Оксана ГРАБИНСЬКА (Луцьк)

ВИКОРИСТАННЯ ЗБІРКИ ПРИСТОСУВАНЬ ДЛЯ ПРЯДІННЯ І ТКАЦТВА В ЕТНОГРАФІЧНИХ ПОДІЯХ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

Ткацтво є одним з найдавніших занять людини. Воно належить до найбільш поширених видів господарської діяльності і народного мистецтва, яке має багатовікову історію і глибокі традиції .

Повсякденні потреби і наявність сировини зумовили побутування ткацтва як основного виду допоміжних занять жінок на Волині. Практично у кожній хаті були коловороток, веретено, ткацький верстат. І навіть тепер пристрої для прядіння і ткацтва можна побачити в селянських оселях Волині.

Інформація про знаряддя для прядіння і ткацтва на даний момент лише фрагментарно висвітлена в науковій літературі.

Деякі відомості про пристосування для ткацтва містяться в колективній монографії українських і білоруських дослідників «Полесье. Материальная культура» [4], а також в книзі І. Веремійчика «Традиційні ремесла і промисли волинян» [2], в якій вміщені ілюстрації ткацьких пристосувань і тканих виробів, поширених на території Волині.

Важливим узагальнюючим дослідженням про ткацтво є книга відомої дослідниці українського народного мистецтва Олени Никорак «Українська народна тканина ХІХ - ХХ ст.: Типологія, локалізація, художні особливості» [3]. Окремі підрозділи цього видання містять інформацію про ткані вироби з фондів Волинського краєзнавчого музею та детально висвітлюють техніки виготовлення, орнаменти рушників і покривал з території Волині і Полісся.

Тому для більш докладного вивчення теми ткацтва необхідне комплексне опрацювання різних речових джерел з метою подальшого використання матеріалів дослідження в музейній просвітницькій роботі музею.

В фондах Волинського краєзнавчого музею міститься велика кількість пам’яток традиційної культури Волині та Полісся, серед яких важливе місце займає колекція пристосувань для прядіння і ткацтва, яка налічує 265 експонатів речового фонду (групи Р3 – дерево) [1], та 17 експонатів фонду допоміжних матеріалів – (ДМ).

В ній можна виділити кілька груп пам’яток: знаряддя для переробки стебел льону і конопель на волокно та їх очищення: терниці, тріпачки, прачі, гребінки, щітки; пристрої для прядіння ниток: веретена, гребені, кужілки, ручні і ножні прядки; знаряддя для перемотування ниток: мотовила; пристрої для снування: ложки для снування; пристрої для ткання: човники, берда, нити, ткацький верстат. Ці речі виготовлені переважно в кінці XIX – в першій пол. ХХ століття з дерева, мають задовільний стан збереження.

Формування цієї збірки розпочалося ще в 1980-х роках. Основними джерелами надходження цих речей були передача до музею, збір під час етнографічних експедицій, наприклад, «етнографічної експедиції по Турії» яка відбулася 2003 року.

В колекції пристосувань для прядіння і ткацтва з фондів Волинського краєзнавчого музею переважають предмети з сіл Горохівського, Іваничівського, Камінь-Каширського, Ковельського, Любешівського, Любомльського, Маневицького, Ратнівського, Старовижівського районів Волинської області. Є предмети, які надійшли з села Ярославичі Млинівського району Рівненської області, а також одна річ виготовлена в  містечку Хрубешуві  в Польщі.

На основі цієї колекції можливо дослідити історію виникнення та побутування ткацтва на Волині. Вона активно використовується і у науково-дослідній, науково-фондовій, виставковій роботі музею.

Науковцями відділу етнографії Волинського краєзнавчого музею вивчалися теми: «Ткацтво Волині та Західного Полісся», «Народні промисли і ремесла на Волині та Західному Поліссі». Були написані лекції, статті, наукові довідки про народно-побутову культуру волинян. В 1993-1994 рр. відбулася виставка

«Ткацтво», на якій було представлено 136 експонатів. В 2006 році була проведена виставка «Народне килимарство Волині та Західного Полісся». На ній експонувалися ткані вироби, на основі яких можна було побачити різні технології виготовлення тканих виробів, прослідкувати локальні особливості ткацтва Волині. Складовою частиною виставки були два ткацькі верстати з сіл Деревок Любешівського р-ну та Мар’янівка Рожищенського району.

Пристосування для прядіння і ткацтва, такі як терниця, тріпачка, гребінь, гребінки, веретена, коловороток представлені в експозиції Волинського краєзнавчого музею в розділі «Матеріальна та духовна культура Волині та Західного Полісся ХІХ - першої пол. ХХ ст.»

Відділ етнографії Волинського краєзнавчого музею організовує етнографічні години і виставки з інтерактивними формами роботи. Відвідувач може не тільки оглянути музейний предмет, виставку, а має можливість стати учасником музейної події – заходу, виставки.

26 лютого 2014 року була проведена пізнавальна година з елементами гри під назвою «Як виготовити лляну нитку?». Відвідувачами цього заходу стали учні 7-А класу Луцького НВК «Загальноосвітня школа І-ІІ ступенів № 7 – природничий ліцей». Метою цього заходу було зацікавити школярів музейними пам’ятками, залучити учнів до участі в музейному заході, ознайомити з технологічними процесами обробки волокон льону, прядінням ниток.

Працівниками відділу етнографії музею була організована міні-виставка, на якій були представлені знаряддя для обробки льону та прядіння: прач, терниця, тріпачка, гребені, гребінки, щітки для вичісування волокна, веретена, коловороток.

Пізнавальна година розпочалася з розповіді ведучої про процеси обробки льону, прядіння та ткацтво на Волині. Школярі зачитували прислів’я про прядіння, слухали уривок з повісті І.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я», дивилися слайд-фільм.

На захід була запрошена відома майстриня ткацтва з Луцька – Зіновія Дейна, яка показала учням процес прядіння на веретені та коловоротку.

Відвідувачі мали можливість ознайомитися з призначенням та дією пристроїв для обробки льону та прядінням: прачем, терницею, тріпачкою, гребенем, щітками для вичісування волокна, веретеном, коловоротком. Вони спробували вичісувати лляні волокна, прясти на веретені та механічній прядці – коловоротку. Учні з великим зацікавленням виконували всі завдання. Адже в них була змога не лише дізнатись щось нове, а й спробувати себе в ролі майстрів, що виготовляють лляну нитку.

На завершення заходу учасники переглянули фільм про ткання серпанкового полотна, як завершального етапу обробки лляної нитки.

Інтерактивний захід «Як виготовити лляну нитку?» мав позитивні відгуки серед відвідувачів, тому і в майбутньому можливе його проведення саме з використанням збірки пристроїв для прядіння та ткацтва з фондів Волинського краєзнавчого музею.

_____

1. Фонди Волинського краєзнавчого музею. Інвентарна книга групи Р3 (дерево). Т. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7.
2. Веремійчик І. Традиційні знаряддя праці, промисли і ремесла на Волині / І. Веремійчик – Луцьк, 1995. – 256 с.
3. Никорак О. І. Українська народна тканина XIX-XX ст.: Типологія, локалізація, художні особливості. Інтер’єрні тканини (за матеріалами західних областей України) / О. І. Никорак – Л., 2004. – 583 с.
4. Полесье. Материальная культура / [В. К. Бондарчик, И. Н. Браим, Н. И. Бураковская и др.]. – К., 1988. – 448 с., ил.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 31-33.