Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
СКАРБ ПРАЗЬКИХ ГРОШЕЙ З СЕЛА ПОЛОНКА У ФОНДАХ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

Михайло ВАШЕТА (Луцьк)

СКАРБ ПРАЗЬКИХ ГРОШЕЙ З СЕЛА ПОЛОНКА У ФОНДАХ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ

Серед нумізматичної колекції Волинського краєзнавчого музею помітне місце займає скарб празьких грошей, що був виявлений 2012 року в с. Полонка Луцького району. Того ж року на день музею скарб було передано до наших фондів. Історія дослідження даної пам’ятки розпочалась із рятівних археологічних досліджень в 2008 році.

В кінці 2011 року було розпочато більш масштабні дослідження в селі Полонка на території багатошарового поселення, розташованого в південно-західній частині села на високому мисі лівого берега р. Чорногузка. Протягом 2011 - 2012 рр. експедицією під керівництвом О. Златогорського було закладено три траншеї та три розкопи загальною площею 194 кв. м. Нумерацію було продовжено з врахуванням попередніх досліджень 2008 року. Місцем виявлення даної знахідки став розкоп № 1.

Розкоп № 1 закладений у західній частині мису, загально площею 56 кв. м. В ньому виявлено наступні об’єкти: житло ХV ст. (об’єкт № 15), досліджено частково, виявлене на рівні 0,4 м від рівня денної поверхні, розміром близько 5х4 м, заглиблене в материк на 0,7 м, в центральній частині споруди містилась округла господарська яма діаметром 1,9 м заглиблена на 0,8 м, в південно-західному куті знаходилася піч розміром 1,2 х 1,3 м. В заповненні житла було виявлено розвали горщиків ХV ст., фрагменти дерев’яних балок, монети ХІV ст. – скарб празьких грошів (29 монет); споруда давньоруського періоду (об’єкт № 16), досліджений частково, зафіксовано кут споруди розміром 4,2х3 м , заглиблена в материк на 0,9 м, біля північної стінки зафіксовано округлу господарську споруду розміром 1,4х0,6 м, заглиблену на 0,8 м, що вочевидь пов’язана з об’єктом № 16; три ями ТКК (об’єкти 18 - 20) округлої форми незначно заглиблених в материк; споруда ХVІ - ХVІІ ст. (об’єкт № 17), виявлена в північно-східному куті розкопу на межі досліджуваної ділянки, досліджено частково, зафіксовано частину споруди розміром 2,2х4 м, заглиблена в материк на 1,2 м; житло ХІІ - ХІІІ ст. (об’єкт 26), зруйнований об’єктом № 15 та № 17, від житла лишилась піч розміром 2,2 х 1,8 м та припічна яма діаметром 0,4 м заглиблена на 0,3 м в материк. В культурному шарі виявлено кераміку епохи бронзи, періоду Київської Русі та періоду пізнього середньовіччя, фрагменти кременю та монети ХV - ХVІІ ст.

Празький або широкий гріш - це свого роду “долар” XIV - XV століття. Вперше почав їх карбувати чеський король Вацлав ІІ (1287 - 1305 рр.). Основою реформи була празька гривня, що мала вагу 253,14 грамів срібла, та була поділена на 64 гроші по 3,96 грамів. Але такої «еталонної» ваги готові монети набували рідко. В нашому випадку середня вага складала близько трьох грамів.

За весь час існування, гроші мали однаковий діаметр та малюнки з обох сторін. На лицьовому боці зображувалася корона, ім’я у внутрішній круговій легенді, та титул чеського короля у зовнішній легенді, DEI GRATIA REX BOEMIE. Зі зворотного боку зображувався крокуючий лев в короні (чеський лев) та назва монети в множині — GROSSI PRAGENSES. Протягом років відбувалося так зване «псування монети», тобто зниження ваги та вмісту срібла в монеті, детальніше це буде показано в наведеній нижче таблиці.

Існуюча на той час система лічби передбачала зведення монет у «копи», що дорівнювало 60 одиницям, в нашому випадку маємо 29 одиниць, тобто практично пів-копи. Наскільки великою була ця сума напевно найвлучніше сказав І.П. Котляревський:

«…Нептун іздавна був дряпічка, Почув Енеїв голосок;

Шатнувся зараз із запічка, Півкопи для його кусок!..»

Характер знахідки дозволяє припускати, що гроші могли заховати під час так званої “луцької війни” 1431 року, коли війська польського короля Ягайла облягли Луцьк, який обороняли прихильники князя Свидригайла. На користь цієї версії говорить також і те, що серед монет присутні менети різних правителів від 1300 до 1378 року. Крім того всі вони мали ознаки тривалого використання.

Таким чином, дана стаття доповнює серію робіт науковців Волинського краєзнавчого музею із введення до наукового обігу музейних колекцій.

Матеріали рятівних археологічних досліджень Луцької рятівної експедиції 2012 року. Волинська область, Луцький район, с.Полонка. Багатошарове поселення. Розкоп №1.

Таблиця 1. Скарб празьких грошів.

_____

  1. Баюк В. Г., Вашета М. П. Торгова пломба-медальйон з Крупи. // Наукові студії Історико-краєзнавчого музею м. Винники. Вип. 5. – Львів : Растр-7, 2012. - С. 267 - 275.
  2. Златогорський О. Є. Вашета М. П. Результати археологічних досліджень в селі Богушівка в 2011 році // Наукові студії Історико-краєзнавчого музею м. Винники. Вип. 5. – Львів : Растр-7, 2012. - С. 255 - 266.
  3. Златогорський О. Є., Панишко С. Д., Вашета М. П. Звіт про результати археологічних досліджень на городищі «Вали» у м. Володимир-Волинському у 2012 році. // Златогорський О. Є., Панишко С. Д. Дослідження на Володимир-Волинському городищі у 2010 - 2012 роках: Джерела і матеріали. (Серія «Втрачена хронологія»). – Луцьк: «Волинські старожитності», 2012. – 164 с.
  4. Торгівля на Україні XIV – середина XVII століття. Волинь і Наддніпрянщина. Актові джерела під ред. М. Ф. Котляра. – К: Наукова думка, 1990. – 406 с.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 19-26.

 

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (02.06.2014)
Переглядів: 356 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]