Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
ЗАПОВІТ ДЕКАНА ОЛИЦЬКОЇ КОЛЕГІАТИ СЕБАСТЯНА КОЗЕРОВСЬКОГО 26 СЕРПНЯ 1762 р.

Андрій БОЯРЧУК (Луцьк)

ЗАПОВІТ ДЕКАНА ОЛИЦЬКОЇ КОЛЕГІАТИ СЕБАСТЯНА КОЗЕРОВСЬКОГО 26 СЕРПНЯ 1762 р.

Заповіти завжди були цінним джерелом для істориків. Вони розкривають імена і титули людей свого часу, їхні духовні цінності, матеріальні статки, назви маєтків. Вивчення такого джерела дозволяє дослідникам зазирнути на соціум з середини. З одного боку тестамент – це правовий акт, яким поділялося майно між спадкоємцями, а з іншого – своєрідний підсумок земного життя людини.

У колекції Волинського краєзнавчого музею зберігається тестамент священика Себастяна Козеровського – доктора обох прав (світського і церковного), каноніка при Луцькому кафедральному соборі, декана Олицької колегіати*. Він заповідав відсотки від 32 тис. польських злотих, які віддав у позику володимирському старості Францішкові Лєдуховському, на Олицький костел Св. Трійці та капітулу при ньому, місцевий колегіум, шпиталі Св. Духа і Св. Хреста, братство Св. Розарія та церковний хор при Олицькому костелі. Борг був гарантований спадковими володіннями Лєдуховського – селами Боратином і Боратинком Луцького повіту.

Спорудження будівель Олицької колегіати з костелом Св. Трійці було започатковане у 1635 році старанням олицького ордината Альбрехта Станіслава Радзивілла (1595 - † 1656). У 1640 р. костел був консекрований луцьким єпископом Андрієм Гембицьким, а 1641 р. отримав статус колегіати.

Костел Св. Трійці було пишно декоровано скульптурами (Святих Войцеха, Станіслава, Петра і Павла, розміщених на фасаді поміж коринфськими пілястрами) та різьбою у виконанні відомого львівського скульптора М. Ерленберга (відомого як Алемпі, Алемпех) [1, с. 37]. Бічні ранньобарокові вівтарі були виконані з алебастру та мармуру. На стінах знаходилися образи, портрети та епітафії Радзівіллів і олицьких каноніків. У підземеллях містилися гроби Радзивіллів. Навколо колегіати був зведений оборонний мур з наріжними баштами [5].

Будівля має план базиліки з трьома нефами, пресвітерій закінчений півколом в обхід хорів. Над карнизом знаходиться скульптурне зображення Бога Отця, а над ним рельєф із зображенням коронування Пресвятої Діви Марії.

На костел Св. Трійці і капітулу С. Козеровський заповідав відсотки від 16 тис. польських злотих (1120 злотих на рік). Ця сума призначалася на утримання ще одного (другого) каноніка-проповідника для здійснення богослужінь, загальний стіл для духовенства і пиво, що мало бути у каноніка-проповідника на випадок якоїсь потреби (наприклад, з нагоди святкування).

Відсотки від інших 16 тис. польських злотих, які мав сплачувати Лєдуховський Козеровському розподілялися в такому порядку: священикам-псалмоспівцям, котрих при Олицькому костелі було двоє, заповідалися відсотки від 4 тис. польських злотих - по 140 злотих річних кожному.

На підтримку Олицького колегіуму передбачалися відсотки від 5 тис. польських злотих позичених Ф. Лєдуховському. З них, від 3 тис. – це пенсія на стіл для духовенства і безпритульним, а від 2 тис. – плата професорам, аби ті щонеділі після обіду читали при костелі «Катехізис». Коли ж розпочнеться великодня сповідь – то і щодня. Виплата таких сум мала здійснюватися паном Лєдуховським по- квартально, або через кожні пів року і фіксуватися прокуратором.

На той час, коли Себастян Козеровський писав свій заповіт (1762 р.), Олицький колегіум мав вже досить давню історію. Його заснування пов’язане з іменами Альбрехта Станіслава Радзивілла та луцького суфрагана Францішека Ксаверія Заєрського. Останній у своєму заповіті, датованому 1631 р. відписав капітал у сумі 70 тис. злотих, відсотки від якого мали скласти матеріальне забезпечення заснованого ним колегіуму. Виконавцем заповіту було призначено князя Радзивілла, котрий одразу видав повторний фундаційний акт колегіаті і приступив до організації навчального закладу. У 1638 році заснування Олицького колегіуму, як філії Замойської академії затвердив король, сейм, а також луцький єпископ [4, с. 90].

У своєму заповіті Себастян Козеровський згадав і про хор Олицького костелу, на потреби якого заповідав відсотки від позичених у нього 3 тис. польських злотих. На шпиталі Св. Духа і Св. Хреста, що діяли в Олиці призначалося 70 злотих. Виплати спочатку повинні були надходити до рук пана провізора Св. Духа і пана економа Св. Хреста, а потім пропорційно розподілятися. Половина – убогим, а друга половина – на виплату боргів та інші потреби.

Відомо, що перша згадка про шпиталь Св. Хреста, відноситься до 1587 р. і пов’язана з оригіналом фундушу, наданого князем Станіславом Радзивіллом на цей заклад. Проіснував шпиталь до 1840 року. У 1831 р. в ньому перебувало 11 постійних мешканців – 7 чоловіків (3 з яких вдівці) і 4 жінки (всі вдови) [3, с.75 - 76].

Початком будівництва шпиталю Св. Духа в Олиці можна вважати 1698 рік, коли князь Кароль Станіслав Радзивілл (1669 - †1719) – ординат Олики з 1689 по 1719 р. своїм привілеєм дозволив будівництво шпиталю і виділив під нього землю. Відомі також імена деяких фундаторів шпиталю: ще 1693 року 29 квітня Анна Гулевичова записала на шпиталь 150 злотих, а 29 серпня 1793 року олицька міщанка Агафія Підрицька записала 400 злотихx [2, с. 76].

При Олицькому костелі діяло братство Св. Розарія. На нього Себастян Козеровський заповідав відсотки від позичених у нього 1000 злотих. Половину із цих коштів, а саме 35 злотих, мав отримувати капелан братства, а друга половина записувалася на оздоблення вівтаря і образу Св. Розарія (чоток, які зазвичай використовуються католиками при читанні молитви – «Радій Маріє»).

Таким чином, ми бачимо, що досить значну частину своїх статків (32 тис. п. злотих) Себастян Козеровський заповідав на культові споруди та благодійницькі заклади Олики. Добре зрозуміло, що він знав про проблеми духовного життя цього містечка і намагався їх вирішувати. На жаль, в історичній літературі не збереглося відомостей про С. Козеровського і нам сьогодні досить складно критично

оцінювати його постать. Але заповіт вказує на те, що його укладач був людиною дуже освіченою і авторитетною. Він зробив вагомий внесок у розвиток духовного життя Олики.

_____

*ВКМ - інв. № КДФ – 3553

Заповіт Себастяна Козеровського

Ja, Xiądz Sebastyan Kozierowski, prawa oboyga doktor kanonik katedralny Łucki dziekan kollegiaty Ołyckiey zdrowy będąc na ciele y umysle, odstąpiwszy mey własniey nalieżney y ziemskiey jeruzdykcyi, prawa, forum, powiatu y woiewodstwa, a pod teraznieysze dobrowolne zeznanie moie, zapis resignationis cum cessione cale się poddasięc y in corporuiąc, wiadomo y iawno czynę, ustnie y dobrowolnie zeznaię y każdemu, komu o tym wiedziec będzie należało, nazawsze oznaymuię.

Jż ja żeznawaiący maiąc wolność y władzą z prawa pospolitego pozwolaną dobrami y summami moiemi iako chcieć rządzić szafować y dysponować, tedy maiąc za laską pana boga, y moim staraniem przysposobioną summę trzydzieśćie y dwa tysiące złotych złotem ważnym y srebrną starą monetą, ktorą summę dałem y pożyczyłem J[aśnie] W[ieleb]n[emu] J[ego] m[oś]ci panu Franciszkowi na Ledochowie Ledochowskiemu staroscie Włodzimirskiemu rotmistrzowi woysk J[ego] K[rolewskiey] M[oś]ci y Rzeczy Pospolitey, a ten że J[aśnie] W[ielebny] pan starosta Włodzimirski zapis assecurationis na pomienioną summę trzydzestu dwoch tysięcy przed aktami grodskiemi łuckiemi osobiście stanowszy, dobrowolnie in personam zeznał y securitatem tey że summy trzydzestu dwoch tysięcy na dobrach swoich dzedzicznych Boratynie y Boratynku tu w woiewodstwie Wołynskim a powiecie Łuckim leżących ostrzegł, y warował, iako zapis assecurationis tegoż J[aśnie] W[ielebneg]o J[ego] M[ości] pana starosty Włodzimirskego in personam mei recognoscentis w grodzie Łuckim roku tysiąc siedmset sześćdziesiątego dnia dwudziestego dziewiątego februarij zeznany opiewa. Te tedy summę trzydziescie y dwa tysiące polskich złotych całą y zupełną po długiey deliberacyi y rozmysle majiąc przed oczyma pomnożeme chwały pana boga wielebney kapitule y collegiacie Ołyckiey prore et interesse, według dyspozycyi moiey niżcy wyrażoney ceduię, ustępuię, wlewam transfunduię y wiecżnie rezygnuię, zostawuiąc sobie tylko usum tructuum et proventuum od tey summy totalney trzydzestu y dwoch tysięcy ad vita mea tempora, po skączonym zaś terminie zycia mojego, usus tructius et proventus od summy wyżey rzeczoney modo suprafato cedowaney na tęż wielebną kapitulę y kollegiatę Ołycką ile ma y powinien będzie takim sposobem y nato: nayprzod służąc temu kosciołowi y kapitule potrzeba było, a tak zwarzywszy, że w tym kosciele pod czas swiąt wielkich y pod czas rezydencyi dworu J[aśnie] W[ielebnych] Xiąząt Ich mo[ś]ciow fundatorow bywa ludzi konkurs znaczny bo y z cudzych parochy slachta y lud pospolity garnie się do tego kościoła dla wygody w nabożenstwie y spowiedzi, a kanonik kaznodzieja ordynarysz sam jeden w niedzielę y swięta kazać muśi co mu z ciężkością y z naruszeniem zdrowia przychodzi, dla tego na pomoc y uięcie pracy kaznodzieij ordynaryuszowi, umysliłem z pozwoleniem jasnie oswieconych xiąząt Ich mo[ś]ciow Radziwiłłow fundatorow y dobrodziejow koscioła Ołyckiego fundować drugeigo kanonika kaznodzieię, ktory by kazał w każdę swięto, ktore tu w tym kościele z uroczystością obchodzą, y w ktore zdawna bywały kazania. Na tego kanonika kaznodzieię z summy trzydziestu dwoch tysięcy J[aśnie] W[ielebneg]o J[ego] m[ości] pana starosty Włodzimirskiego przeze mnie lokowaney naznaczano szesnaście tyśęcy, od ktorych rachuiąc po siedm od sta przychodzie będzie roczney prowizyi złotych polskich tysiąc sto dwadzieścia, ktorą prowizyą tak dysponuię kanonikowi kaznodzieij przyszłemu rocznego sollarium polskich złotych trzysta, to iest na każdy kwartał złotych siedmdziesiąt pięć, na stoł, dla jegoż kanonika kaznodzieij aby in kollegio rad ivi liano z innemi prałatami y kanonikami miał mensam communem, y piwo naznaczam złotych dwieście żeby żaś ten że kanonik kaznodzieja z innemi Jch m[oś]ciami prałatami y kanonikami należał ad distributiones guv tidianas, ad optiones, y do wszelkich obwencyi, anniwersarsow, altarui, y innych ktore się trafić mogą. In vim tego z tey że prowizyi wyżey wyrażoney ad mapam distributionum poydze corocznie polskich złotych czterysta dwadześćia. Dwieśćie zaś złotych ktore się zostajią będą konserwowane in archivo radiviliano pro omni eventu uchoway boże calamitatis, aby kanonik każnodzieja każdego roku pro solliario, a procurator mensa pro mensa jego mieli zupełną solucyą. Przyszły zaś kanonik kaznodzieja in vim gratitudinis w każdy tydzień mszą swiętę jednę za duszę moię odprawiąć będzie obligowany. Tey kanonij collationem et jus patronatus ieżeli to za życia moiego stanie się sobie samemu rezerwuię a po zeysciu moim z tego swiata ma służyć collacyu J[eg]o Xięciu I[ch] m[oś]ci Radziwiłłowi Miecznikowi W[ielebneg]o X[iąża] Lit[owskieg]o y sukcessorom jego ordynatom Ołyckim. Lokum, stallum, vocem, in Capitulo przyszły kaznodzieja mieć będze, iakie J[aśnie] W[ie]l[ebn]y I[ch] m[ość] xiądz biskup pasterz y dobrodziey przy erekcyi inito consilio z J[eg]o Xiążęciem I[ch] m[oś]cią dobrodziejem y z przewielebną kapitułą Ołycką zważywszy opportunitatem tey fundacyi naznaczyć będzie raczył. Drugie szesnaśćie tysięcy z tey ze summy moiey trzydziestu y dwoch tysięcy u J[aśnie] W[ielebneg]o J[ego] m[ości] pana starosty Włodzimirskiego będącey tak dysponuię: nayprzod zważywszy szczupłe sollaria xięży psałterzystow, ktorzy y po raty codzień, y psałterz dzień y noc spuwać są obligowani, in subsidium tymze psałterzystom cztery tysiące z summy wyżey namienioney naznaczam od ktorey summy czterych tysięcy prowizyą z rąk J[ego] m[ości] xiędza prokuratora censuum odbierać będą: jeden złotych polskich sto cztyrdzieśćie, y drugi tyloż, a za to po iedney mszy swiętey w tydzień obadwa odprawiać będą iednę za duszę moią, a drugą za duszę w czyscu zostaiące.

Do seminarium Ołyckiego in subsidium mensa clericow et acolit horum od trzech tysięcy prowiżyą naznaczam aby według uwagi y rozsądku generabilis capituli Ołycensie pensya na stoł dla klerykow y akolitow co kwartał była przyczyniona, a tę prowizyą J[ego] m[ość] xiądz prokurator censuum odebrawszy, będzie importował capitulariter ad archivum zai ercsuanum. Upatruiąc przytym wielką potrzebę katechismu w tym kosciele dla ludzi młodych, ktorzy przy prostocie rodzicow swoich niewiedzą co iest do zbawienia potrzebnego wiedzieć y wierzyć lubo zaś katechizm czasem bywa przez Ich M[oś]ciow professorow, a że za to niemaią żadney konsolacyi nie z wielką to ochotą czynią, przeto dla zachęcenia Ich M[oś]ciow dotak potrzebnego y zbawiennego dzieła od dwoch tysięcy prowizyą z tey że summy J[aśnie] W[ielebneg]o J[ego] m[ości] pana starosty Włodzimirskiego dędącey dla Ich M[oś]ciow naznaczam, ktorą prowizyą kwartałami lub pułroczem z rąk im xiędza prokuratora censuum odbierać będę, z tą obligacyą, aby co niedziela punktualnie po obiedzie w kosciele Ołyckim katechizowali, a iak się spowiedz wielkanocna zacznie codzień to czynie będą, a przewielebną kapituła Ołycka będzie na to baczność, aby się temu za dosyć działo.

Muzyka chorowa kosciola Ołyckiego przy szczupłych swoich dochodach niemoże bydż sufficienti numero trzymana, dla napomoc iakąkolwiek kapelli y na potrzeby chorowe z summy wyżey wyrażoney od trzech tysięcy prowizyą naznaczam, ktorą prowizyą kwartałami lub pułroczem J[ego] m[ość] xiądz kantor z rąk J[ego] m[ości] xiędza prokuratora censuum odbierać będzie y do percepty chorowey zapisować.

Do szpitalow Ołyckich sw[iętego] Ducha y swiętego Krzyża po złotych siedmdziesiąt naznaczam, ktore tak do rąk J[ego] m[ości] xiędza prowizora sw[iętego] Ducha iako y do rąk [Jego] Pana Ekonoma sw[iętego] Krzyża, J[ego] m[ość] xiądz prokurator censuum oddawać będzie, ktory prowizyi tak I[ch] m[ości] X[iędzy]: Prowizor sw[iętego] Ducha, iako y pan Ekonom sw[iętego] Krzyża połowę ubogich do rąk na podział oddawać, a drugą połowę na reparacyą y inne potrzeby tych że szpitalow konserwować będą corocznie.

Do Bractwa Rozańca sw[iętego] w kosciele Ołyckim będącego. Prowizyą od tysiąca złotych z tey że summy naznaczam, ktorą kwartałami lub pułroczem J[ego] M[ość] xiądz prezydent rozańcowy pro tempore będący z rąk (J[ego] M[ości] X[iędza] prokuratora censuum odbierać będzie, ktorey prowizyi połowę to iest złotych trzydzieśćie pięć J[ego] m[ości] xiędzu kapellanowi rożancowemu zapłaci co rok z tą obligacją aby ten że J[ego] m[ość] xiądz kapellan co miesiąc mszą swiętą jednę za duszę moię odprawiał, druga zaś połowę tey że prowizyi złotych trzydzieśćie pięć na ozdobę tak ołtarza iako też y obrażu rożańcowego J[ego] m[ość] xiądz prezydent konserwować będzię od ostatniego tysiąca złotych polskich z summy moiey trzydziestu dwoch tysięcy złotych polskich J[aśnie] W[ielebneg]o J[ego] m[ości] pana starosty Włodzimirskiego będącey prowizyą złotych siedemdziesiąt tak dysponuię, aby protuendis juribus ad archivum radivilianum importowane były złotych piędziesiąt corocznie złotych zaś dwadzieścia za pracą in recipiendo & distribuendo censu cedere maią corocznie J[ego] m[ości] xiędzu prokuratorowi censuum pro tempore będącemu.

Opisawszy dyspozycyi prowizyi czyli wyder kasu rocznego od summy trzydziestu dwoch tysięcy złotych polskich przychodzącego, prawo na tęż rzceroną summę przedtym mnie słuzące to iest zapis assecurationis JWo Jm J[aśnie] W[ielebneg]o J[ego] M[ości] pana starosty Włodzimirskiego y inne dokumenta do tego interessu sciągaią celię ad archivum radivilianum generabilis capituli Ołycensis oddaię żadnego regressu y rekurzu do pomienioney summy sobie samemu y sukcessorom moim nie zostawuię y nie zachowuię wolni tedy sic z są y będą W[ie]l[ebn]i I[ch] m[ości] xięża prałaći y kanoniey kapituły y kollegiaty Ołyckiey, juris guesitores pomienioną summą trzydziestu dwuch tysięcy złotych polskich modo premissą cedowaną, iako swoią własną kosciołowi Ołyckiemu służącą rządzić, szafować, dysponować, z dobr pomienionych Boratyna y Boratynka za oddaniem tey że Summy przez J[aśnie] W[ie]l[ebneg]o J[ego] m[ości] pana starostę Włodzimirskiego lub sukcessorow jego na inne dobra czyste y niezawodne previa sufficienti evictione przenieść bez żadney przeszkody odemnie samego y sukciessorow moich, byle się dyspozycyi moiey wyżey wyrażoney zadosyć działo, co sobie waruię y sumnienia Ich m[oś]ciow xięzy prałatow y kanonikuw kapituły Ołyckiey obliguię, kturemu to zapisowi moiemu resignationis cum cessione zadosyć uczynie mam y powinien będę pod szkodami ziemskiemi słownie krom przysięgi cielesney oszacowanemi, o ktore in casu contraventionis forum generale ubi guinarium w każdym sądzie y urzędzie ziemskim, grodskim, przeswietnym Trybunale Koronnym Lubielskim a podczas bezkrolewia kapturowym lub iaki na ten czas od Rzeczy Pospolitey y woiewodstwa uchwalony y postanowiony będzię do odpowiadania y usprawiedliwienia się sobie samemu y sukcessorom moim naznańzam y prefiguię, y nato dałem ten moy list, dobrowolny zapis resignationis cum cessione z podpisem ręki moiey własney y Ich m[oś]ciow panow przyiacioł ustnie odemnie do podpisu uproszonych.

Działo się w Łucku roku tysięc siedmset sześćdziesiątego wtorego miesiąca augusti dwudziestego szustego dnia.

X[iądz] Sebastyan Kozierowski G. I. D[okto]r Kanonik Kathedralny Łucki Dziekan Kollegiaty Ołyckiey.

Proszony przyiaciel od J[aśnie] W[ie]l[ebny] X[iądz] zeznawuiącego popisuię się J[o]z[e]f Czerwinski.

Jako proszony przyiaciel do podpisania tego zapisu resignationis cum cessione od Imę X[ięża] zeznawaiącego podpisuię się Basyli z Komornik Łopuszanski.

Jako proszony przyiaciel do podpisania tego zapisu resignationis cum cessione od «Imę X[ięża]» zeznawaiącego podpisuię się Tomasz Felix.

Zapis resignanionis una cum cessione od W[elebnego] Imę Xięża Sabastyana Kożierowskiego kanonika y surrogata Łuckiego dziekana Ołyckiego in rem kościoła y kapituły Ołyckiey na summe 32 000 złotych polskich dany y styzęcy dnia 26 augusti 1762. Anno.

Roku 1790  4 juliu w Łucku na sesyi komisyiney resen ductum.

Jozef Sławoszewski komisarz prezyduący.

№ 3Fascykuł 5

_____

  1. Терський Святослав. Олика. Історичний нарис. / Святослав Терський. - Львів: Новий час, 2001. - 52 с.
  2. Білик В. Греко - католицькі церкви Олицького деканату І третини ХІХ ст. / В. Білик // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Олика і Радзивілли в історії Волині та України. Науковий збірник. Випуск 18. Матеріали ХVІІІ Всеукраїнської науково - практичної історико - краєзнавчої конференції. - Луцьк, 2006. - 205 с.
  3. Бірюліна О. До історії Олицького шпиталю Святого Хреста / О. Бірюліна // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Олика і Радзивілли в історії Волині та України. Науковий збірник. Випуск 18. Матеріали ХVІІІ Всеукраїнської науково - практичної історико - краєзнавчої конференції. - Луцьк, 2006. - 205 с.
  4. Карліна О. М. Культурно - освітні зв’язки Волині та Замостя в ХVII - XVIII ст. / О. М. Карліна // Zamojszczyzna  i Wołyń w minionym tysiącleciu. Historia, kultura, sztuka. Konferencja naukowa / Muzeum Zamojskie w Zamościu, Wołyńskie Muzeum Krajoznawcze w Łucku. - Zamość, 2000. - 184 c.
  5. Настоятель: о. Юрій Погнерибка. Олика, Колегіата Пресвятої Трійці. [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http://www.catholic.lutsk.ua/ index.php?option=com_content&view.=article&id=31:olyka&catid=6: paroecia&Itemid=37. Назва з екрану.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 11-15.

 

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (02.06.2014)
Переглядів: 314 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]