Головна » Дошка оголошень » Музейникам
Основні принципи створення наукових каталогів.
14.06.2012
Основні принципи створення наукових каталогів
 
Питання науково-фондової роботи музеїв – одне з основних у музейній діяльності. Музейні фонди – це не просто сховище цінностей, а живий організм, який постійно знаходиться в центрі музеєзнавчої науки. Від стану фондів – їх кількості і якості – залежить якість експозицій, науково-дослідницької роботи і пропагандистська діяльність музеїв. Останнім часом виникло багато нових форм використання музейних колекцій – пересувні і стаціонарні виставки, ілюстрації до різноманітних масових освітніх заходів: все частіше музейні колекції стають об’єктами досліджень науковців; засоби масової інформації висвітлюють діяльність музейних закладів саме через експонати.
Зрозуміло, що ефективність використання музейних фондів залежить від ступеня їх наукової обробки. Щоб зробити музейні фонди доступними для дослідників, для використання в експозиції, на виставках і в усіх інших видах науково-освітньої і виховної роботи, необхідно виробити в кожному музеї такі форми ознайомлення відвідувачів з колекціями, які давали б найбільший ефект. У цьому контексті чи не найефективнішою є така форма науково-фондової роботи, як створення різноманітних каталогів.
Короткий словник музейних термінів поняття „каталог музейний” визначає як „систематичний анотований перелік музейних предметів, що знаходяться у фондах або в експозиції музею, класифікованих за якоюсь ознакою. Видані каталоги є однією з „форм публікацій музейних збірок”.
У музейній практиці зустрічаються каталоги у вигляді окремих видань, наприклад: каталоги-визначники, каталоги музейних колекцій, каталоги експозицій (виставок) і т.п., а також робочі каталоги у вигляді науково-довідкових картотек (систематичних, тематичних, предметних, географічних, іменних, хронологічних та інших).
Кожен з каталогів у вигляді окремого видання будується за певним принципом:
– тематичним
– хронологічним
– предметним
– авторським
– географічним
Суть тематичного принципу полягає в тому, що відомості в каталозі подаються по темах. Цей принцип пов’язаний насамперед з завданнями побудови експозицій. Матеріали в хронологічній класифікації грунтуються за хронологічним принципом, а в його межах – і за тематичним.
У предметному каталозі принцип групування відомостей полягає в тому, що вони об’єднуються за змістом.
Каталоги – визначники будуються за предметно-хронологічним принципом.
Авторські каталоги незамінні в роботі музеїв, які мають у своїх збірках твори живопису, графіки, скульптури.
Географічні каталоги мають на меті охопити відомостями регіон, у якому діє музей.
Каталог або картотека здавальників, від яких надходять музейні предмети, будується за алфавітом.
Каталоги музейних експозицій будуються за хронологічним принципом, тобто за тим же, за яким побудована експозиція; вони одночасно є і топографічними списками.
Кожен з названих видів каталогів виступає в якості облікового документа музейних пам’яток, концентрує наукові дані, виявлені в результаті всебічного вивчення пам’ятки, несе інформаційне навантаження, дає науково-довідкову інформацію про музейні пам’ятки, допомагає виявити повноту колекції, визначити, які матеріали необхідні для дальших пошуків.
Функції каталогів визначаються як:
– облікові
– наукові
– інформаційні.
Облікова функція (в музейному аспекті) означає забезпечення типової реєстрації тотожних пам’яток, що є важливою умовою, яка гарантує їх облік і виключає підміну пам’ятки іншою, подібною, або втрату пам’ятки.
Облікова функція виконує роль державного обліку, забезпечує охорону пам’ятки музейного фонду.
Наукова функція розкриває історичне, політичне, наукове, естетичне значення пам’ятки музейного фонду. Сукупність цих відомостей є важливим джерелом вивчення різних сторін життя суспільства через музейний предмет. Каталог несе в собі інформацію про кожен пам’ятник, включений до каталогу, і про музейний фонд в цілому.
Інформаційна функція пов’язана з першими двома, це підсумкова форма вираження змісту музейного фонду. Її основне завдання – введення в науковий обіг музейних пам’яток.
Сукупність усіх цих функцій дозволяє отримати комплексну наукову інформацію, що міститься в каталозі, про кожен з каталогізованих предметів.
Для правильного групування відомостей у каталозі великого значення набуває класифікаційна схема, яка повинна служити основою каталога, розкривати принципи його побудови, висвітлювати логічний зв’язок між питаннями, включеними до нього, показувати склад і зміст фондів.
Розробляючи класифікаційну схему, необхідно враховувати, що найбільш специфічним для музейного фонду є неоднорідність його складу. В ньому чітко прослідковується поділ усіх предметів, що входять до музейного фонду, на типи джерел:
– речові
– письмові
– образотворчі
в залежності від властивостей предметів.
Каталогізація музейних предметів часто ведеться не лише в одному аспекті, а кількох, іноді багатьох профільних дисциплін, інформація для яких закладена в самому музейному предметі.
Каталог покликаний виявити всі ознаки музейного предмета, властиві йому: матеріал, форму, зміст, побудову, розмір, спосіб виготовлення, авторську приналежність, соціальне й етнічне середовище побутування, історичне, меморіальне та інше значення.
Найбільш раціональним в розташуванні матеріалу всередині каталога є видовий принцип, за яким матеріал групується за видами і різновидностями пам’яток з виділенням окремих колекцій – фондів особового походження. Така побудова каталога дає можливість швидко отримати потрібну інформацію. Систему каталогізації та різновиди каталогів кожен музей може розробити для себе сам, залежно від об’єму і змісту своїх колекцій.
Залежно від мети і призначення каталог може бути максимально повним (якщо каталогізовано окрему тематичну колекцію), або містить мінімум даних (каталог виставки чи експозиції).
Каталог повинен супроводжуватися додатками, основні з них можуть бути такі:
1.Бібліографічний покажчик
2. Іменний, географічний покажчики
3. Список скорочень
4. Список монограм, клейм, прізвищ майстрів, медальєрів.
 
Каталоги, створені науковими співробітниками
державних музейних закладів Волині:
1.Леся Українка в ілюстрованій поштовій листівці (каталог-путівник до виставки, присвяченої 120-річчю від дня народження великої поетеси). Автор-упорядник Пушкар Н. – Луцьк, 1991. – 86 с., іл.
2. Карпюк Л.А. Каталог ікон волинської школи іконопису XVI - XVIII ст. із збірки Волинського краєзнавчого музею // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези та матеріали II Міжнародної наукової конференції, м.Луцьк: Ініціал, 1995. 56 с., іл. – С.35-47.
3. Вигоднік А. Матеріали до каталогу Волинської ікони (ікони XVI-XVII ст. з екпозиції Музею волинської ікони) // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Тези та матеріали III Всеукраїнської наукової конференції, м.Луцьк, 12-13 грудня 1996 р. – Луцьк, 1996. – 78 с., іл. – С.34-48.
4.Єлісєєва Т. Каталог царських врат кін. XVI – поч. XV ст. в колекції Волинського краєзнавчого музею// Там само. – С.48-56.
5.Прижиттєві документи і матеріали Лесі Українки і родини Косачів. Каталог-довідник. До 125-ї річниці від дня народження Лесі Українки. Упорядник Пушкар Н Укладачі: Комзюк В., Кравчук А., Огнєва О., Пушкар Н. – Луцьк: Ініціал, 1996. – 48 с., іл.
6.Пушкар Н. Матеріали М.Малиновської у фондах Волинського краєзнавчого музею. Каталог // „Роде наш красний...” (Волинь у долях краян і людських документах). – Т.1. – 1996 р. Луцьк: Вежа. – С.135-149.
7. Сидор О. Митець деревориту (Про творчість Ніла Хасевича). Каталог // „Роде наш красний...” Волинь у долях краян і людських документах. Т.2. – Луцьк: „Вежа”, 1996. – С. 114-125.
8. Волинська ікона XVII-XVIII століття. Каталог виставки з фондів Волинського краєзнавчого музею. – Луцьк, липень-серпень 1997. – 6 с., іл.
9. Живопис Ігоря Мікули. Каталог виставки в м.Луцьк, квітень-травень 1997 року.Волинський краєзнавчий музей, Художній відділ. – Луцьк: Ініціал, 1997. – 4 с., іл.
10.Світ захоплень. Живопис Петра Сендзюка. Жіночі прикраси з бісеру Ірини Сензюк: / Автор вступної статті: А.Лініченко. – Луцьк, 1997. – 6.с., іл.
11. Волинська ікона XV-XVIII ст. Каталог та альбом. Авт.-упоряд.: С.Кот, Т.Єлісєєва, Є.Ковальчук, Л.Карпюк. Під ред. С.Кота. – Київ-Луцьк: ТОВ „Спадщина”, 1998. – 102 с., іл.
12.Олександр Вольський. Каталог виставки в м.Луцьку, березень –квітень 1998 року. Картинна галерея Волинського краєзнавчого музею. Укладач: М.Черенюк. – Луцьк, 1998. – 6 с.
13.Пушкар Н., Стемковський В. Володимир-Волинський на старій поштовій листівці // Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край. Матеріали XI наукової історико-краєзнавчої конференції. – Луцьк: Надстир’я, 1998. – С.113-118.
14.Ковальчук Є. Каталог наукових видань і праць співробітників Волинського краєзнавчого музею за 1989-1998 роки // Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск II. – Луцьк, 1999. – С.10-27.
15. Грицина Л. Хроніка виставкової діяльності музею [Каталог]. 1994-1998 рр.// Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск II. – Луцьк, 1999. – С.43-56.
16.Пушкар Н. Луцьк на старих поштових листівках. Каталог колекцій з фондів Волинського краєзнавчого музею // Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. – Луцьк, 1999 р. – С.89-99.
17.Черенюк М. Художні виставки 1974-1999 років // Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. – Луцьк, 1999. – С.131-135.
18. Левицька Т. Каталог творів А.Г.Лазарчука // Там само. – С.146-153.
19. Огнєва О., Пушкар Н. Пам’ятки єврейської культури у фондах Волинського краєзнавчого музею: Каталог // Національні меншини Правобережної України. Історія і сучасність. – Житомир, 1998. – С.78-82.
20. Огнєва О., Пушкар Н. Сакральне мистецтво України У поштовій листівці (з музейних колекцій Волині). [Каталог].// Пам’ятки сакрального мистецтва Волині на межі тисячоліть. Матеріали VII міжнародної наукової конференції з волинського іконопису. – Луцьк, 27-28 листопада 2000 року. – Луцьк, 2000. – С.100-108.
21. Василевська С., Вигоднік А. Матеріали до каталогу Волинської ікони XVI-XVIII століть з фондів Волинського краєзнавчого музею // Там само. – С.86-101.
22. Крейнін С., Огнєва О. Каталог видань кириличного друку в установах Волині (1600-1825). – Луцьк: „Надстир’я”, 2001. – 132 с.
23. Огнєва О., Пушкар Н. Каталог „Єврейська спадщина” (матеріали з фондів Волинського краєзнавчого музею та Державного архіву Волинської області). – Луцьк, 2001 р. – (Сигнальний примірник).
24. Огнєва О., Пушкар Н. Каталог „Еврейское наследие”. Из фондов ВКМ и ГАВО. – Луцк, 2002.
25. Пушкар Н., Жгун М. Ковель. Каталог видових поштових листівок з фондів Волинського краєзнавчого та Ковельського історичного музеїв // Матеріали X наукової історико-краєзнавчої конференції, яка відбулася у Старому Чарторийську, Маневичах, Четвертні та Нововолинську в 2000-2002 рр. Збірник наукових праць. – Луцьк: Надстир’я, 2002 р. – С.117-123.
26. Пушкар Н., Мороз М., Комзюк В. Ковель на старій поштовій листівці: матеріали до каталогу // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель і ковельчани в історії України та   Волині. Матеріали XII Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 12-й річниці Незалежної України і 485-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права. Ковель, 23-24 жовтня 2003 р. Збірник наукових праць. Частина I.–Луцьк, 2003. –С.126-128.
27. Несторук І. Каталог документів на пергаменті з фондів Волинського краєзнавчого музею // Замосцько-Волинські музейні зошити. Т.1. – Замосць, 2003. – С.109-118.
28. Несторук І. Каталог документів на пергаменті з фондів Волинського краєзнавчого музею // Волинський музей. Історія і сучасність. –Науковий збірник. Випуск 3. – Луцьк, 2004. – С.105-111.
29. Левицька Т., Несторук І. Каталог творів М.Г.Черенюка // Там само. – С.102.
30. Тищенко Т. Палеонтологічна колекція К.А.Татаринова в фондах Волинського краєзнавчого музею // Там само. – С.139.
31. Крейнін С. Колекція – дарунок стародруків Митрополита Ніфонта у фондах Волинського краєзнавчого музею. Каталог. // Там само. – С.152-155.
32. Чашук М., Пушкар Н. Архів Юрія Косача з фондів Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки. Каталог // Там само. – С.275-281.
33. Пушкар Н.Матеріали до каталога-довідника „Прижиттєві документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів” // Там само. – С.263-268.
34.Несторук І. Фортеці і замки України у графіці Анатолія Домніча // Замосцько-Волинські музейні зошити. Т.2. – Замосць, 2004. – С.235 – 238.
35. Олешко В., Савчук П., Андреєва Т. Каталог гербарію Стефана Мацка та та Йозефа Панека. Із фондів Волинського краєзнавчого музею. – Луцьк, 2005. – 582 с.
36. Лесезнавча філокартія: Каталог із коментарем. – Луцьк: Надстир’я, 2005 р. – 72 с. Іл. Ідея та впорядкування Пушкар Н.
37. Пушкар Н., Комзюк В. Виставки, присвячені Лесі Українці та родині Косачів, Волинського краєзнавчого та літературно-меморіального Лесі Українки в Колодяжному музеїв. 1990-2005 рр. // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури. Науковий збірник. Випуск 3. – Луцьк, 2006. – С.169-176.
38. Н. Пушкар, І. Несторук "Образи милії рідного краю…" (Волинь у знімках фотографа Яна Булгака) //Минуле і сучасне Волині й Полісся: роде наш красний. Матеріали Третьої Волинської обласної науково-етнографічної конференції 14-15 червня 2007 року, м.Луцьк. Збірник наукових праць. – Луцьк, 2007. – С. 271-273.
39. Пушкар Н., Данилюк-Терещук Т. Документи і матеріали Лесі Українки та родини Косачів у музеях, установах Волині. Каталог-довідник. Наукове видання. – Луцьк: Вежа, 2008 р. – 136 с.
Підготовлено головним хранителем
Волинського краєзнавчого музею
Наталією Пушкар
____________________________________
Науково-фондова робота в музеї. Методичні рекомендації. – Луцьк, 2010. – С. 15-20.
Додав: volyn-museum |
Переглядів: 1234
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]