Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ У ВОЛИНСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ. ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ

Лариса ГРИБ, Лариса ПАЛЬОХА (Луцьк)

З ІСТОРІЇ СТВОРЕННЯ ВІДДІЛУ НАУКОВО-ОСВІТНЬОЇ РОБОТИ У ВОЛИНСЬКОМУ КРАЄЗНАВЧОМУ МУЗЕЇ. ФОРМИ І МЕТОДИ РОБОТИ

Про урочисте відкриття музею інформувала газета «Przegląd Wolyński». В архівах збереглася “Пам’ятна книжка Волинського музею”, на титульній сторінці якої зазначено «Засновано в день 16 червня 1929 р.», а трохи нижче - «Дня 28 червня 1929 року о 6 годині вечора відбулося посвячення музею».

Експозиція музею була розгорнута в найманому приміщенні по вулиці Ягеллонській, 91 у м. Луцьку в кількох малопристосованих до музейного експонування залах. Передбачалося спорудити спеціальний двоповерховий будинок, але не виставчило коштів.

Якщо на початку в музеї нараховувалося 4375 експонатів, то після реорганізації в 1935р. він мав уже близько 9 тисяч, серед них і особливо цінні. Фонди музею постійно поповнювалися.

Незабаром Волинський музей став членом спілки польських музеїв.

Поступово вдосконалювалася структура музейної експозиції. Музей перемістився в нове, більше приміщення по вулиці Сенкевича, 31, поряд з будинком лікаря В.Липинського. Експонати було згруповано в чотирьох основних відділах — природничому, археологічному, історико-мистецькому і етнографічному.

Протягом тривалого часу долею музею ніхто не цікавився. Лише 8 травня 1940 р. вийшла постанова Раднаркому УРСР «Про організацію державних музеїв і бібліотек у західних областях України». Постановою передбачалось організувати «державний обласний краєзнавчий музей в м.Луцьку» з такими відділами: краєзнавчий, історичний, етнографічний, археологічний, надавши йому приміщення колишнього Луцького музею. З дати виходу цієї постанови згодом в офіційних документах вівся відлік історії Волинського краєзнавчого музею. Директором призначили В. Г. Смовжа, який працював до того в одному з невеликих музеїв в Росії і не був обізнаний з історією та специфікою суспільно-політичного і культурного життя Волині. Його заступником по науковій частині став Анатолій Дублянський.

Відділ культурно-освітньої (попередня назва відділу) роботи був створений у 1976 році, очолювала його з 20.01.1976 р. по 20.07.1977 р. Туліна Людмила Олександрівна. З 3.08.1977 по 15.06.1978р. зав. відділом була Войтович Тамара Лукашівна. З 1.01.1989 р. протягом 15 років – Грицина Лідія Григорівна. З 1.05.1993 р. по 1.05.2013 р. (20 років) зав. відділу науково-освітньої роботи була Гриб Лариса Василівна. З 1.05.2013 р. – Пальоха Лариса Анатоліївна.

Протягом декількох років у відділі була посада екскурсовода. Свого часу екскурсоводами були: Патрай Н. О. (1979 р.), Грицина Л. Г. (1977 р.), Гриб Л. В. (1977 р.), Сафулько Л. І. (1981 р.).

Науковими співробітниками (молодшим, науковим, старшим науковим, провідним) за період з 1976 р. до 2014 р. були:

  1. Кулай Аліна Михайлівна, з 13.08.1984 молодший науковий співробітник
  2. Ариванюк Галина Броніславівна, 16.06.1970 – 8.10.1974 рр., доглядач
  3. Войтович Тамара Лукашівна, з 3.08.1977 р.
  4. Ващук Олександр Семенович, 11.11.1980
  5. Драган Світлана Леонідівна, 29.10.1982 – 5.01.1984 рр.
  6. Коструба Володимир Михайлович, 27.07.1981 – 3.02.1986 рр.
  7. Патрай Ніна Олексіївна, 1.12.1979 – 23.08.1986,

28.12.1979 – екскурсовод,

з 1.02.1979 – науковий співробітник

  1. Остапчук Людмила Миколаївна, 5.02.1976 – 28.08.1989 рр., науковий співробітник відділу масової науково-освітньої роботи.
  2. Наумова Олена Костянтинівна, 22.09.1983 – 3.09.1987 рр.
  3. Гурська Оксана Вікторівна, 2.08.1979 – 19.06.1989 рр.
  4. Петрухіна-Буденко Ірина Олегівна, 21.08.1995 – 26.01.2004 рр.
  5. Михальчук Валентин Васильович, 15.08.1994 – 1.02.2005 рр.
  6. Агасієв Ікірам Карімович-огли,11.11.1988 – 3.11.1992 рр.

з 28.08.1989 р. – мол. наук. співробітник відділу н/о роботи.

  1. Наїдко Рита Василівна, 14.02.2000р.- мол. наук. співробітник відділу н/о роботи,

з 11.10.2002 р.- бібліотекар.

  1. Дубень Олена Михайлівна, з 1.02.2005 р. - мол. наук. співробітник відділу н/о роботи,

з 4.03.2008 р. - мол. наук. співробітник відділу новітньої історії.

  1. Дудар Тетяна Олександрівна, з 23.09.1997 р.- доглядач

з 5.07.1999 р. - мол. наук. співробітник відділу новітньої історії, з 1.04.2003 р. - мол. наук. співробітник відділу н/о роботи,

з 18.07.2003р. – завідувач відділу новітньої історії.

  1. Грицина Лідія Григорівна, з 3.06.1977 р. – екскурсовод,

з 15.06.1976 р. - в/о зав. масового відділу, з 4.09.1985 р. - зав. сектором музею,

з 1.01.1989 р. – зав. відділу масової н/о роботи, з 28.04.1993 – 15.11.2010 р. – провідний науковий співробітник відділу н/о роботи.

  1. Сафулько Лариса Іванівна, з 10.02.1981 р. – доглядач залів,

з 24.07.1981 р. – екскурсовод,

з 9.03.1982 р. – мол. наук. співробітник,

з 26.03.1993 р. – науковий співробітник відділу н/о роботи.

  1. Костюк Оксана Романівна, з 16.08.1995 р. – мол. наук. співробітник Художнього відділу,

з 4.01.2005 р. - мол. наук. співробітник відділу н/о роботи.

  1. Станіславчук Віталія Володимирівна, з 1.08.2003 р. – мол. науковий співробітник відділу н/о роботи.
  2. Завада Людмила Михайлівна, з 3.03.2008 р. – мол. науковий співробітник відділу н/о роботи.
  3. Ляхов Юрій Юрійович, з 10.10.2011 р. – мол. науковий співробітник відділу етнографії та народних промислів Волині,

з 2.09.2013 р. – науковий співробітник відділу н/о роботи.

  1. Гриб Лариса Василівна, з 25.12.1973 р. – доглядач відділу фондів,

з 17.08.1977 р. – екскурсовод,

з 23.07.1981 р. – науковий співробітник відділу н/о роботи, з 1.02.1989 р. – старший науковий співробітник відділу н/о роботи,

з 1.05.1993 р. – зав. відділу н/о роботи, з 1.05.2013 р. – провідний науковий співробітник відділу н/о роботи.

  1. Пальоха Лариса Анатоліївна, з 1.05. 2013 р. - зав. відділу н/о роботи.

У 1976 р. у відділі була введена посада організатор екскурсій, на якій працювала Скрипчук Галина Ярмолаївна (1976-1978 рр.). З 1.01.2009 р. на цій посаді працює Боймук Таліна Володимирівна.

Науково-освітня робота музеїв планується і відповідним чином готується. При цьому слід брати до уваги специфіку музеїв і використовувати ті форми масової роботи, які найбільш повно, доступно й захоплююче розкривають сутність колекцій кожного з них.

Розвиток науково-освітньої роботи сприяв виникненню її різноманітних форм і видів. Найбільш поширеними з них є: екскурсії, лекції, тематичні вечори, зустрічі, походи по історичних місцях, організація пересувних виставок тощо.

Екскурсійна робота — основний вид науково-освітньої діяльності музеїв. Екскурсією називається специфічна форма освітньо-виховної роботи з організованою групою відвідувачів, яка грунтується на зоровому сприйнятті експозиції, поєднаному з розповіддю про неї. Екскурсовод зосереджує увагу на всіх важливих експонатах, розповідає не лише про виставлені матеріали, а й про те, що їх об’єднує.

Оглядові екскурсії охоплюють великий хронологічний період, знайомлять з пам’ятками різних епох, розкривають різні етапи розвитку історії, економіки, техніки, військової справи. Останнім часом дедалі більш популярними стають тематичні екскурсії.

Тематичні екскурсії — це цілеспрямовані розповіді на певну тему. Вони бувають історичні, літературні, мистецтвознавчі, природничо-наукові. Теми таких екскурсій можуть охоплювати весь розділ експозиції, або окремий експозиційний комплекс.

Друге місце після екскурсій серед форм науково-освітньої роботи належить лекціям. Вони читаються в музеях або на виробництві, в різних організаціях та навчальних закладах.

На відміну від екскурсій, зміст яких обмежений рамками експозиції чи виставки, тематика лекцій може бути більш широкою і різноманітною.

Важливим завданням лекційної роботи музеїв є пропаганда пам’яток історії та культури, їх охорона. Учбові лекції, разові чи цикли лекцій, проводяться звичайно для учнівської молоді на протязі навчального року. Навчальний характер мають лекції з музеєзнавства і музейної педагогіки для вчителів, керівників шкільних музеїв.

На лекціях, які читають наукові працівники музеїв, широко використовуються (демонструються) музейні предмети — фотографії, карти, книги тощо, в залежності від теми лекції.

Виставки є важливою формою роботи музею, яка стимулює розвиток всіх напрямків музейної роботи: фондової, експозиційної, науково-дослідної та науково-освітньої.

Тематика виставок визначається профілем музею, характером музейних колекцій. Підготовка кожної музейної виставки в принципі включає ті ж напрямки і етапи роботи, що і експозиція.

Тематичні виставки можуть бути стаціонарними або пересувними.

Створюють виставки у зв’язку з визначними політичними, історичними подіями, ювілейними датами або для популяризації музейних колекцій.

При створенні виставок використовують матеріали фондів інших музеїв, державних архівів, колекціонерів, різних громадських організацій тощо.

Виставки традиційно відкриваються в урочистій обстановці. На відкриття запрошуються відомі особистості, представники влади. Пересувні виставки експонуються з екскурсійним обслуговуванням у навчальних закладах та установах.

Цікавою формою роботи у 80-ті — 90-ті роки було використання вагону-музею. Укрзалізниця виділяла вагон, де музейні працівники оформляли виставки (до ювілейних дат, подій тощо). Вагон-музей робив зупинки у населених пунктах Волині, де були залізничні станції, наукові працівники проводили екскурсії для місцевих жителів.

На базі музею проводяться науково-теоретичні й науково-практичні конференції, круглі столи, семінари, тематичні вечори, вечори-портрети, зустрічі з відомими людьми, Дні відкритих дверей, Дні музею в школах та інших навчальних закладах тощо. Двічі у Волинському краєзнавчому музеї проводилась науково-практична конференція «Музейна педагогіка. Теорія і практика» із залученням працівників освіти, методистів, основним завданням якої було визначення місця музею та його значення в освітньому процесі.

Крім цього у музеї проводяться Дні відкритих дверей (для певної категорії відвідувачів, до знаменних та пам’ятних дат тощо), Дні музею в навчальних закладах, установах, таборах літнього відпочинку для дітей. Під час таких заходів для відвідувачів проводяться безкоштовні екскурсії (оглядові та тематичні), майстер-класи, читаються лекції.

Як правило масові заходи будуються на поєднанні різних видів науково-освітньої роботи: зустрічей, екскурсій, тематичних виставок, книжкових виставок, демонстрацій фільмів і т.д.

Часто на масові заходи запрошуються відомі особистості, очевидці, учасники тих чи інших подій, також під час таких заходів відбувається передача нових експонатів у фонди музею.

Масові науково-освітні заходи проводяться за заздалегідь підготовленими сценаріями або сценарними планами.

При підготовці науково-освітніх заходів опрацьовуються документи, періодика, методична та фахова література, вивчаються листи, звіти, репортажі, фото, тощо. Демонстрація документального фільму, справжнього документу відповідного часу, епохи підсилює враження, емоційний стан аудиторії.

Уся масова науково-освітня робота музеїв обліковується. Ведуться книги обліку відвідувачів, екскурсій, лекцій, виставок, масових заходів, є книга відгуків. Складаються звіти про кількість екскурсій за місяць, квартал, рік роботи. В музеї зберігаються різні види документації масової роботи — протоколи, плани, афіші, листівки, запрошення тощо.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 36-39.

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (02.06.2014)
Переглядів: 334 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]