|
Методичні рекомендації
для роботи з уніфікованим паспортом
Паспорт заповнюється тільки на музейні предмети основного фонду, в одному примірнику, українською мовою. Інформація в полях паспорта не повинна дублюватися. Паспорт заповнюється чітким виразним почерком (або друкується на машинці), особливо що стосується власних назв та імен, термінів тощо. Скорочення в Уніфікованому паспорті, як і виправлення, не допускаються.
Пояснення до заповнення пунктів паспорта:
|
1. № інвертарний
|
Заповнюється сектором обліку відділу фондів
|
|
2. № книги вступу
|
Заповнюється сектором обліку відділу фондів
|
|
3. № колекційного опису
|
Заповнюється сектором обліку відділу фондів
|
|
4. Документи
|
Заповнюється складачем:
Акт прийому №___ від ____________
При необхідності –
Акт закупки №___ від ____________
Протокол ФЗК №__ від ___________
Дарча від _____________
|
|
5. Класифікація
|
Склад музейного фонду ділиться на 6 основних видів джерел:
1. речове
2. письмове
3. образотворче
4. кіно –
5. фото –
6. фоно –
|
|
6. Типологія
|
Вид наукової систематизації, класифікація музейних предметів за спільними ознаками.
Для прикладу:
Конверт поштовий художній
5. Письмове і образотворче джерело
6. Поштовий знак або Предмет філателії
Монета
5. Речове джерело
6. Предмет нумізматики
Паперовий грошовий знак
5. Письмове і образотворче джерело
6. Предмет боністики
Ваза, тарілка, горщик
5. Речове джерело
6. Предмет побуту або Предмет декоративно-прикладного мистецтва
Документ
5. Письмове джерело
6. Документ
Книга
5. Письмове джерело
6. Книга (друкована, рукописна)
Картина, ікона
5. Образотворче джерело
6. Твір живопису, іконопису або Твір графіки
Плакат
5. Образотворче і письмове джерело
6. Твір друкованої графіки
Листівка поштова
5. Образотворче (і письмове – у випадку заповненої зворотної сторони) джерело
6.Предмет філокартії
Сокира крем’яна
5. Речове джерело
6. Предмет археології
Слайд, фото, фотонегатив
5. Фотоджерело
6. Фотонегатив або Фотопозитив
Сорочка жіноча
5. Речове джерело
6. Предмет побуту або Зразок одягу або Предмет декоративно-прикладного мистецтва (у випадку високої мистецької цінності).
|
|
7. Назва, автор
|
Для книг:
Назва мовою оригіналу, далі – переклад українською мовою; автор
Для документів:
Назва документа: паспортна книжка; Свідоцтво; Страховий поліс; Лист; Умова купівлі-продажу тощо. Якщо документ іноземною мовою – подавати його назву мовою оригіналу, далі – у перекладі українською.
Для фотоматеріалів: негатив; позитив.
Для предметів речової групи – визначне слово, власна назва: сорочка чоловіча; посуд глиняний; опудало вовка; човник до ткацького верстата; самовар; монета; орден; книжка орденська тощо
Про автора – максимально можливі дані.
|
|
8. Джерело і спосіб надходження
|
Прізвище, ім’я та по-батькові (повністю, без скорочень); адреса домашня або службова.
При переінвентаризації – переносити усі дані зі старих інвентарних книг.
У колонці справа необхідне підкреслити.
Нижче – закупівельна або оціночна вартість предмета (в гривнях)
|
|
9. Датування та місце створення
|
Дата створення (виготовлення); якщо точну дату встановити неможливо, визначити вік, епоху (для археологічних матеріалів).
Місце створення (виготовлення, друку тощо) – повна географічна назва (якщо існує стара – вказати). Наприклад:
Село Свинюхи (нині село Привітне) Локачинського району або: хутір Магазин (нині приєднаний до села Копачівка Рожищенського району).
|
|
10. Топографічний шифр
|
Заповнюється хранителем групи зберігання.
|
|
11. Дата введення в ЕОМ
|
Заповнюється оператором ЕОМ
|
|
12. Фото
|
Бажано – для унікальних музейних предметів і для тих, що містять дорогоцінні метали і каміння.
Заповнюється складачем Уніфікованого паспорта.
|
|
13. № негатива, старі інвентарні номери
|
На фотонегативи – після зйомки унікальних музейних предметів складаються карти обліку науково-допоміжного фонду, які у фонди здаються за окремим актом прийому.
Заповнюється сектором обліку відділу фондів після постановки фотонегатива на облік. Старі інвентарні номери проставляються у випадку переінвентаризації музейних фондів.
Заповнюється складачем паспорта.
|
|
14. Час і місце виявлення
|
Заповнюється, якщо дані про предмет не співпадають з позиціями 8 і 9;
Наприклад: Сорочка жіноча надійшла (подарована, закуплена) від Іванюк Тамари Григорівни з м.Луцька;
створена 1920 року в селі Полонка Луцького району Присяжнюк Катериною Іванівною;
виявлена в онуки Присяжнюк К.І. Карпенко Світлани Володимирівни з м.Луцька в грудні 2005 року.
Книга (стародрук) „Мінея цвітна” надійшла від настоятеля Хрестовоздвиженської церкви села Хворостів Любомльського району о.Юрія (Петрука); (передана, подарована); надрукована в друкарні Почаївської Лаври 1842 року; виявлена 1982 року під час експедиції ВКМ під керівництвом П.М.Жолтовського по обстеженню недіючих храмів Любомльського району.
|
|
15. Підписи
|
Заповнюється, якщо підписи (наприклад, дарчі, автографи) є в наявності. Наприклад: „На титульному аркуші вгорі чорним чорнилом „Вельмишановному професорові Івану Огієнку від К.Квітки. 1917 р.”.
Для творів графіки, живопису, скульптури: „У лівому нижньому кутку автограф: „Д.Латишев. 1960”.
На звороті дошки ікони чорною фарбою: „Те ікони мальовал Слав Михальський з сином своїм Томашем”.
|
|
16. Написи
|
Заповнюється, якщо написи є в наявності.
Наприклад: маргінальні (покрайні) написи в стародруках; малюнки (проба пера) і написи на форзацах книг тощо.
Складні підписи розкриваються друкованими буквами.
|
|
17. Клейма і печаті
|
Перемальовуються, якщо є на предметі і розшифровуються; описуються, якщо перемалювати неможливо.
Наприклад:
„На дні чарки клеймо „АК” у квадратній рамці: іменник Костринського Андрія, чеканної справи майстра, 1739-1776 рр., Москва; клеймо міста – Московський герб – Георгій Побідоносець на коні, зразка 1775 року; клеймо пробірного майстра з датою І∙С – Савельєва Івана, 1772-1778, Москва.
1774
Для порцеляни: на дні вази клеймо Ċ – Цмільов, 1945 р., Польща (клеймо друковане, підглазурне блакитного кольору).
На дні чашки клеймо:
Korzec
(марка надглазурна червоного кольору) – Корець Волинської губернії. 1810-і рр.
Для документів:
У правому нижньому кутку кругла гербова печатка (вказати, якої установи).
На форзаці в лівому верхньому кутку штамп: „Філія луцької повітової Просвіти в с.Цумані. 2 січня дня 1932 р. Ч.1. с.Цумань”; нижче, справа – кругла печатка: „Філія Луцької повітової Просвіти в с.Цумань” (повторена на 7, 9, 17, 47, 139 сторінках.
Для кераміки:
На дні посудини клеймо майстра або солярний знак (описати або перемалювати).
|
|
18. Кількість
|
Позначається цифрою.
|
|
19. Розмір
|
В сантиметрах; для предметів з дорогоцінних металів – в міліметрах.
Наприклад:
для плоских матеріалів два виміри: 6х9; 24х30;
для об’ємних – три виміри: довжина, ширина, висота (глибина);
для круглих – діаметр;
для книг – крім основних вимірів – кількість сторінок;
для предметів неправильної форми (наприклад, фрагмент кераміки) – найбільші довжина і ширина;
для творів живопису, графіки – два розміри: в рамі і без рами.
|
|
20. Матеріал
|
Всі види матеріалу.
Наприклад: пістоль (ХVІІІ ст.); дерево; метал (бронза, латунь); мідний дріт; перламутрові пластинки.
Стародрук: папір, обкладинки – дерево, шкіра; каптал – полотно; при наявності окладу – метал (латунь, срібло), штамповка, зборка; медальйони фарфорові.
Для предметів, виготовлених з дорогоцінних металів повністю або в які дорогоцінні метали входять як складові частини – заповнюється після проведення пробірного аналізу. Запис, наприклад, для ордена Леніна на колодці виглядатиме так:
Основа ордена – золото 950 проби,
овальна з’єднувальна ланка – срібло 925 пр.
накладний портрет Леніна - платина 99,8 пр.,
п’ятикутна колодка – алюміній,
стрічка – муар.
|
|
21. Техніка
|
Всі види техніки – для кожного предмета зокрема (способи обробки).
|
|
22. Вага, проба, акт опробування
|
Заповнюється сектором обліку відділу фондів ВКМ після пробірного аналізу.
|
|
23. Опис
|
Для речових джерел:
- форма всього предмета і окремих частин;
- колір усього предмета і окремих частин;
- конструктивні особливості, способи з’єднання; способи виготовлення (ручний, машинний, малосерійний, багатосерійний, масовий);
- функціональне призначення предмета;
- художній стиль виконання;
- місце розташування клейм, штампів, написів, підписів;
- зображення або орнамент на предметі або його частинах.
Для образотворчих:
- форма полотна, графічного листа, рельєфу, барельєфу, скульптури (голова, бюст, фігура в ріст і т.п.);
- переважаюча кольорова гама;
- жанр твору (портрет, батальний, побутовий, пейзаж, натюрморт і т.п.);
- сюжет;
- місце розташування авторського підпису та інших знаків;
- аналоги (для скульптури);
- опис рами або постаменту ( при їх наявності).
Для писемних джерел:
- форма, кількість листів, сторінок, зшитків;
- особливості друку або почерка (окремо описується палітурка або обкладинка);
- колір паперу і палітурки;
- конструктивні особливості палітурки, кріплення листів і зшитків;
- стислий зміст пам’ятки;
- місце розташування водяних знаків, клейм, написів, підписів;
- опис мініатюр, заставок, орнаментальних вставок з вказівкою кількості і місця розташування.
Для монет, медалей, орденів:
- опис лицевого (АV), зворотнього (РV) боку, гурт; для монет середньовічних – співвідношення осей.
|
|
24. Стан збереження
|
Опис пошкоджень: розриви, тріщини та ін. – в сантиметрах, міліметрах.
Загальний стан збереження предмета.
|
|
25. Події, що пов’язані з пам’яткою
|
Короткий опис позицій, відтворених пам’яткою;
Наприклад: „Перебування сестри Лесі Українки Ольги Косач (Кривинюк) у Дерпті 1901 року”;
- перебування Лесі Українки в Мінську в січні-лютому 1901 року;
- діяльність І.Власовського на посаді директора ЛУГу в Луцьку;
- Севастопольська оборона (1854-1856 рр.) у ході Кримської війни.
|
|
26. Особи, що пов’язані з пам’яткою
|
Наприклад: Леся Українка (1871-1913 рр.); Йов Кондзелевич (ХVІІ – ХVІІІ ст., Волинь); Петро Тарасов, Герой Радянського Союзу (1944 р.).
|
|
27. Зв’язок з іншими пам’ятками
|
Наприклад:
- до нагородних документів та нагород І.Шишка: фонд І.Шишка, одного з перших організаторів партизанських загонів і груп на Волині в період Великої Вітчизняної війни. Початок партизанської боротьби на Волині;
- до книги (Євангеліє в окладі) з автографом Михайла Сльозки – колекція стародруків ВКМ; репертуар бібліотеки Луцького Хрестовоздвиженського братства;
колекція металопластики (художня обробка металу) в колекції ВКМ.
|
|
28. Біблографія
|
Заповнюється, якщо про предмет відомі будь-які публікації.
|
|
29.Архівні дані
|
Заповнюється по потребі. Можливі пізніші доповнення цієї графи.
|
|
30. Експонування
|
Заповнюється сектором обліку з подачі зберігача фондової групи, якщо предмет виданий у стаціонарну експозицію або на виставку.
|
|
31. Реставрація
|
Заповнюється по потребі, якщо предмет був реставрований.
Примітка: Позиції 30 і 31 можуть містити рекомендації складача, головного хранителя або заступника директора з наукової роботи щодо експонування і реставрації предмета.
|
|
32. Складач, дата
|
Дата і підпис автора даного Уніфікованого паспорта підтверджує достовірність наукових даних у ньому.
|
|
33. Головний хранитель
|
Підпис головного хранителя (або зав.сектором обліку) підтверджує постановку предмета, описаного у даному Уніфікованому паспорті, на державний облік.
|
|
34. Заступник директора по науковій роботі
|
Підпис заступника директора з наукової роботи підтверджує правильність складання даного Уніфікованого паспорта.
|
Підготовлено головним хранителем
Волинського краєзнавчого музею
Наталією Пушкар
____________________________________
Науково-фондова робота в музеї. Методичні рекомендації. – Луцьк, 2010. – С. 6-12.
|
