Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МУЗЕЮ І ШКОЛИ НА ПРИКЛАДІ ЕТНОГРАФІЧНИХ ВИСТАВОК
Людмила Мірошниченко-Гусак,
завідувач відділу етнографії та народних промислів
Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк
 
ВЗАЄМОЗВ’ЯЗОК МУЗЕЮ І ШКОЛИ НА ПРИКЛАДІ ЕТНОГРАФІЧНИХ ВИСТАВОК
 
Створення виставок – одна з форм роботи музею за допомогою якої встановлюється взаємозв’язок установи й відвідувача. Виставкова діяльність була і є актуальною та пріоритетною у розвитку музейної справи. З часом змінилися лише вимоги до оформлення виставок, вони стали більш орієнтовані на відвідувача.
Впродовж двадцяти років науковими співробітниками відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею було створено майже дві сотні виставок. Тематика їх різнобічна: промисли і ремесла, родинна обрядовість, календарна звичаєвість, мистецьке життя краю і творчі здобутки окремих майстрів.
Стаття про методику створення етнографічних виставок була написана Наталією Гатальською (завідувачем відділу етнографії, нині провідний науковий співробітник Затурцівського меморіального музею В. Липинського) [1]. Про мистецькі виставки відділу підготовлено дописи Наталією Кузьмич, яка тривалий час працювала у Волинському краєзнавчому музеї [2]. Ми ж звернемося до аспекту взаємозв’язку
музею і школи й прослідкуємо його на прикладі виставок, які експонувалися впродовж 2010-2012 років:
-„Рибальство на Волині” (10.09.2009 р. – серпень 2010 р.) – 780 відвідувачів;
-„Дай, Боже, хліба-солі і всього доволі” (Традиції народного харчування волинян та поліщуків), (грудень 2009 р. – січень 2011 р.) – 1 949 відвідувачів;
- „Віконце в дитинство” (10.11.2011 р. – 04.09.2011 р.) – 5081 відвідувач;
-„Оксанина лялька” (Персональна виставка львівської майстрині Оксани Смереки-Малик ), (24.02.2012 р. – 20.03.2012 р.) – 550 відвідувачів;
- „Моє захоплення – мій духовний світ” (Персональна виставка майстра соломопластики Валентини Галкіної), (06.09.2012 р. – грудень 2012 р.) – 276 відвідувачів;
-„Різдвяні обереги” (Виставка різдвяно-новорічної атрибутики), (грудень 2011 р. – січень 2012 р.) – 440 відвідувачів;
-„Волинська писанка третього тисячоліття” (Виставка писанок учасників конкурсу ), (березень – квітень 201 2р.) – 670 відвідувачів.
При їх створенні співробітники відділу етнографії намагалися врахувати поради і рекомендації фахівців музейної справи, використати вдалі приклади наших колег з інших музеїв, взяти до уваги побажання відвідувачів музею й, звичайно, застосовували здобутий власний досвід.
Отож, першим етапом створення виставки є задум і визначення її тематики. Саме з цього моменту і спостерігається взаємозв’язок музею з відвідувачем. Адже, формулюючи тему й назву, відразу зауважуємо на яку аудиторію виставка буде спрямована. Як засвідчують аналітичні дані, найбільш чисельну категорію відвідувачів етнографічних виставок становлять саме шкільні різновікові класи. Тому і мотивація створення виставки залежить від вікових особливостей учнів, їх безпосереднього зацікавлення. Мета і актуальність виставки визначаються з врахуванням освітнього, виховного, розвиваючого аспектів та потреб розвитку суспільства. Отож, кожна з них крім навчальної мети обов’язково передбачає й духовний розвиток дитини та її естетичне виховання.
Тематична структура етнографічних виставок базується на логічному, послідовному викладі матеріалу і залежить від експозиційної площі залу. Підбір музейних пам’яток здійснюється згідно до визначеної структури. Саме музейні пам’ятки і є основним джерелом інформації та зорового сприйняття виставки. Додаткову інформацію про експонати дають відвідувачам етикетки, тексти, легенди побутування та походження предмета, фото-ілюстративні матеріали. Допомагає встановити взаємозв’язок між експонатом і відвідувачем екскурсовод, який надає більш поширену інформацію, доступно пояснює значення пам’ятки в життєдіяльності людини.
До відкриття кожної з виставок наукові співробітники готують прес-реліз. Такі рекламно-інформаційні повідомлення роздаються вчителям у школах, розміщуються на сайті Волинського краєзнавчого музею з метою інформування громадськості про музейні заходи та залучення широкого кола відвідувачів.
Наприкінці 2009 року у Волинському краєзнавчому музеї була відкрита виставка „Рибальство на Волині”. Її мета – висвітлити за допомогою експонатів давнє заняття волинян – рибальство, привернути увагу до його значення для місцевого населення в різі історичні періоди та до сучасних проблем аматорського риболовства. На виставці демонструвалася карта водойм Волинської області, основніматеріали про охорону іхтіофауни та заборону браконьєрських знарядь лову. Для оформлення виставки, крім самих рибальських знарядь, були використані муляжі риб, природоохоронні документи. А для цілісного зорового сприйняття виставки створено діораму „Рибалка на березі”.
На виставці про рибальство були поєднані матеріали з етнографії, географії, історії, зоології, екології. Щоб урізноманітнити показ матеріалів, відвідувачам був запропонований перегляд п’ятнадцятихвилинного фільму про життя сомів та зимовий вилов риби. Під час екскурсій школярі і дорослі не тільки отримали цікаву інформацію, а й самі ділились власними знаннями й досвідом. Отож, екскурсія не була монологом екскурсовода, а захоплюючим діалогом з відвідувачами.
Не менш цікавою для відвідувачів різного віку Волинського краєзнавчого музею стала виставка „Дай, Боже, хліба-солі і всього доволі” (Традиції народного харчування волинян і поліщуків). Розрахована вона була на учнів середніх і старших класів та дорослих. Така тематика виставки відділом етнографії була запропонована вперше. Створити її спонукало ряд обставин: напрацьовані цікаві етнографічні матеріали, зібрані у фондах Волинського краєзнавчого музею унікальні пам’ятки матеріальної культури волинян першої половини ХХ століття, актуальність тематики здорового харчування на сучасному етапі розвитку нашої держави.
За допомогою автентичних музейних пам’яток, фотографій, малюнків було висвітлено систему господарювання волинян та поліщуків, показано приміщення та місткості в яких зберігали вирощені продукти. Подані фотографії та малюнки різних типів печей в яких готували страви. Демонструвався кухонний і столовий посуд, що побутував у ХІХ – ХХ століттях на нашій території. Окремий розділ виставки присвятили харчовому етикету, доповнили його прислів’ями, приказками. Було приділено увагу й дитячому харчуванню. Назву цього розділу ми перейняли з книги „Каша – мати наша”. На наш погляд вона є досить змістовною і актуальною. Під час екскурсії подавались відомості про час появи рослин, які використовувалися в харчуванні, на теренах нашої держави, їх лікувальні властивості тощо.
Через атрибути свят, малюнки, фотографії, книги, посуд було показано обрядове харчування календарних свят, родинної, весільної, поминальної обрядовості. Адже багато з цих традицій є елементом і сьогоднішньої культури українців.
Крім школярів, відвідувачами виставки традиційного харчування стали студенти професійно-технічних вузів. Значне зацікавлення вона викликала і серед дорослих, які самостійно оглядали виставку й замовляли екскурсії.
Майже рік експонувалася велика етнографічна виставка „Віконце в дитинство”. На ній були зібрані матеріали, які висвітлювали духовні й матеріальні аспекти світу дитинства. Музейними засобами були розкриті теми: родинна обрядовість, з висвітленням особливостей традицій волинського краю; виховання дітей в родинах і в навчальних закладах; роль матері у вихованні дитини; залучення дітей до вивчення народних звичаїв, традицій; розвиток дитини за допомогою іграшок та ігор, книг, праці; дитяче народне вбрання, тощо. Серед цікавих експонатів виставки – колиски плетені з лози та виготовлені вручну з деревини, стоянки, дитячі вишивані сорочки, дерев’яні, глиняні, солом’яні іграшки, ляльки-мотанки, портретні фотографії дітей різного віку, світлини волинських родин першої половини ХХ століття, дитячі книги, малюнки, та ін. Для висвітлення побуту дітей й надання образності виставки були використані художні роботи Валентини Михальської, Ігоря Марчука, Григорія Остапенка, Ірини Сардак. Демонструвалися матеріали з родинних архівів волинян: фотографії, іграшки, книжечки, сорочечки. Доповненням до багатьох розділів виставки стали прислів’я, приказки, загадки, вірші. На завершення експозиції, цілу вітрину працівники відділу етнографії оформили дитячими книгами лише волинських письменників. Юні відвідувачі ознайомилися з літературою, роздивлялися ілюстрації, читали вірші, розгадували загадки.
Використана була на виставці й інша інтерактивна форма подачі матеріалу. Волинський майстер народної творчості Андрій Бондарук надав для відвідувачів власноруч змайстровані дерев’яні іграшки, якими діти могли гратися під час екскурсії. На виставці проводилися майстер-класи з виготовлення травомотанок для найменших діток, ляльок із тканин, витинанок, глиняних іграшок-свищиків та просто зустрічі-бесіди з майстрами.
Виставка „Віконце в дитинство” була орієнтована на відвідувачів різного віку. Відповідно і екскурсія проводилася з врахуванням вікових особливостей. Ми пропонуємо таку комплексну етнографічну виставку створювати в різних навчальних закладах, зробивши власні акценти відповідно до наявних пам’яток матеріальної і духовної культури, або ж обравши один з її аспектів.
Створюючи таку виставку, науковці Волинського краєзнавчого музею мали на меті не тільки показати багатство музейних пам’яток, а й зробити актуальний акцент, що виховний процес базується на українських духовних традиціях й основну роль в ньому відіграє сім’я, родина.
Етнографічні виставки „Дай, Боже, хліба-солі і всього доволі”, „Рибальство на Волині”, „Віконце в дитинство” експонувалися протягом тривалого часу. На їх основі, за бажанням керівників, вчителів, проводилися різні заходи: „День Матері”, зустрічі з письменником Валентиною Штинько, художниками Світланою Костукевич та Іриною Сардак, майстрами народної творчості, проводились семінарські заняття.
Виставки „Оксанина лялька” і „Моє захоплення – мій духовний світ” можна назвати мистецькими. Більше зацікавлення вони викликають у творчих людей, тому їхніми відвідувачами стали учні, які навчаються в гуртках декоративно-ужиткового мистецтва, художніх школах, студіях. Для них були організовані зустрічі з майстринями і проведені майстер-класи.
На персональній виставці львів’янки Оксани Смереки-Малик демонструвалося 100 авторських ляльок виконаних традиційною українською технікою з різноманітними костюмами й об’єднаними в сюжети (пані і панянки, княгині і боярині, господині, молодиці, персонажі вертепного дійства, літературні персонажі тощо). Впродовж місяця волиняни знайомилися з творчістю майстра у Волинському краєзнавчому музеї, після чого виставка помандрувала в інші міста України.
Картини виконані технікою соломопластики, якою захопилася лучанка, інженер-архітектор Валентина Галкіна, демонструвалися на виставці „Моє захоплення – мій духовний світ” у вересня - жовтні 2012 року. Відвідувачі знайомилися з роботами автора, за їх допомогою могли відчути її багатий духовний світ.
Отож для школярів музей пропонує виставки з високими моральними цінностями, естетичним смаком, глибоким духовним змістом.
Актуальність етнографічних виставок зумовлена завданнями і реаліями сьогодення. За допомогою таких заходів встановлюються необхідні акценти, звертається увага на явища чи події які потребують захисту, охорони, вивчення чи поширення знань про них тощо.
Виставки різдвяно-новорічної атрибутики є актуальними під час зимового циклу свят. Учні та вчителі відвідують їх для поповнення своїх знань про традиції святкування Святвечора, Різдва, Василя, Маланки, Водохреща, оглядають давні зразки пам’яток з музейної колекції, атрибути виготовлені сучасниками, переймають технологію їх виготовлення, або ж, на основі побаченого, створюють власні зразки і впроваджують їх в звичаєву культуру сьогодення.
„Різдвяні обереги” – це виставка різдвяних атрибутів виготовлених учасниками Восьмого обласного конкурсу різдвяно-новорічної атрибутики з такою ж назвою, який проходив у 2011 році. До свята Великодня Волинський краєзнавчий музей оголошує ще один обласний конкурс: „Волинська писанка третього тисячоліття”. З поданих на конкурс робіт працівники відділу етнографії оформляють виставку й перед величним святом вона відкрита для всіх відвідувачів музею. Багатство писанкових орнаментів, композиційні вирішення, підбір кольорової гами писанок вражають кожного, хто приходить познайомитися з писанками сучасних волинських майстрів. До виставки писанок пропонуються екскурсії про весняну обрядовість, традиційне і сучасне писанкарське мистецтво, символіку й обрядове значення писанок. Така тематика екскурсій зумовлена пропозицією відвідувачів. Одночасно із виставкою писанок в музеї проводяться заняття в школі писанкарства „Чарівний писачок”. Протягом уроку учням пропонується створити власну писанку. На занятті вони вчаться правильно тримати писачок, наносити віск, створювати композиції, фарбувати писанку в кілька кольорів. Найбільшу цікавість до такого виду декоративного мистецтва виявляють учні 4-9 класів, студенти і дорослі.
Для кращого вивчення пропозицій наших відвідувачів на кожній виставці є книга відгуків, в яку записуються побажання, пропозиції, враження про виставки. По завершенні експонування виставки обов’язково робляться висновки, аналізується шкала відвідувань, враховуються на майбутнє недоліки і пропозиції. Науковці музею завжди відкриті до спілкування і втілення нових виставкових проектів необхідних для розвитку особистості, збереження і поширення духовного багатства українського суспільства.
_____________________
1. Гатальська Н. Етнографічні виставки як праобраз майбутнього музею/ Н. Гатальська // Волинський музей : історія і сучасність. Наук. зб. : матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 80-річчю музею та 60-річчю Колодяжненського літ.-меморіального музею. – Луцьк : Б. в., 2009. – Вип. 4. – С. 344 – 356.
2.Кузьмич Н. „Де коза ходить, там житечко родить…” (Конкурси різдвяно-новорічної атрибутики) / Н. Кузьмич // Волинський музей: історія і сучасність.Вип. 3 : наук. зб. : матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Луцьк-Колодяжне, 18 – 19 травня 2004 р. – Луцьк, 2004. – С. 89 – 90.
__________________________
Волинський музейний вісник : Наук. зб. : Вип. 5. : Музейна педагогіка. Теорія і практика. / упр-ня культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; каф. документознавства і музейн. справи СНУ ім. Лесі Українки ; Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2013. – С. 85-89.
Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (21.08.2013)
Переглядів: 628 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]