| Головна » Дошка оголошень » Музейникам |
Науковий опис предметів нумізматики, фалеристики, боністики, сфрагістики, геральдики. Методичні рекомендації. Частина 2.
| 17.08.2012 | |
|
Науковий опис предметів нумізматики, фалеристики, боністики, сфрагістики, геральдики: монет, орденів, медалей, значків, жетонів, паперових грошей, печаток, гербів
Методичні рекомендації
Частина 2
4. Предмети сфрагістики
І.4.1.
Поз. 5: Класифікація. Речове джерело
Поз. 6: Типологія. Предмет сфрагістики
Поз. 7: Назва, автор. Печатка відомча для відтиску на сургучі або пластиліні
Поз. 9: Датування, місце створення. 1918-1920 рр., Українська Народна Республіка, м.Луцьк
Поз. 23: Опис. Печатка круглої форми. Зображення відсутні, написи заглиблені (інталія), дзеркальні: по колу, виділений двома пружками: "Луцький козацький ім. Української Народної Республіки полк", в центрі у два рядки "Вільне козацтво".
І.4.2.
Поз. 5: Класифікація. Речове джерело
Поз. 6: Типологія. Предмет сфрагістики
Поз. 7: Назва, автор. Печатка особиста іменна для відтиску на сургучі або воску.
Поз. 9: Датування, місце створення. XIX ст., Російська імперія
Поз.23: Опис. Печатка круглої форми з фігурною ручкою. На площині діаметром 17мм монограма з слов’янських літер "НК" під короною. Написи і зображення заглиблені (інталія), дзеркальні.
Печатка на ніжці, до якої приєднано фігурну розширену догори ручку, виконану з бронзи методом відливки, що являє собою дві симетрично-протилежні гілочки, з’єднані вгорі малими листочками.
І.4.3.
Поз. 5: Класифікація. Речове джерело
Поз. 6: Типологія. Предмет сфрагістики
Поз. 7: Назва, автор. Печатка державна для відтиску на сургучі або пластиліні
Поз. 9: Датування, місце створення. 1930-ті роки,СРСР
Примітка: дату визначено за кількістю стрічок на державному гербі СРСР.
Поз. 23: Опис. Печатка круглої форми; в центрі державний герб СРСР; по колу "дзеркальний" напис, розділений внизу зірочкою і двома овалами: "Войсковая часть № 4050". Зображення і написи заглиблені (інталія). Особливість: на гербі 10 стрічок.
5. Предмети геральдики
1.5.1.
Поз. 5: Класифікація. Речове джерело.
Поз. 6: Типологія. Предмет нумізматики (геральдики); металопластики.
Поз. 7: Назва, автор. Герб польського магната. Автор невідомий.
Поз. 9: Датування та місце створення. ХVІІІ ст.
Поз. 23. Опис.
Герб являє собою масивну пластину-картуш, відлиту у бронзі, під короною, усі рельєфи глибокі, чіткі, виразні.
Щит розділений на чотири поля, зображення в полях протилежно паралельні: вгорі зліва, внизу справа на тлі, рифленому вертикальними борозенками, по два листки (формою нагадують бузкове листя), внизу – три гірські вершини; вгорі – справа і внизу зліва на тлі, рифленому горизонтальними борозенками, зображення трьох веж фортеці в один ряд, з косим рифленням під ними. Зліва направо щит (картуш) перетинає хвиляста стрічка (перев'язь).
Герб, ймовірно, виконував роль емблеми, яка кріпилась до якоїсь площини (наприклад, обкладинки альбома).
І.5.2.
Поз. 5: Класифікація. Речове джерело.
Поз. 6: Типологія. Предмет фалеристики (медальєрного мистецтва, геральдики).
Поз. 7: Назва, автор.
Медаль пам’ятна: "Na pamiatke otwarcia Uniwersytetu i Politechniki w Warszawie. 15.ХІ.1915" ("На пам’ять відкриття Університету і Політехніки у Варшаві 15.ХІ.1915").
Автор невідомий. Ідея та її втілення стараннями Нумізматичного товариства в Кракові.
Поз. 9: Датування та місце створення.
1916 р.; Варшавський монетний двір.
Поз. 23: Опис.
Медаль круглої форми.
Аv: по краю медалі бортик, що імітує лаврову гірлянду (символ слави); кругова легенда: "Na pamiatke otwarcia Uniwersytetu i Politechniki w Warszawie. =15.ХІ.1915="; в заглибленому полі щит під короною з гербом Варшави: русалка зі щитом і мечем, піднятим над головою; гербовий щит з обох боків обрамлений орнаментом, що являє собою волюти з дрібними квітами.
Rv: по краю медалі бортик, що імітує лаврову гірлянду (символ слави); кругова легенда: "Tovarzystwo numizmatyczne w Krakovie".В заглибленому полі, орнаментованому з боків волютами з квітами, у повний зріст зображення богині Афіни, яка в правій руці тримає списа, в лівій – статуетку крилатої богині Ніки.
Гурт гладкий.
І.5.3.
Поз.5: Класифікація. Образотворче джерело.
Поз. 6: Типологія. Рисунок (предмет геральдики).
Поз. 7: Назва, автор.
Герб міста Ліди. Автор – Романович.
Поз. 9: Датування та місце створення. 1930-ті рр. Луцьк (?)
Поз. 23: Опис.
На картці цупкого паперу рисунок тушшю – герб міста Ліди (сучасна Білорусь): Гербовий щит розділений по вертикалі на дві рівновеликі частини, у лівій зображення лева на задніх лапах з однією лапою, піднятою догори; у правій – два схрещені ключі.
ІІ. Словничок термінів
Аверс (Av; Л. б.) – лицевий бік монети, медалі, жетона.
Аверс античних монет – голова божества, емблема міста;
еллінських – богиня Рома, портрет імператора;
середньовічних – ім'я, портрет або символ (емблема, герб) правителя;
монети нового і новітнього часу – портрет монарха або символ республіки (герб).
Акант – архітектурна прикраса у вигляді стилізованого листя і стебел рослини з аналогічною назвою (інакше – "ведмежа лапа"); часто зустрічається у різних видах барокового орнаменту.
Акція – цінний папір, що його випускає акціонерне товариство як свідоцтво участі її (акції) власника в капіталі акціонерного товариства, і яка дає право власникові на отримання певної частини прибутку цього товариства у вигляді дивіденду.
Алонж – біле поле бони без тексту, крім номіналу і номера; звичайно має портретний водяний знак (наприклад: алонж 50-ти гривень України містить портрет М. Грушевського; 100 – портрет Т. Шевченка; 200 – портрет Лесі Українки. Алонж на векселях служить для оформлення передаточних написів.
Асигнації – російські паперові гроші, вперше випущені в 1769 р. при Катерині ІІ для покриття витрат на війну з Туреччиною. У 1813 р. були замінені на державні кредитні білети. Анульовані в 1849 р.
Банкнота – паперовий грошовий знак, основний вид готівкових грошей.
Білон – низькопробне срібло; неповноцінна монета малого номіналу
Бони – предмети боністики (у ширшому значенні – нумізматики):
а) боргові зобов'язання, які використовуються в якості купівельного і платіжного засобу (акції, векселі, облігації тощо);
б) паперові грошові знаки – розмінні гроші дрібної вартості;
в) паперові грошові знаки, що вийшли з обігу і стали предметами колекціонування;
г) металеві бони – внутрішня кредитна валюта, яку випускали в обіг кооперативи, торгові фірми, каси релігійних общин, окупаційні війська тощо.
Боністика – тісно пов'язана з нумізматикою; вивчає паперові грошові знаки і бони як історичні документи.
Боратинка (солід, шеляг) – дрібна мідна монета Польщі і Литви; карбувалась у 1659-1666 рр. за Яна Казиміра; випускалась двох видів: коронна (польська) і литовська. Часто зустрічається у скарбах.
Вексель – письмове боргове зобов'язання строго встановленої законом форми, яке видає позичальник кредитору і яке дає кредитору беззаперечне право вимагати з позичальника сплати до певного терміну суми грошей, указаної в векселі.
Різновиди векселів:
- простий: зобов’язання позичальника на ім’я кредитора;
- перевідний (тратта) – письмовий наказ кредитора позичальнику виплатити певну суму грошей третій особі;
- комерційний – вексель, що видається під заклад товарів;
- казначейський – вексель, що його випускає держава для покриття бюджетних витрат.
Водяні знаки – знаки, нанесені спеціальним валиком на папір, призначений для друкування паперових грошових знаків; служать засобом захисту автентичності випущених паперових грошей.
Волюта – орнамент у вигляді завитка, спіралі.
Геральдика (гербознавство) – допоміжна історична дисципліна, яка вивчає герби і їх складання, тлумачення.
Гривна – вагова, грошово-вагова і грошово-лічильна одиниця Древньої Русі та інших слов’янських земель. Назва походить від прикраси з золота або срібла, яку носили на шиї (на загривку). Розрізняють київські, новгородські, чернігівські гривни.
Гурт – ребро монети. Різновиди гуртів: рубчатий – візерунковий, шнуровидний, сітчастий, пунктирний, гладкий. З 1798 р. на гурті позначали пробу металу; з 1810 р. – лігатурну вагу монети; з 1886 – вміст чистого срібла й ініціали монетних майстрів.
Девіз – напис або емблема на гербі, щиті; вислів, що виражає провідну ідею.
Долар – грошова одиниця США і Канади до ІІ Світової війни; після війни – грошова одиниця ряду країн Європи, Азії, Африки, Америки, Австрії.
Допоміжні нумізматичні експонати – збірне поняття, яке означає сукупність предметів, які можуть експонуватися на нумізматичній виставці як матеріально-технічна основа монетної справи: монетні таблиці, монетні документи (монетні закони, монетні конвенції); предмети, необхідні для виготовлення, перевірки і зберігання монет (монетні каси, монетні ваги, шкатулки для монет, копилки, калитки, гаманці, знаряддя чеканки, монетні штемпелі, інструмент різьбяра штемпелів, мішочки для монет, упаковки для скарбів); предмети, які ілюструють використання монет не за призначенням – в якості прикрас (дукачів, намиста, брошок), для виготовлення монетних кубків, для прикрашання холодної зброї тощо.
Донативні (подарункові) монети – монети, що карбувались не для випуску в обіг, а для роздачі їх членам імператорської родини, різним особам у зв’язку з якою-небудь пам’ятною подією. Такими, наприклад, були монети Росії:
- "Сімейний" півторарублевик 1836 року; гравер П.Уткін;
- 5 рублів 1887-1892 рр., рубль 1898 року з пам’ятником Олександру ІІ і рубль 1912 року з пам’ятником Олександру ІІІ; гравер К. Леберехт;
- "Весільний" рубль 1841 р.; гравер Г. Губе;
- Рубль 1859 р. з пам’ятником Миколі І; гравер А. Ляпін;
- Рубль 1834 р. з Олександрівською колоною; гравер Г. Губе.
Емісія – випуск в обіг грошей і цінних паперів; здійснюється державою - або під її контролем.
Емітент – установа або підприємство, що проводить емісію.
Жетони – тимчасові металеві гроші , що їх випускають місцеві органи влади, установи, підприємства.
Знак монетного двору – нанесені на монету маленькі літери або знаки, які служили символами монетних дворів і монетних майстрів.
Каурі – раковина морського молюска; в безмонетний період заміняли гроші на північно-західних руських землях. Зустрічаються в похованнях у формі своєрідних скарбів. В Росії були відомі під назвами ужовка, жуковина, жерновка, зміїна головка. Каурі мали невелику вартість; для торгівельних операцій їх потрібна була велика кількість, тому їх нанизували на шнурки і складали в мішки.
Картуш – декоративне обрамлення написів, гербів; зустрічається на багатьох монетах і медалях епохи Відродження, барокко і рококо як декоративний елемент, часто у вигляді не до кінця розгорнутого сувою.
Колекція – систематичне зібрання предметів (монет; нагородних знаків; значків з певної тематики тощо), які мають наукову, художню, історичну цінність.
Купон – частина цінного паперу (облігації або акції), яка відрізається від нього і передається замість розписки при отриманні процентів або дивідендів.
Кліпа – будь-яка монета некруглої форми; можуть бути чотирикутні, прямокутні, шести- і восьмикутні, ромбічні, овальні, грушовидні, брелкові (з отвором), дельфіноподібні; у вигляді рубленого прута (пруток).
Легенда – сукупність усіх написів на монетах (слова, скорочення, окремі літери). Різновиди: кругова; на празьких грошах – кругова подвійна (зовнішня і внутрішня); рядкова (може бути в поєднанні з круговою); дугоподібна; гуртова (випукла й увігнута).
Лігатура – домішка металів (напр., срібла до золота або міді до срібла) для надання сплаву більшої твердості або для його здешевлення. Вміст лігатури у сплаві визначається пробою. Лігатура застосовується при чеканці монет, виготовленні ювелірних виробів тощо.
Меандр – геометричний орнамент у вигляді лaманої або кривої лінії з завитками.
Медаль – відзнака у вигляді металевого круга, ромба, овала тощо з певним рельєфним зображенням і написом, якою нагороджують за бойові або трудові заслуги, за досягнення в науці, культурі, за багатодітність; відзнака, яка випускається в пам’ять про певну подію.
Медальєр – спеціаліст з виготовлення форм для відливки і штемпелів для чеканки медалей, монет, плакеток. На пам’ятних (комеморативних) медалях медальєри часто ставлять свої ініціали або повні імена.
Медальєрне мистецтво – мистецтво виготовлення медалей, плакеток, жетонів, монет; належить до сфери малої пластики, різновид скульптурних виробів малих форм.
Мінцмейстер – начальник монетного відділення на монетному дворі; чиновник, який відповідає за монетне виробництво. На монети наносяться знаки мінцмейстерів (ініціали).
Монета – зливок металу певної форми, ваги, проби і вартості, який служить узаконеним засобом обігу. Назва "монета" походить від імені богині Юнони Монети (наставниці), храм якої знаходився на Капітолії в Римі. Металеві гроші, які чеканилися на монетному дворі при храмі Юнони Монети почали називатися в Римі, а пізніше – і в інших країнах, монетами.
Монетний двір – державне підприємство, де чеканяться металеві монети, виготовляються ордени, медалі, інші знаки.
Монограма – сплетення початкових літер імені та прізвища у вигляді вензеля.
Надкарбування – круглий, овальний, трикутний або багатокутний знак, наштампований на монету переважно на лицевий бік у вигляді гербових символів, чисел або літер. Означає зниження, підвищення або підтвердження вартості, позначення нового номіналу або гарантію законності даної грошової одиниці в межах певної території, знак власності (тамга).
Номізма – первинно грецька загальна назва грошей; у пізньо-римський і візантійський періоди – назва будь-якої золотої монети; у VIII-XII століттях – назва візантійського золотого соліда.
Номінал – позначення вартості на монетах і банкнотах.
Номінальна вартість відрізняється від матеріальної вартості (вартість матеріалу), курсової вартості (вартість на міжнародному валютному ринку),колекційної вартості.
Нумізматика – наука про монети. Об'єктом вивчення нумізматики є товаро-гроші (окремі монети і монетні скарби), паперові гроші, бони, ордени і медалі, жетони, значки і знаки, плакетки.
Облігація – вид цінного паперу (боргового зобов’язання), за якою її (облігації) власнику виплачується щорічний дохід у вигляді наперед визначеного плаваючого проценту до номінальної вартості облігації; прибуток по облігаціях може виплачуватися у вигляді виграшів, які розігруються у спеціальних тиражах.
Орден – почесна нагорода (державна або відомча) за особливі заслуги.
Патина – зеленувато-коричневий наліт, тонка плівка, яка утворюється на монетах з міді і бронзи в результаті окислення під дією часу; часто є свідченням автентичності монети.
Перекарбування – процес придання відкарбованій монеті нового зображення посередництвом іншого штемпеля в основному при зміні правителя.
Проба – вміст чистого дорогоцінного металу у сплаві, з якого виготовляються монети, ордени, медалі, ювелірні вироби.
Пруф – найвища якість чеканки монет, яка передбачає абсолютно рівну, дзеркальну поверхню поля і, як правило, матовий малюнок рельєфу; використовується головним чином для випуску колекційних монет.
Раппорт – частина узору, що повторюється з певною ритмічністю.
Реверс (Rv; З. б.) – зворотний бік монети, медалі, жетона.
На реверсі монет найчастіше позначається номінал та інші пояснювальні тексти; жетонів – тексти; орденів та медалей – номери, знаки емітента.
Рельєф – випукле зображення на площині.
Рокайль – орнамент у вигляді раковини, характерний для європейського мистецтва поч. XVIII ст.
Сентенція – вислів повчального характеру.
Символічні і декоративні елементи на монетах, медалях:
- лавр, лаврова гілка, вінок – символ перемоги, слави;
- дуб, дубова гілка – символ сили;
- колоски, злаки, плоди – символ достатку;
- лев, орел – символ влади, сили; улюблені геральдичні знаки усіх часів і народів;
- корона – знак монаршого титулу;
- хрест – символ християнства; в гуртових легендах часто служить початковим або роздільним знаком; в геральдиці використовується понад 200 різновидів хрестів.
Скарб – певна сума грошей у вигляді металевих монет, інших цінних (часто археологічних) предметів, захована в землю, в дупло дерева, під фундамент будинку.
Скарб в упаковці – скарб у глиняній посудині, шкатулці, загорнутий у тканину, шкіру тощо.
Співвідношення осей – схема розташування зображень і написів на лицевому і зворотньому боках монети, а також надкарбування відносно основного карбування: ↓↑
Перша стрілочка – зображення лицевого боку, друга – зворотнього.
Сфрагістика (сигілографія) – допоміжна історична дисципліна, яка вивчає печатки.
Тамга – Знак власності в родовій спільноті у монголів; у нумізматиці – круглий, овальний, трикутний або багатокутний знак, наштампований на монету, переважно на лицевий бік, у вигляді гербових символів, чисел або літер. Означає зниження, підвищення або підтвердження вартості, позначення нового номіналу або гарантію законності даної грошової одиниці в межах певної території.
Фалеристика – історична дисципліна, яка вивчає історію орденів, медалей, відзнак. Колекціонування нагрудних значків, знаків, відзнак, жетонів.
Філігрань – водяний знак на папері; папір з водяними знаками.
_________________________________
Пушкар Н.Ю. Науковий опис предметів нумізматики, фалеристики, боністики, сфрагістики, геральдики: монет, орденів, медалей, значків, жетонів, паперових грошей, печаток, гербів: Методичні рекомендації. – Луцьк, 2011.– 32 с.
|
|
| Додав: volyn-museum | | |
| Переглядів: 3645 | |
| Всього коментарів: 0 | |
