Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
СІВЕРЩИНА ПОДАРУВАЛА ВОЛИНІ ВИДАТНОГО МУЗЕЙНИКА.
Н.Г. Гатальська
СІВЕРЩИНА ПОДАРУВАЛА ВОЛИНІ
ВИДАТНОГО МУЗЕЙНИКА
Стаття присвячена життєвому шляху, науковій та громадській діяльності відомої волинської музейниці, краєзнавцю, уродженці Сіверщини Т.П. Андреєвій (1928-2005). Народившись на Чернігівщині, вона присвятила своє життя Волині, розвитку музейної справи, збору, охороні та збереженню пам’яток природи, історії та культури регіону. На Волині шанують пам’ять невтомної дослідниці, яка залишила помітний слід у вітчизняному краєзнавстві.
 
Невтомною трудівницею на ниві краєзнавства називають волиняни Тетяну Петрівну Андреєву – музейного науковця з більш як півстолітнім стажем роботи в одній установі. Віддавши п’ятдесят років свого життя музейництву, Тетяна Петрівна утвердилася як першокласний музейник-експозиціонер, дослідник-науковець, здобувши визнання в Україні.
Народилась Т.П. Андреєва 22 листопада 1928 р. у старовинному місті Навгород-Сіверському на Чернігівщині. Навчалась у Новгород-Сіверській середній школі № 1. 1953 року закінчила філософський факультет Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. Молодий спеціаліст за направленням поїхала до Луцьку у Волинське обласне управління культури. Там з 1 серпня 1953 р. вона працювала старшим інспектором музеїв й охорони пам’яток історії та культури, а з 12 травня 1954 р. перейшла на роботу до краєзнавчого музею – єдиного тоді музейного закладу Волині. У штаті було всього два науковці, тому вся дослідницька, пошуково-збиральницька, фондова, експозиційна та екскурсійна робота лягала на їх плечі.
За півстоліття роботи в музеї Тетяна Андреєва працювала на посадах старшого наукового співробітника, завідувача відділу історії, майже двадцять років – заступником директора з наукової роботи. На цій посаді (аж до виходу на пенсію 1987 р.) вона проявила себе як талановитий науковець-методист і здібний організатор, адже саме під її керівництвом було розширено мережу музейних закладів Волині, удосконалено їх структуру, поповнено фонди новими цінними знахідками. У 1950-1960-і роки їй тижнями доводилось бути у відрядженнях, за деякими експонатами виїжджати не лише у найвіддаленіші волинські села, а й до Житомира, Львова, Києва, Санкт-Петербурга. Часто доводилось пішки долати кілометри поліського бездоріжжя, годинами очікувати випадкової вантажівки, щоб потрапити в село чи повернутись до Луцька.
Багато сили, здоров’я, невтомної праці було покладено Т.П. Андреєвою на те, щоб почали діяти Володимир-Волинський, Ковельський та Кортеліський історичні, Любомльський і Маневицький краєзнавчі музеї. Ціла мережа музейних закладів, кімнат-музеїв, що працюють на громадських засадах, почали функціонувати завдяки піклуванню та при безпосередній участі в їх створенні цієї дивовижно працьовитої жінки.
Особливо багато зусиль довелось докласти Тетяни Петрівни і колективу науковців Волинського краєзнавчого музею для створення досконалих експозиційних розділів обласного музею. Для вивчення важливих матеріалів з історії, природознавства, етнографії допитлива дослідниця працювала в багатьох архівах України, організовувала пошукові експедиції волинськими теренами. Самовіддану працю на державній роботі доводилось поєднувати з роллю дружини і матері, берегині домашнього вогнища.
Гордістю Т. Андреєвої був і літературно-меморіальний музей Лесі Українки в с. Колодяжне Ковельського району. Народившись на Чернігівщині, вона присвятила своє життя Волині, розвитку музейної справи, збору, охороні та збереженню пам’яток історії та культури цього регіону. Міністерство культури і мистецтв України неодноразово залучало досвідченого фахівця до перевірки музеїв України. Але інспектуючи інших, музеєзнавець навчалась і сама, збагачувала власний досвід.
Т.П. Андреєва була одним із найактивніших популяризаторів творчості Лесі Українки та її матері – Олени Пчілки. Науковець стала автором перших у державі виставок, присвячених Олені Пчілці («Світло добра та любові» (1990 р.), «Олена Пчілка. Сторінки життя і творчості» (1999 р.); Ользі Косач-Кривинюк, сестрі Лесі Українки («Берегиня родинної пам’яті» (2003 р.); видатному українському ученому, досліднику природи Волині П.А. Тутковському; відомому ботанікові, співробітнику Волинського музею довоєнного періоду Стефану Мацку та інших. Навіть з цього невеликого переліку імен можна судити, що досвідчена музейниця не любила ходити второваними стежками, а вишукувала оригінальні теми, відкривала музейному відвідувачу нові постаті вітчизняної історії, своєрідно інтерпретувала зібраний матеріал в експозиціях виставок.
Тетяна Петрівна брала участь у наукових конференціях, матеріали краєзнавчих досліджень друкувала у наукових збірниках та періодичних виданнях. Вона є автором публікацій «Берегиня родинної пам’яті» (1996 р.), «Збір та використання в музейній роботі матеріалів досліджень П.А.Тутковського» (1998 р.), «Йосип Кондратович Пачоський» (1994 р.), «Діяльність Павла Аполоновича Тутковського на Волині» (1999 р.), «Олена Пчілка. Сторінки життя і творчості» (1999 р.), «Олена Пчілка. З досліджень та популяризації українських народних узорів» (2003 р.), «Олена Петрівна Косач-Кривинюк: сторінки біографії» (2003 р.), а також спогадів про діяльність музейних закладів області.
Усім цим здобуткам передувала велика науково-дослідницька робота. Працюючи над архівом Лесі Українки у відділі рукописів Інституту літератури АН України, Т. Андреєва мала можливість ознайомитися з матеріалами про Олену Пчілку і з тих пір родина Косачів у творчій долі науковця посіла чільне місце.
Завдяки невтомному пошуку, активній діяльності, високій інтелігентності Тетяні Петрівні пощастило спілкуватися з видатними сучасниками – народною артисткою Радянського Союзу, волинянкою Наталею Ужвій, літературознавцем, академіком Євгеном Шабліовським, який народився на Волині, першим українським космонавтом Павлом Поповичем.
Активно співпрацюючи з Волинським обласним відділенням «Укрпошти», дослідниця зібрала до фондів музею велику колекцію філателії та філокартії. Саме завдяки їй з’явились на поштових конвертах зображення пам’яток культури Волині, портрети видатних історичних осіб краю, рідкісні рослини області, вироби народних майстрів.
За час роботи на ниві музеєзнавства Т.П. Андреєва зібрала десятки тисяч експонатів, провела тисячі екскурсій та прочитала тисячі лекцій, створила десятки музейних експозицій і виставок. Вона була мудрим і добрим наставником молодим фахівцям музейної справи, щирим порадником. Учасниця Великої Вітчизняної війни і невтомна трудівниця за самовіддану працю нагороджена п’ятьма медалями, серед яких «За трудову доблесть», «Ветеран праці», «Захисник Вітчизни».
Науковець була бажаним гостем – лектором Волинської організації «Союз українок», активним учасником музейного осередку «Просвіти». Своїй життєвій позиції – бути небайдужою до подій у державі, виховувати дітей і молодь на прикладі родини Косачів, працювати на розвиток рідної мови і культури – Тетяна Петрівна не зраджувала до останнього подиху.
До кінця свого подвижницького життя (померла 23 листопада 2005 р.) уродженка Сіверщини працювала у Волинському краєзнавчому музеї на посаді провідного наукового співробітника. На Волині бережуть світлу пам’ять про невтомну дослідницю, яка залишила помітний слід у розвитку вітчизняного краєзнавства. Серед учнів і послідовників знаного науковця виношується ідея заснування обласної премії ім. Т.П. Андреєвої.
Література
1. Андреєва Т.П. Берегиня родинної пам’яті //Леся Українка та родина Косачів в контексті української культури: тези та матеріали Всеукр.наук.-практ.конф. – Луцьк, 1996. – С. 3.
2. Андреєва Т. Діяльність П.А. Тутковського на Волині: на основі матеріалів з фондів Волинського краєзнавчого музею //Волинський музей: історія і сучасність: наук. зб. – Луцьк, 1999. – Вип. ІІ. – С.30-32.
3. Андреєва Т.П. Збір та використання в музейній роботі матеріалів досліджень П.А. Тутковського //Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра. – Луцьк, 1999. – Кн. 2. – С. 21-23.
4. Андреєва Т. З історії Волинського краєзнавчого музею (1960-1985 рр.) // Волинський музей: історія і сучасність: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф., присвяч. 75-річчю Волин. краєзн. музею та 55-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки. – Луцьк, 2004. – С. 8-12.
5. Андреєва Т. Йосип Кондратович Пачоський // Волинський музей: історія і сучасність: тези та матеріали І Всеукр.наук.-практ.конф., присвяч. 65-річчю Волин. краєзн. музею та 45-річчю Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки. – Луцьк, 1998. – С. 43-44.
6. Андреєва Т. Олена Пчілка: з досліджень та популяризації українських народних узорів // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народна культура – шлях до себе: матеріали Волин. обл. наук.-етногр. конф. – Луцьк, 2003. – С. 32-34.
7. Андреєва Т. Олена Пчілка про українські народні вишивки // Минуле і сучасне Волині й Полісся: народне мистецтво і духовність: матеріали Другої Волин. обл. наук.-етногр. конф. – Луцьк, 2005. – С. 157.
8. Андреєва Т. Олена Пчілка: сторінки життя і творчості: на основі матеріалів Волин. краєзн. музею та Колодяжнен. літ.-мемор. музею Лесі Українки // Олена Пчілка і Волинь: матеріали наук.-практ. конф. – Луцьк, 1999. – С. 10-12.
9. Андреєва Т. Ольга Петрівна Косач-Кривинюк: сторінки біографії // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Ковель іковельчани в історії України та Волині: матеріали ХІІ Всеукр. наук. іст.-краєзн. конф., присвяч. 12-ій річниці Незалежності України і 485-й річниці надання Ковелю Магдебурзького права. – Луцьк, 2003. – Ч. 1 – С. 157-158.
10. Андреєва Т.П. Й.К.Пачоський – дослідник природи Волині // Історія міст і сіл Великої Волині: наук. зб. «Велика Волинь». – Житомир, 2002. – Т. 25 (Ч.2) – С. 9-11.
11. Андреєва Т. Про роботу Волинського краєзнавчого музею в післявоєнні роки (1944-1961) // Волинський музей: історія і сучасність: наук. зб. – Луцьк, 1999. – Вип. ІІ. – С. 27-29.
12. Андреєва Т. Спогади про пережите: з історії Колодяжнен. літ.-мемор.музею Лесі Українки // Леся Українка і родина Косачів в контексті української та світової культури: матеріали Всеукр.наук.-практ.конф. – Луцьк, 2001. – С. 106-110.
13. Андреєва Т.П. П.А.Тутковський – дослідник природи Волині // «Роде наш красний…»: Волинь у долях краян і людських документах. – Луцьк, 1999. – Т. ІІІ. – С. 265-267.
14. Андреєва Т. Унікальні матеріали із Вроцлава / Віче. – 1997. – 9 жовт.
15.Андреєва Т. Учений, що дав ім.’я волошці / Волинь. – 2002. – 14 лют.
16. Гатальська Н. 22 листопада – 80 років від дня народження Т.П. Андреєвої (1928-2005) – музеєзнавця, лесезнавця, волинського краєзнавця // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2008 рік. – Луцьк, 2007. – С. 158-162.
17. Гатальська Н. Любити Волинь по-чернігівськи //Слово Просвіти. – 2004. – 13-19 трав. – (Ч. 20). – С. 11.
18. Гатальська Н. Пам’ять невтомної музейниці гідна премії її імені // Волинь. – 2008. – 22 лист.
19. Нагорна О. Хроніка громадського музейного будівництва // Педагогічний пошук: наук.-метод.вісник. – Луцьк, 2003. – № 3 – С. 68-73.
20. Олешко В., Савчук Л., Андреєва Т. Каталог гербарію Стефана Мацка та Йозефа Панека: із фондів Волин.краєзн. музею. – Луцьк, 2005. – С. 582.
____________________________________
Сіверщина в історії України. Збірник наукових праць /Національний заповідник „Глухів”, Центр пам’яткознавства НАН України і УТОПІК. Вип. 3. – К. Глухів, 2009. – С. 342-344.
Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (27.05.2012)
Переглядів: 531 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]