Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
ПОПОВНЕННЯ ЗБІРКИ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

Валентина НАДОЛЬСЬКА, Фаїна РЯБЧИКОВА (Луцьк)

ПОПОВНЕННЯ ЗБІРКИ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ У РОКИ НЕЗАЛЕЖНОСТІ

За роки державотворення у музейній справі Волинської області сталися значні зміни, які активізували творчий пошук музейних працівників у науковому і культурному житті регіону, в розбудові незалежної України. Всі процеси трансформації музейної справи у Волинській області пов’язані з діяльністю Волинського краєзнавчого музею (далі – ВКМ). ВКМ володіє значними фондами, які дають можливість безперервно їх вивчати та дізнаватися нові факти з історії Волинського краю.

Після проголошення незалежності України фондова робота ВКМ позбавилася принципів марксистсько-ленінської методології. У сучасних умовах комплектування фондів базується на принципах і законах музеології, що використовує методи профільних та допоміжних історичних дисциплін.

Своєрідним підсумком багаторічної краєзнавчо-пошукової роботи науковців стала фондова колекція пам’яток матеріальної і духовної культури Волині. До її складу входить чимало унікальних експонатів, історичних реліквій та меморіальних предметів. Станом на 1 січня 2013 р. у фондах ВКМ, його філіалу та відділів нараховувалося більше 144 878 одиниць зберігання основного фонду та понад 133000 – науково-допоміжного.

Основним шляхом поповнення музейних фондів залишається, як і в попередні роки, закупівля пам’яток за рахунок спеціальних асигнувань, передбачених кошторисом музею.

Фонди музею в останні десятиріччя поповнюються також завдяки тісній співпраці музейних працівників зі СБУ, Державною митною службою України. Вона була започаткована у червні 1992 р. передачею до музею 40 творів оригінальної і тиражованої графіки українського художника, члена УПА Ніла Хасевича (1905–1952 рр.), які склали основу його творчого фонду. Завдяки роботі працівників Ягодинської митниці музей також поповнився цікавими колекціями порцеляни ХІХ ст., металопластики – литі ікони і хрести ХVІІІ – поч. ХХ ст., монет – римські, середньовічні європейські, срібних предметів побуту – скарбнички, коробки для сигар і тютюну [6, с. 8].

У 2009 р. було організовано передачу у фонди ВКМ з наступним опрацюванням історико-культурних цінностей по закритих кримінальних справах з управління СБУ у Волинській області – 365 предметів, відділу Державної виконавчої служби по м. Ковелю та Ковельському району – 114 предметів та Володимир-Волинського міського суду – 7 предметів, зокрема, колекцій нумізматики, фалеристики, зброї, декоративно- ужиткових і декоративно-прикладних предметів [5, арк. 14].

За останні десятиріччя неодноразово відбувалися акції передачі обласним управлінням СБУ, Волинськими митницями історико-культурних цінностей на державне збереження до ВКМ. Їх загальна кількість за 1991–2011 рр. налічує близько 10 тис. одиниць. Серед них радянські урядові нагороди (бл. 2 тис.), нумізматичні пам’ятки (понад 1 тис.),1 кілька сотень археологічних знахідок,2 твори декоративно- прикладного мистецтва, альбоми з марками, стародруки. На початку 2011 р. завдяки такій співпраці фонди музею поповнилися майже на 1,5 тис. предметів, загальна вартість яких становить близько 200 тис. грн. Серед цих останніх надходжень – предмети холодної і вогнепальної зброї.

Збірку Музею волинської ікони, який є структурним підрозділом ВКМ, поповнили кілька сотень ікон (переважно презентують російську школу іконопису ХVІІІ–ХІХ ст.),3 предмети релігійного культу. На початку 2013 р. музею були передані п’ят так званих хатніх ікон [5].4

Ще одним джерелом поповнення фондів музею є дарування – заклад має своїх меценатів та жертводавців. Як правило це – випадкові люди. Як зазначає на сайті VIP (Волинський інформаційний портал) директор ВКМ Анатолій Силюк: «Нещодавно лікар з Млинівського району передав Волинському краєзнавчому музею знахідки з часів кам’яного віку. Волиняни часом дарують свої сімейні раритети. Нещодавно одна літня жінка передала музею 2 видання «Кобзаря» Тараса Шевченка, одне з яких видане у 1942 році у Львові» [3].

Є серед дарувальників і відомі на Волині установи, громадські діячі. Чимало предметів музейного значення, виявлених під час досліджень, передають ВКМ працівники ДП «Волинські старожитності». Так, наприклад, у травні 2012 р. до Міжнародного дня музеїв вони передали у фонди музею унікальний срібний скарб – 29 монет празьких грошей XIV – поч. XV ст., виявлених у с. Полонка Луцького району. У 2012 р. основний фонд Музею Лесі Українки с. Колодяжне поповнився 14 витинанками, які подарувала Ярослава Галькун, волинська художниця-графік, майстер витинанок, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України [8]. Колекцію календарів із серії «200 років від дня народження Т. Г. Шевченка 1814–2014», виданих редакцією газети Верховної Ради України «Голос України», ВКМ подарував журналіст, кореспондент урядової газети «Голос України» Микола Олександрович Якименко [4].

Важливе місце в активізації роботи ВКМ мають зв’язки з українцями за кордоном. За роки існування незалежної держави Україна ці зв’язки були досить плідними. Вже у 1990–1991 рр. у створенні нової експозиції в «білому» і «сірому» будиночках Музею-садиби Косачів у с. Колодяжному допомогу надала родина Косачів зі США. Сестра Лесі Українки Ізидора та її дочка Ольга Сергіїв, Ірина Кривинюк з Торонто, дослідник Петро Одарченко із Вашингтона сприяли створенню в експозиції розділу «Трагедія родини Косачів», де були розміщені меморіальні речі, зокрема ручка, предмети

_____

1 У тому числі колекція з 933-х срібних монет Королівства Польського початку XVII ст., 47 срібних монет Золотоординських ханів початку XIV ст., кілька десятків мідних монет Боспорського царства та ін.

2 І такі унікальні як 8 букраній (голова бика, уособлення Зевса), золоті намистини і бляшки (нашивки для одягу), фібули, пряжки, намисто, які територіально відносяться до стародаввньої Ольвії.

3 Таким шляхом сформувалася колекція підокладних ікон з карбуванням у стилі рококо, класицизму, з посрібленням та позолоченням, з оригінальними сюжетами, наприклад, «Не кидай мене, Мати», «Богородиця – всіх скорбящих радость», «Умягчення злих сердець», «Триіпос-тасне Божество».

4 Ікони написані на дереві по левкасу темперними й олійними фарбами. Серед них цінні ікони «Свята Варвара», «Преображення Господнє» та «Богородиця Угамуй мій смуток».

________

особистого користування Лесі Українки, прикраси Олени Пчілки, фотографії, автографи тощо. Тоді вперше в Україні з’явилась книга Ізидори Косач з її автографом «Хронологія життя і творчості Лесі Українки» (Нью-Йорк, 1971 р.), яку передали Ольга Сергіїв та С. Гелюта – виходець з Ковельщини. Волинський краєзнавчий музей і музей у с. Колодяжному через налагоджені зв’язки з Романом Кухарем зі США, який детально досліджував творчість Лесі Українки, отримав підбірку його публікацій. Доктор Маркіян Коць із Нью- Йорка, який знав родину Юрія Косача, передав його неопубліковані твори і власні спогади про нього [2, с. 197]. З дарунків Миколи Ворона, бібліотекаря Святоволодимирського осередку міста Калгарі в Канаді, сформовано «Фонд вшанування Лесі Українки в Канаді» [1, с. 16].

З початком створення меморіального музею-садиби В’ячеслава Липинського в с. Затурці Локачинського району були наведені контакти з родиною Липинських в Англії та Польщі. Понад 400 експонатів, документів і матеріалів, першодруків творів В. Липинського представники родини передали музею [2, с. 198].

Понад 300 унікальних речей передала ВКМ Галина Мельник-Калужинська, уродженка Володимирщини, яка була нареченою гетьманича Данила Скоропадського. Велику цінність становлять особисті речі Данила, автографи відомого українського хореографа Василя Авраменка й карти: «Течія Борисфена за Бопланом» (фрагмент атласу Блау, Нідерланди, 1650 р.) і «Східна частина Польщі» (рукописна, П. Корнетті, XVII ст.).

Свої спогади, особисті речі і матеріали були передані зі Швейцарії ВКМ дочкою гетьмана Української Держави Павла Скоропадського Оленою Отт-Скоропадською. Серед них унікальна колекція українських поштових листівок, надрукованих у Коломиї і Відні у 30–40-х рр. XX ст. [2, с. 198].

В останні роки значно активізувалась допомога у поповненні фондів ВКМ волинянами із діаспори. Сформував і передав до музею колекцію українських марок 1920–1940-х рр. керівник українського філателістичного гуртка в м. Лідс (Англія) Р. Дубиняк. Частина особистої бібліотеки, архіву, особисті документи, підбірка фотографій, автографи Митрополитів Полікарпа Сікорського, Ніканора Абрамовича, Іларіона (Івана Огієнка), Мстислава, Йосипа Сліпого та ін., всього біля 500 одиниць збереження надійшли до музею від колишнього його працівника, а в останні роки життя Західноєвропейського і Паризького Митрополита УАПЦ – Анатолія Дублянського. За ініціативи Митрополита Анатолія в серпні 1997 р. керівництво общини св. Симона в Парижі передало віднайдені реліквії УАПЦ – облачіння і особисті речі покійного Митрополита Полікарпа Сікорського для зберігання у ВКМ.

Окремі свої праці та матеріали – друковану продукцію волинської діаспори в Америці передав доктор Індіанопольського університету із Блумінгтону (США) Максим Бойко [8, с. 198], один із фундаторів Інституту дослідів Волині у Вінніпезі (Канада) та Волинського бібліографічного центру (м. Блумінгтон, шт. Індіана, США).

Цінні краєзнавчі та біографічні матеріали подарували музею Северин Мацко (м. Вроцлав, Польща). Вони розповідають про його батька, працівника Волинського музею в 1930-х рр., відомого польського ботаніка Стефана Мацка. Мечислав Фітцке (м. Краків, Польща) передав музею матеріали про свого брата, відомого археолога, керівника музею у 1930-і рр. Яна Фітцке, Владислав Пшемиський (м. Варшава, Республіка Польща) – про батька, працівника музею в 1930-ті рр. Казимира Пшемиського та ін. [6, с. 9].

Щороку музейні фонди ВКМ поповнюються матеріалами з обласних конкурсів різдвяно-новорічної атрибутики та волинського писанкарства.

Також у музеї проводиться велика робота з документування подій сучасності. Зібрано комплекси матеріалів про Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 р., вибори народних депутатів, про діяльність політичних партій та громадських організацій на Волині, міжнародні фестивалі «Берегиня», «Оберіг»,

«Поліське літо з фольклором», «Різдвяна містерія». Сформовано фонди окремих політичних та громадсько- культурних діячів, в тому числі академіків Є. Шабліовського, М. Кравчука, М. Жулинського, письменників М. Малиновської, В. Поліщука, П. Маха та ін.

Фондова збірка музею поповнилась матеріалами з історії УПА, про репресії, що їх зазнали жителі краю в часи тоталітарного режиму, документами, що розповідають про діяльність земляків-волинян, які проживають в діаспорі.

Останні десятиріччя характеризуються відновленням як комплексних наукових експедицій ВКМ, так й індивідуальних експедиційних виїздів. Результати експедиційної роботи, її активізація в останні роки дали багатий науковий матеріал та сприяли поповненню фондової збірки музею.

Отже, в період незалежності України ВКМ продовжує комплектування фондів традиційними шляхами. Разом з тим в цей час характерною стала поява нових форм – надходження музейних предметів з митниць, судів, СБУ та передання їх представниками діаспори з-за кордону. Відновилися з 1990-х рр. наукові експедиції з метою поповнення зібрань музеїв пам’ятками з історії та культури Волинського краю.

_____

  1. Бондаренко Г. Музейне будівництво у Волинській області від 1939 р.: історико-краєзнавчий аспект / Г. Бондаренко // Волинський музей: історія і сучасність. Наук. зб. Матеріали ІІІ Всеукр. наук.-пр. конф., Луцьк- Колодяжне, 18–19 травня 2004 р., – Луцьк, 2004. – Вип. 3. – С. 14–20.
  2. Бондаренко Г. Створення і діяльність регіональних музеїв Волині та їхня роль у збереженні пам’яток (1939 р. – початок ХХІ ст.) / Г. Бондаренко // Замосцько-Волинські музейні зошити: матеріали наук. конф. / ред. П. Кондрацюк. – Замосць : GAUDIUM, 2006/2007. – Т. 4. – С. 191–217.
  3. Волинський краєзнавчий музей поповнює свої колекції різними шляхами [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://vip.volyn.ua/news/volinskii-kra-znavchii- muzei-popovnyu-svo-kolekts-r-znimi-shlyakhami.
  4. Несторук І. На продовження теми відзначення 200-ї річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка 1814–2014[ Електронний ресурс] / Музейний простір Волині. – Режим доступу :arodzhennja_tarasa_grigorovicha_shevchenka_  1814_2014/2-1-0-195.
  5. Поточний архів ВКМ. Звіт про роботу ВКМ у 2009 році, 29 арк.
  6. Силюк А. Волинський краєзнавчий музей: сторінки історії формування колекції / А. Силюк // Волинський музей. Історія і сучасність. Наук. зб. Вип. 2. – Луцьк, 1999. – С. 6–10.
  7. Силюк А. Історико-краєзнавча діяльність музеїв Волині: стан і тенденції / А. Силюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Волинська обласна організація Національної спілки краєзнавців України. Спецвипуск. – Луцьк, 2009. – С. 197–201.
  8. Федонюк С. Митники поповнили експозицію музею / С. Федонюк. [Електронний ресурс] / Електронне видання газети «Волинь». – Режим доступу : http://www.volyn.com.ua/?rub=-20&article=1&-arch-=670.
  9. Фонди Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки поповнилися витинанками Ярослави Галькун [Електронний ресурс] / Музейний простір Волині. – Режим доступу : http://volyn-museum.at.ua/ news/fondi_kolodjazhnenskogo_  literaturno_memorialnogo_muzeju_lesi_ukrajinki_ popovnivsja_vitinankami/2012-02-09-217.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 133-136.

Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (12.06.2014)
Переглядів: 341 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]