Головна » Дошка оголошень » Музейникам
Порядок реставраційно-консерваційних робіт у Волинському краєзнавчому музеї.
14.06.2012
Порядок реставраційно-консерваційних робіт
у Волинському краєзнавчому музеї
 
Складені на виконання Наказу №11-ОД
від 2.02.2009 р. та на основі Інструкції
по обліку і збереженню музейних
цінностей музеїв системи Міністерства
культури і туризму
 
1. В музеях республіканського підпорядкування, у яких є реставраційні майстерні, створюється спеціальна Рада з питань реставрації і консервації експонатів. Раду очолює заступник з наукової роботи або головний хранитель. Реставраційна рада є дорадчим органом. Її завданням є розгляд і обговорення заходів у галузі консервації і реставрації музейних пам’яток, річних планів робіт реставраційної майстерні, розгляд і рекомендації способів і методів консервації і реставрації пам’яток, а також складання висновків про виконання найбільш відповідальних і складних реставраційних робіт, про якість реставрації тощо.
Рішення Ради з консервації і реставрації входять в силу після їх затвердження директором музею або заступником з наукової роботи.
2. Реставраційна майстерня зобов’язана вести строгий документальний облік проведених реставраційних робіт у спеціальних журналах і протоколах.
Документація про стан експоната і проведених реставраційних процесів (протокол і паспорт) підписується реставратором і завідувачем реставраційної майстерні. Всі реставраційні процеси повинні супроводжуватися фотографуванням експоната до реставрації, в процесі реставрації і після її закінчення в обов’язковому порядку.
3. Протоколи, акти, фотознімки та інші документи, котрі фіксують стан і процес реставрації, повинні реєструватися в спеціальних книгах реєстрації документів реставраційних робіт, які ведуться безпосередньо у реставраційній майстерні. Кожен документ – протокол, акт тощо повинен мати дату і порядковий номер і бути підшитим у спеціальну папку протоколів і актів реставрації експонатів.
4. Реставраційна майстерня зобов’язана разом із зберігачами фондових груп систематично проводити огляд експонатів у сховищах та в експозиції, фіксувати їх стан у спеціальному журналі або у спеціальних актах і, у випадку виявлення дефектів, визначати характер пошкоджень і черговість реставраційних і консерваційних робіт.
Календарні плани огляду експонатів складаються реставраційною майстернею з таким розрахунком, щоб забезпечити збереженість усіх експонатів музею.
5. Завідувач реставраційною майстернею несе відповідальність за несвоєчасне вжиття реставраційних заходів, наслідком чого стало псування або загибель пам’ятки.
6. Прийом експонатів реставраційною майстернею від експозиційних відділів або зберігачів фондових груп в реставрацію і повернення їх після реставрації повинні проводитися по актах, для дорогоцінних металів – по передаточних відомостях. В актах обов’язкові відмітки: при прийомі на реставрацію – про пошкодження експоната, який потребує реставраційного втручання; при поверненні після реставрації – про проведені реставраційні процеси. Кожен випадок передачі експонатів на реставрацію в обов’язковому порядку розглядається на засіданні фондово-закупівельної комісії музею.
7. Установити в музеї спеціальний пильний контроль за станом збереження унікальних експонатів. На такі експонати повинні бути заведені індивідуальні справи, в яких необхідно зосередити всю документацію, пов’язану із зміною стану збереження цих експонатів та їх реставрацією.
Реставрація особливо видатних пам’яток, крім найпростіших реставраційних процесів на них, допускається лише з дозволу Міністерства культури і туризму України і при наявності висновків комісії у складі авторитетних спеціалістів, мистецтвознавців і спеціалістів високої кваліфікації.
8. Посторонні особи, а також музейні працівники, які не мають спеціальних навиків і допуску до реставраційних робіт, без спеціального письмового дозволу до реставрації, промивки, розчистки і дрібного ремонту експонатів не допускаються.
9. На всі експонати, які потребують реставрації, у першу чергу – негайної, реставраційною майстернею з подання хранителів фондових груп складаються списки, в яких необхідно вказати: назву предмета, розмір, характер пошкодження або захворювання пам’ятки.
10. На всі випадки пошкоджень або серйозних захворювань експонатів завідувачем реставраційної майстерні і головним хранителем складаються дефектні акти, в яких необхідно точно зафіксувати ступінь пошкодження або захворювання пам’ятки, причини і обставини пошкоджень, рекомендації по реставрації.
11. При пошкодженні (розчленуванні) музейного предмета відповідальний працівник (зберігач, завідувач експозиційним відділом, головний хранитель) зобов’язаний забезпечити повну збереженість усіх його, навіть незначних частин (шматочки живописного шару, уламки скульптури, осколки парцеляни, деталі меблів, шиття, фрагменти паперу тощо) і передачу їх на реставрацію разом з предметом (експонатом).
12. Реставратор несе відповідальність за художні і культурні цінності, довірені йому. Реставратор повинен виконувати лише ту роботу,яка лежить в царині його професійної компетенції.
13. Реставратор не повинен виконувати доручення, які приводять до пошкодження або фальсифікації історичного змісту художніх і культурних цінностей і зобов’язаний відхиляти доручення, які вважає неправомірними, від кого б вони не виходили. Реставратор зобов’язаний зберігати історичний зміст художніх та історичних цінностей.
14. Реставратор зобов’язаний поважати колег по професії. Реставратор не має права здавати роботу без відповідного відгуку про її виконання завідувача реставраційної майстерні. Реставратор не має права використовувати невідомі методики.
Підготовлено головним хранителем
Волинського краєзнавчого музею
Наталією Пушкар
____________________________________
Науково-фондова робота в музеї. Методичні рекомендації. – Луцьк, 2010. – С. 13-14.
Додав: volyn-museum |
Переглядів: 722
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]