Головна » Дошка оголошень » Музейникам
Наукова і охоронна документація експозиції.
14.06.2012
Наукова і охоронна документація експозиції
Кожна музейна експозиція є результатом великої наукової роботи. Ця робота відбувається у кілька етапів, на кожному з яких автор експозиції фіксує (чи принаймні повинен фіксувати) результати своїх досліджень, підбору та вивчення експонатів, формування експозиційних комплексів тощо.
Надбанням музею звичайно є лише підсумковий документ – текст тематико-експозиційного плану. Всяка ж інша документація у кращому разі лишається в автора, а частіше просто не зберігається. Факти, часто з великими труднощами здобуті в процесі  підготовки експозиції, забуваються; довідковий апарат, яким послуговувалися під час роботи, фактично перестає існувати. Тому кожен новий науковий працівник музею змушений повторювати уже зроблене, вивчене, зібране, кожного разу починати з нуля; вивчаючи експозицію, переробляючи певні вузли чи теми, поліпшуючи якість експозиції уже відкритої – кожен новий науковий працівник свій шлях проходить сам, від початку, часто повторюючи ті ж самі помилки, які допускали попередники.
Отже, основні етапи підготовки тематичної експозиції та основна охоронна і наукова її документація.
Необхідна умова, без якої немислимий початок роботи над експозицією (постійною або тимчасовою, тобто виставками) – загальне знайомство з фондами музею – через картотеки, які є у відділі фондів і повинні бути в кожному експозиційному відділі у відповідності з напрямком його роботи, та візуальне знайомство з експонатами.
 
Складання тематичного плану
Складання бібліографії. Підбір матеріалів через вивчення літератури та визначення джерел. Складання тематичної структури (переліку експозиційних тем) і короткого конспекту історичного змісту експозиції. Складання попередньої схеми розміщення основних експозиційних тем. Оформлення тематичного плану.
 
Складання експозиційного плану
Підбір достеменних історичних пам’ятників та інших експозиційних матеріалів. Складання списків експонатів і авторських графіків розміщення матеріалів. Оформлення тематико-експозиційного плану.
 
 
Розробка допоміжних матеріалів
(фото-, ксерокопії, макети, муляжі)
 
Підбір і складання текстів
(в т.ч. етикеток)
 
Підготовка до написання путівника
(або лекції-екскурсії)
 
Художнє оформлення експозиції 
Визначення характеру художнього оформлення – архітектурного і кольорового вирішення кожного залу або залів, музейних меблів, оформлення експонатів різних типів. Складання монтажних листів. Виконання допоміжних матеріалів. Шрифтові роботи.
 
Складання охоронно-топографічних описів залів
 
Організація постійного спостереження за експонатами
 
Кожний етап і кожна форма роботи фіксується документально.
Так, під час роботи над тематико-експозиційним планом складаються:
1. Бібліографічна та архівна картотеки;
2. Картотека експонатів.
З перших кроків підготовки експозиції починається складатися бібліографічна картотека. Розділи її в цілому відповідають тематичній структурі експозиції. Карточка типу бібліотечної складається на кожну книгу або статтю з даної тематики. В карточці крім вихідних даних корисно дати коротку анотацію. Анотація повинна бути „цільовою”, тобто має вказувати на ті аспекти роботи, які можуть бути використані або повинні бути враховані в роботі з даної експозиційної теми. Поряд з карточкою можна дати найважливіші виписки з книги, в першу чергу ті, які можуть бути використані як тексти (в т.ч. етикетки). Можливо такі записи виділити в окремий розділ картотеки. Під час вивчення архівних матеріалів складається така ж картотека вивчених архівних справ.



Форма карточки:




Після відкриття експозиції ці картотеки приводяться в порядок і зберігаються у відділі в доступному для користування місці. Їх можна постійно доповнювати новими даними, тобто створювати наукову базу для поліпшення експозиції.
У процесі виявлення і підбору матеріалів складається картотека експонатів. Її розділи також в основному повинні відповідати тематичній структурі експозиції. Всередині кожного дрібного тематичного розділу матеріали розміщуються за типами експонатів – речі, письмові документи, фото, карти, твори образотворчого мистецтва в історико-хронологічній послідовності. В картотеку автором включаються усі виявлені історичні пам’ятки, які можливо використати як експонати. Кожна карточка включає в себе точні дані про предмет як історичне джерело, в ній обов’язково потрібно відмітити, чи є він у фондах музею в оригіналі, вказується інвентарний номер, місце знаходження. Картотека експонатів, яка формується під час роботи над тематико-експозиційним планом не повторює картотек, що складаються у фондових відділах музею. Вона має, т.б.м. „синтетичний характер”, тобто тематично об’єднує матеріали різних типів, що знаходяться в різних сховищах. Крім того, в ній у першу чергу даються ті відомості, які пояснюють закономірність поміщення даної пам’ятки в експозиції.


Форма карточки на експонат:






Після відкриття експозиції картотека експонатів приводиться в порядок, у ній виділяються експонати, що увійшли до експозиції. Решта карток є ніби запасником, який може постійно доповнюватися новими відомостями і стати базою для поліпшення, змін, доповнень в експозиції.
Розробка допоміжних матеріалів вимагає і наукового апарату допоміжних матеріалів.
При виготовленні макетів, моделей, муляжів крім авторської пояснювальної записки, яка пояснює завдання макета, муляжа, моделі, їх ролі в експозиції, основні джерела для їх виготовленням, в архіві музею повинні бути фотокартки макетів, креслення усіх складових його частин, зауваження спеціаліста-консультанта тощо.
При виготовленні карт, діаграм, схем дослідницького характеру повинне бути авторське креслення з вказання умовних позначень, список пунктів зі спеціальним навантаженням, для карт – з посиланням на джерела, завдання художнику-виконавцю.
При замовленнях художніх творів подається коротка характеристика теми, детальний виклад бажаного сюжета картини. Щоб художній твір, що відображає події минулих часів, був якомога більш достовірним, складається бібліографія, історико-документальна документація (фото, чи промальовки дійових осіб, пейзажів, архітектурних пам’яток, типового одягу, окремих предметів, пов’язаних з текстом (змістом) художнього твору.
Тексти – цитати, етикетки, пояснювальні тексти, заголовні тексти – можуть бути використані для складання путівника або лекції-екскурсії по експозиції.
Документи, пов’язані з науковим проектуванням експозиції, що накопичуються в музеї в процесі побудови експозиції, повинні зберігатися в науковому архіві музею. Це: тематичний план (зі структурою експозиції); тематико-експозиційний план з обов’язковим посиланням на інвентарні номери усіх без винятку предметів, які мають увійти до наступної експозиції; авторські графіки розміщення експозиційних комплексів у залах та експонатів в експозиційних комплексах.
Повинні зберігатися в музеї і документи, пов’язані з проектуванням художнього оформлення експозиції:
- ескізи оформлення залів, експозиційних комплексів, окремих експонатів;
- ескізи і креслення, пов’язані з архітектурним оформленням залів, меблів, електроосвітлювальної арматури тощо;
- графіки-проекти розміщення тематико-експозиційних комплексів і музейних меблів;
- монтажні листи – графіки розміщення всіх експонатів у тематичних експозиційних комплексах.
Документи, пов’язані з обговоренням, прийомом та відкриттям експозиції:
- Протоколи обговорення експозиції на різних стадіях роботи як в цілому, так і окремих розділів, окремих експонатів, інших, як правило, спірних питань, пов’язаних з побудовою експозиції.
З метою визначення якісного складу експонатів в експозиції складається таблиця підрахунку експонатів. Ведеться вона по таких рубриках:
- Оригінали (достеменники): речі, документи, карти, образотворчий матеріал, фото;
- Науково-допоміжний матеріал.
Таблиця підрахунку експонатів може змінюватися, доповнюватися тощо.
Фототека експозиції. До неї входять: фотографії загального вигляду усіх залів, тематико-експозиційних комплексів (настінних матеріалів і вітрин), деяких окремих груп експонатів. Оскільки мати контрольні знімки усіх експонатів практично неможливо, можна обмежитися фотофіксацією найцінніших.
Охоронно-топографічні описи залів складаються після того, як закінчено монтаж експозиції і бажано до її відкриття. В описах перераховуються усі експонати залу з вказанням повних інвентарних номерів та місцезнаходження у залі (тема, підтема; вітрина, тощо). Мета такого опису – забезпечити швидку перевірку наявності експонатів. В охоронно-топографічному описі фіксуються всі зміни у складі експонатів. Примірники описів передаються: 1-й у відділ обліку (або головному хранителю, завідуючому фондами), 2-й знаходиться в експозиційному відділі, 3-й – у начальника охорони музею (або старшого чергового).
 
Форма охоронно-топографічного опису залів:
№№
п/п
Назва експоната
Автор, матеріал і техніка
Інв.№
Місцезнаходження експоната
Примітка
Назва розділу або теми
1.
 
 
 
 
 
2.
 
 
 
 
 
3.
 
 
 
 
 
 
Журнали фіксації температурно-вологісного режиму, особливо у тих музеях, де експонуються твори живопису, графіки, іконопису повинні вестися щоденно.
Відкрита експозиція вимагає щоденного нагляду і цілого ряду поточних робіт різного роду, які фіксуються в спеціальній книзі обходів залів.
 
Пропонується можлива форма заповнення такої книги:
Дата
Експозиційний відділ, зал, тема
Перелік необхідних термінових робіт
Підпис зав. відділом
Відмітка про виконання
Примітка
 
 
 
 
 
 
 
Останні дві книги можливо об’єднати, внісши в останню додаткову графу, тобто показання термометра і психрометра. Нормальна температура для музею – + 19 – 200, вологість – 55 – 60%. Залежно від цього повинні регулюватися температура і провітрювання приміщень.
У невеликих музеях, при малих штатах і нехватці кваліфікованих наукових працівників, пропонований перелік документації може бути скорочений. Але обов’язковим є збереження:
- тематико-експозиційного плану з графіками розміщення експонатів;
- фіксація температурно-вологісного режиму і ведення книги огляду залів;
- складання охоронно-топографічних описів;
- складання спрощеної таблиці підрахунків експонатів з двома рубриками:
а) матеріали основного фонду;
б) матеріали науково-допоміжного фонду.
 
Підготовлено головним хранителем
Волинського краєзнавчого музею
Наталією Пушкар
____________________________________
Науково-фондова робота в музеї. Методичні рекомендації. – Луцьк, 2010. – С. 1-5.
Додав: volyn-museum |
Переглядів: 3853
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]