Головна » Статті » Володимир-Волинський історичний музей
ЄВГЕН БОБКО – ВЧЕНИЙ-СЕЛЕКЦІОНЕР
Богдан Янович (м. Володимир – Волинський)
 
ЄВГЕН БОБКО – ВЧЕНИЙ-СЕЛЕКЦІОНЕР
У Володимир-Волинському історичному музеї продовжується робота над формуванням каталогу видатних людей Володимирщини. Одна з таких особистостей – вчений-селекціонер Євген Бобко.
 
Євген Васильович Бобко народився 12 травня 1890 року в селі Будятичі Іваничівського району (тоді – Володимир-Волинського уїзду). Ось як описав це село Олександр Цинкаловський : «Село Будятичі згадується у вітчизняних літописах ще з часів Великого князівства Литовського. Воно належало князям Чарторийським ,потім Чацькому, а в 19 столітті ним володіла Емілія Дверницька. Наприкінці 19 століття сільський маєток належав Василю Бобку – батьку майбутнього вченого. Мати майбутнього селекціонера – Домна Григорівна – походила із заможної родини Черановських, які мешкали у Володимирі-Волинському. Вона була поміщицею із сильним, вольовим характером. Батько нашого видатного земляка – Василь Бобко – був членом Волинського губернського зібрання. Отож, обоє – освічені, заможні люди свого часу. Бобки-старші на власні кошти збудували в Будятичах школу. Здібного сина батьки відправили на навчання до Острога – містечка зі славними освітніми традиціями, де ще в 17ст. князь Констянтин Острозький заснував греко-словяно-латинську академію.
В Острозі молодий Євген закінчує чоловічу гімназію. У 1907році він стає студентом природничого факультету Київського університету імені святого Володимира, який закінчує у 1912 році за спеціальністю «хімія». Того ж року Євген залишається на кафедрі приватного землеробства і займається науково – дослідницькою роботою під керівництвом професора Прянішникова. З 1918 по 1924 р. працює на цій же кафедрі.
У 1924 р. Бобка призначають професором кафедри агрономічної хімії у Харкові. У 1925-1929 роках Євген Васильович – співробітник Сибірського сільськогосподарського інституту в Омську. З 1929 року він працює завідувачем агрономічного відділу Центрального науково-дослідного інституту цукрової промисловості. З 1935 р. Бобко працював у Всесоюзному інституті добрив. Редагував наукові журнали Академії наук. Проте, найбільша заслуга Євгена Бобка в тому, що він винайшов метод лікуання цукрових буряків від хвороби, яка називається гниль сердечка. При цьому вчений використовував фосфати. Досліджував вплив мікроелементів на грунти при вирощуванні рослин. Написав 150 наукових праць, виховав багатьох кандидатів наук.
Помер наш талановитий земляк у 1959 р. Похований у Москві. Тепер одна з вулиць у Володимирі –Волинському названа на честь вченого-селекціонера Євгена Бобка.
Нам вдалося поспілкуватися з родичами видатного вченого. Зокрема, у селі Хмелівка Володимир-Волинського району проживає Ірина Степанівна Яковина (Бобко) – вчителька-пенсіонерка, яка доводиться племінницею Євгену Бобку. Вона розповіла, що на Ладомирському цвинатрі у Володимирі-Волинському похований батько вченого – Василь Бобко. Пані Ірина передала для Володимир-Волинського історичного музею кілька фотографій з родинного архіву Бобків, які датуються кінцем 19 – початком 20 століття.
По стопах свого відомого родича пішла і донька Ірини Степанівни – Тетяна Кроленко (внучата племінниця Євгена Бобка). Ось що вона розповіла: «Народилася я в Хмелівці,звідки й бере витоки родина Бобків. Мої батьки – педагоги. Тітка, Галина Степанівна, теж вчителька, з дитинства водила мене по Ладомирському цвинтарю, розказувала про славний родовід родини Бобків. Ці мандрівки були для мене досить цікавими, кожна з могил – то окрема історія.
У дитинстві, поспілкувавшись з сільським ветеринаром Василем Кулюком, і, поспостерігавши за його роботою, зрозуміла, що ця справа і стане моїм покликанням. Подала документи до Білоцерківського технікуму м'ясо-молочної промисловості за спеціальністю «ветеринарія». По його закінченні працювала на Далекому Сході. Згодом вступила до Омського зооветеринарного інституту. Це дуже символічно, адже свого часу там працював мій родич – Євген Бобко. Навчаючись, намагалася і цікаво проводити дозвілля. В Іркутську побувала в музеї родини Трубецьких,бачила озеро Байкал. Разом з сином-студентом подорожую по Росії та Україні. Працюю у Володимир-Волинській міській ветеринарній лабораторії, завідую хімічним відділом».
Добре, що не розривається невидима нитка зв'язку поколінь і наші сучасники прагнуть дослідити свій родовід, особливо, якщо пращурі залишили по собі слід в історії.
 
На фото: Тетяна Кроленко – внучата племінниця селекціонера Є.В. Бобка за роботою у ветеринарній лабораторії.
______________________________
Стаття надана сайту Богданом Яновичем, науковим співробітником Володимир-Волинського історичного музею.
Категорія: Володимир-Волинський історичний музей | Додав: volyn-museum (05.07.2011)
Переглядів: 1037 | Рейтинг: 3.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]