої світової війни на території Тоболівської сільської ради;
- Історія пам'ятки архітектури Свято-Миколаївської церкви у Камені-Каширському;
- Музей – інтелектуальний центр для молоді;
- Долі священнослужителів у роки Другої світової війни;
- Становище хуторів у 50-ті роки ХХ ст. Порічани.
Музей взяв участь у:
- ІV Всеукраїнській науково-практичній конференції, присвяченій 140-річчю від дня народження Лесі Українки та 100-річчю з часу написання драми-феєрії "Лісова пісня";
- Міжнародній конференції "Громадський музейний менеджмент і маркетинг", організованій за сприяння Міжнародного фонду "Відродження", фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" та Українського центру розвитку музейної справи;
- ХХХVІІІ науковій історико-краєзнавчій конференції "Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинське Полісся та Маневиччина в європейській та українській історії";
- ХVІІІ Міжнародній науковій конференції "Волинська ікона: дослідження та реставрація";
- І науковій конференції "Жовківські читання 2011. Музей в сучасному світі".
Проведено ряд експедиційних розвідок, зокрема:
- в селах Запруддя, Хотешів (мета: дослідити Косачівський період у історії с. Запруддя і відшукати предмети того часу);
- в село Запруддя (мета: дослідити історію Свято-Успенської церкви);
- в село Тоболи (мета: дослідити стан, збереження поховань Першої світової війни на території Тоболівської сільської ради);
- в села Олександрія, Личини, Качин (мета: дослідити народні промисли та ремесла).
В результаті цих експедицій до фондів музею долучено 11 предметів родини Косачів, 6 предметів – ікони ХІХ ст., з апостольського ряду Свято-Успенської церкви с. Запруддя, підготовлено матеріали для взяття на облік 7 кладовищ часів Першої  світової війни на 2 дзоти на території Тоболівської сільської ради, досліджено ткацтво в селі Личини.
Спільно з районною газетою "Полісся" започатковано проект "Історія краю у світлинах", яким передбачено систематичне публікування в газеті фотознімків із фондів музею.
Про дослідження та роботу музею підготовлено матеріали до засобів масової інформації:
- "Живе пам'ять про духовного пастиря" (газета "Полісся", 15.01.2011 р.);
- "З історії життя Косачів у Запрудді" ("Полісся, 22.02.2011 р.);
- "Олексіївські писанки" ("Волинська газета", 14.04.2011 р.);
- "Долі священнослужителів у роки воєнних лихоліть" ("Полісся", 02.07.2011 р.);
- "Втрачена пам'ятка архітектури ХХ століття: Камінь-Каширська Свято-Миколаївська церква" ("Полісся", 18.10.2011 р.);
- "Порічани" ("Полісся", 06.12.2011 р.);
- до 140-річчя від дня народження Лесі Українки, лютий 2011 р. (районне радіомовлення);
- Втрачені пам'ятки ХХ століття", вересень 2011 р. (районне радіомовлення).
Протягом 2011 року робота Іваничівського історичного музею була спрямована на науково-дослідну роботу, створення нових тематичних виставок, проведення екскурсій.
Значна увага приділялася поповненню фондових колекцій та їх науковій обробці.
22 червня на базі музею було проведено ХХХІХ Всеукраїнську історико-краєзнавчу конференцію "Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинь у 1941 році: люди, події, факти. Сторінки історії Іваничівщини", присвячену 20-річчю Незалежності України і 70-річчю початку Великої Вітчизняної війни.
Для участі в наукових конференціях було підготовлено наступні публікації директором музею Л. Куль:
- Історія Іванич – через призму років;
- Літопис церковноприходський Олександра Гуцевича;
- З історії давнього Порицька (тепер Павлівка Іваничівського району Волинської області);
- Василь Усик – дослідник історії Іваничівщини.
Робота музею висвітлювалась у місцевій пресі:
- "Моє село – через призму років" ("Колос", 15.03.2011 р.);
- "Історико-краєзнавча конференція" ("Колос", 16.07.2011);
- "Іваничівщина: 20 років Незалежності" ("Колос", 30.08.2011);
- "Різдво по-дитячому" ("Колос", 06.01.2011);
- "Пам'ять: тут починалась війна" ("Волинь", 21.06.2011);
- "Ні, не турист я в батьківськім краю" ("Колос", 08.11.2011).
Музей історії сільського господарства Волині – скансен – культурно-освітня, науково-дослідна установа, метою діяльності якої є всебічне вивчення розвитку Волинської сільськогосподарської культури, а також збір пов'язаних з цим матеріалів, їх зберігання  та експонування задля прилучення громадян до надбань національної і світової історико-культурної спадщини.
Під постійною увагою науковців музею перебуває питання вивчення матеріалів з історії сільського господарства краю, його культури та традицій, ролі особистостей у їх розвитку.
У матеріалах науково-практичної конференції "Берестецька битва в історії України" надрукована стаття директора музею О.М.Середюка "Відродження традицій українського козацтва в незалежній Україні".
Музей взяв участь у міжнародному проекті "Пізнай Україну, пізнай себе. Культурні й духовні скарбниці України", який спрямований на підвищення культурної компетентності української нації та виховання поваги до українського культурного надбання. Музею присвячені сторінки довідково-біографічного видання.
Науковцями музею підготовлено науково-пізнавальний матеріал для створення відеофільмів спільно з телекомпанією "Аверс" на історико-етнографічну та природничу тематики. Проект реалізований у вигляді короткометражних відеофільмів, що демонструвались на телеканалах Волинської та Рівненської областей, а саме:
- "Господарське обійстя" – автор і ведучий О.М.Середюк;
- "Дендропарк "Бабрак" – автор і ведуча Г.Я.Середюк;
- "Каплиця Вознесіння Господнього" – автор і ведучий О.М.Середюк;
- "Волинська хата" – автор і ведуча О.Д.Рогова;
- "Відродження козацьких традицій" – автор і ведучий О.М.Середюк.
Підготовлено і випущено кольоровий рекламно-інформаційний календар про музей на 2012 рік.
Науковці музею систематично друкуються на сторінках районних, обласних та республіканських друкованих видань (протягом року їх було понад 20), виступають на радіо, на телеканалах регулярно, до тих чи інших фольклорних свят, транслюються сюжети, відзняті у музеї (Анріївські Вечорниці, Купала та ін.).
Музей історії сільського господарства Волині брав активну участь:
- у Міжнародній конференції "Громадська реформа музейного менеджменту та маркетингу", м. Київ;
- у науково-практичній конференції "Берестецька битва в історії України" (виступ з доповіддю "Відродження традицій українського козацтва в історії України");
- у семінарі директорів шкіл Луцького району (виступ з лекцією "Учися мудрості в батьків, а Гопака у козаків");
- у науково-практичній конференції "Жінка і глобальний розвиток комунікацій", м. Луцьк;
- у семінарі-практикумі музейних працівників Волинської області "Актуальні питання музейної роботи";
- у ІV фестивалі  зеленого туризму "Рожищенська мальованка", с. Дубище Рожищенського району.
Працівники Торчинського історичного  музею, як і в попередні роки, ведуть активну науково-дослідницьку роботу, збір і опрацювання експонатів.
Директор музею Гуртовий Г.О. завершив написання книги про історію села Городок Луцького району
Екскурсовод музею Мельник О.В. продовжує наполегливо досліджувати історичну долю хуторів Луцько-Торчинського регіону. Слід відмітити, що в такому плані цієї теми ніхто не торкався.
Ще одна подія 2011 року в Торчинському історичному музеї – директор музею Гуртовий Г.О. переніс до музею широкий дослідницький архів. Це – сотні документів, придбаних у різний час його більш як 55-річної краєзнавчої роботи по створенню і постійному поповненні експонатами музею і для написання книг з історії Волинського краю.
Завдяки науковцям Кортеліського історичного музею трагічна історія села не залишає байдужими серця багатьох поколінь кортелісців і відвідувачів цієї багатостраждальної землі.
Протягом року в музеї проводились дослідження та вивчення матеріалів по темах:
- Відродження села Кортеліси в післявоєнний час;
- З народних джерел. Легенди та перекази краю.
Працівники музею збирали, вивчали документи, матеріали, що дають змогу дізнатись про соціально-економічний, культурний розвиток села в післявоєнний період.
Музеєм надавалась науково-методична допомога студентам ВНУ у написанні наукової та дипломної роботи. Крім того, було підготовлено матеріали для сайту "Музейний простір Волині" про Кортеліський історичний музей.
Наукові співробітники Володимир-Волинського історичного музею працювали над темами, писали наукові статті, інформаційні довідки і приймали участь в наукових конференціях:
- Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури (м. Луцьк, с. Колодяжне);
- З історії Городівщини (м. Городи, Львівська обл.);
- Минуле і сучасне Волині і Полісся. Іваничівщина в історії України і Волині;
- Минуле і сучасне Волині і Полісся. Краєзнавчі аспекти пам'яткознавства Волині;
- Історія Волині у пам'ятках та музейній практиці (смт. Вишнівець Тернопільська обл.).
На базі історичного музею було проведено виїзне засідання Міжнародної конференції "Волинська ікона: проблеми дослідження і реставрації".
Співробітниками музею було підготовлено цикл краєзнавчих передач спільно з АТМ "Володимир", краєзнавчі замітки наукових працівників музею друкувалися  у газетах "Слово правди" та "Володимирський експрес" та ін. Було підготовлено до видання фотоальбом пам'яті волинського художника Володимира Караваєва, фотоальбому "Просвітницька діяльність Січових стрільців на Володимирщині у 1916-1918 рр." та путівника "Церкви стародавнього Володимира".
Значну науково-дослідницьку працю проводив Нововолинський історичний музей. Досліджувались і опрацьовувались матеріали по темах:
- Сім'ї репресованих нововолинців;
- Період ув'язнення нововолинців;
- Першобудівники міста.
Зібрані матеріали були оформлені в окремі альбоми: "Вони були першими" (про першобудівників міста), "Найкращий цвіт розп'ятого народу" (фотоматеріали періоду ув'язнення). Крім того, оформлено альбоми по окремих персональних виставках народних умільців, біографію репресованої сім'ї Пасічників.
Досліджено і опрацьовано матеріали до наукової конференції "Минуле і сучасне Волині та Полісся. Іваничівщина" ("Історія села Дорогиничі-Шахтарське").
Презентовано поетичну збірку Олександра Вольського "Шукаю папороті цвіт", впорядкованої музеєм.
Опрацьовано археологічну колекцію, що належала кандидату геомінералогічних наук Караваєву В.Я.
Протягом 2011 року в Лобненському музеї партизанської Слави активно проводилась пошукова, науково-дослідницька робота по збору та обробці матеріалів по темах:
- Розвиток партизанського руху на Волині, зокрема, на Любешівщині;
- Діяльність партизанського з'єднання О. Федорова на Волині;
- Історія села Лобна від найдавніших часів до наших днів.
Крім того, було підготовлено такі публікації:
- "Чужа війна у наших серцях" (до річниці виведення військ з Афганістану);
- "І веснами роки спливли" (про О.Федорова);
-  "Чорнобиль. Моя біль і тривога";
- "Партизанська столиця – Лісоград";
- "Трагедія ятрить пам'ять" (про Голодомор).
Науково-дослідницька діяльність є одним з найважливіших напрямків діяльності Рожищенського краєзнавчого музею. Протягом року вона була спрямована на проведення нових архівних досліджень з історії краю для написання історичних довідок:
- "Голодомор 1932-1933 рр. – жахлива сторінка в історії";
- "Утворення української козацької держави "Гетьманщина", її внутрішня і зовнішня політика";
- "Історія заснування та становлення НОУ";
- "Гетьман Іван Мазепа – державотворець, політик, військовий";
- "Берестечко: подвиг і трагедія";
- "Визволення Волинської області";
- "Подвиг юнаків – героїв Крут – символ національної єдності";
- "Віковічна мрія українства";
- "Історія утворення УПА";
- "З історії українського війська та воєнного мистецтва. Конотопська битва 1659 р.";
- "Наступник Б. Хмельницького – Іван Виговський".
На протязі минулого року Музей історії органів внутрішніх справ Волині плідно використовував свої можливості для виховання учнівської і студентської молоді, співробітників міліції на кращих традиціях попередніх поколінь, пропагував свою історію серед державних службовців і творчої інтелігенції.
В музеї активно проводяться архівні дослідження з історії правоохоронців Волині, уривки з яких публікуються в регіональній періодиці, висвітлюються місцевим телебаченням. В обласному державному видавництві "Надстир'я" готується до видавництва збірка "НКВС-ОУН, УПА: протистояння якого не могло не бути", де йдеться мова про події і долі колишніх співробітників волинських силових структур у 1944-1953 роках на основі їх спогадів, документальних матеріалів з архівних відділень УМВС, УСБУ і прокуратури області, а також архіву МВС України. Продовжується збір документів і розширення експозиції про роботу співробітників Волині за роки Незалежної України.
У звітному році робота Старовижівського краєзнавчого музею була спрямована на дослідження, вивчення та збереження історичних надбань краю, показ їх через експозицію. Збирались матеріали про відомих людей району, а також доповнено матеріалами розділ з історії населених пунктів району.
Додав: volyn-museum |
Переглядів: 985
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]