Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
МАКЕТ ГЛИНОБИТНОЇ ПЕЧІ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ.
Олексій Войтюк,
науковий співробітник Рівненського
обласного краєзнавчого музею, м. Рівне
МАКЕТ ГЛИНОБИТНОЇ ПЕЧІ В ЕКСПОЗИЦІЇ ВОЛИНСЬКОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ
Основним опалювальним пристроєм у житлі українців, безумовно, була вариста піч. Незважаючи на відмінності, які часто трапляються навіть у межах одного села, загальна конструкція печі, її функціональні характеристики, принцип дії, обслуговування були однотипні на всій українській етнічній території. У житлі піч зводили найчастіше з правого боку від входу у кутку біля напільної і сінешньої стін [3, 307].
Склепіння печі споруджували на підвищеній над рівнем долівки платформі, яку називали «опіччям», «опечищем», «пудпєччям», «зрубом», «одьонком», «фундаментом» [3, 307-308].
Така традиція складання печі є типовою і спадковою ще з часу Київської Русі, що можна побачити на прикладі археологічних матеріалів і об’єктів. Так, наприклад, у період з 1993 по 2003 роки на поселенні в урочищі Шанків Яр було зафіксовано 37 жител в яких збереглись опалювальні пристрої [1, 202]. Всі житла орієнтовані за сторона світу як кутами так і стінами. Печі будувались глинобитними їх ставили в одному із кутів будівлі, лише в житлі № 57 піч було збудовано на глиняній підсипці завтовшки 0,3 м. Найчастіше печі розташовувались у північно-східному і східному кутах (у 17 будівлях), або північному і північно-західному (у 14 будівлях) [1, 213].
Під час розкопок на території сучасного села Дорогобуж Гощанського району печі збереглися у 26 житлах. Вони відносяться до чотирьох типів: глинобитні, кам’яно-глиняні вирізані в материковому останці в кутку котловану та нішоподібні. Печі перших трьох типів збудовані на рівні долівки в кутку житла, вони повернуті челюстями вздовж однієї із стін котловану, лише в житлі №17 піч була піднята на 0,4 м над підлогою [2, 127].
В залежності від того в якому куті поставлена піч, вона мала відповідну орієнтацію челюстей. За цією ознакою простежується чітка тенденція. Більшість печей поставлені таким чином, що при підході до них з боку челюстей, піч завжди залишається справа. На думку дослідників, така орієнтація печі найбільш зручна для робіт, пов’язаних з приготуванням їжі [2, 127].
Тут видно, що у будівництві печей простежується певна спадковість.
Картографування даних про опалювальні пристрої Х – ХІ ст. на території Західної Волині дозволяє підтвердити певні закономірності, які були простежені під час аналізу опалювальних пристроїв у слов’янських житлах. Житла з глинобитними печами відомі на всій території від басейну Горині до басейну Західного Бугу. А от житла з печами-кам’янками та кам’яно-глиняними печами зустрічаються в цей час лише в межиріччі Горині та Стиру [1, 213].
При реконструкції глинобитної печі у експозиції Волинського краєзнавчого музею у кінці лютого 2012 року, було взято за основу піч знайдену експедицією ДП НДЦ ОАСУ «Волинські старожитності» під керівництвом Златогорського О.Є. та Вашети М.П. в с. Богушівка Луцького району влітку 2011 року. Аналогіями слугували печі з експедицій Козака Д.Н. та Прищепи Б.А. Це глинобитні печі середніх розмірів (1,1х1,0 м) підковоподібні у плані з максимальною висотою 1,2 м.
Макет печі виготовлявся на платформі, яка піднімається над рівнем долівки на 0,05 м («опіччя»). Для утримання печі було зроблено дерев’яний каркас, в ідеалі, після першого пропалювання він згоряв. Даний пристрій є піччю, у якій відсутній отвір для виходу диму, тобто він повинен був виходити через челюсті. Такий тип опалення називається «по чорному» і спостерігався ще у міжвоєнний період на території Полісся. Піч завершена «коритом» – бортик по контуру, куди засипалось зерно для просушування.
Спорудження печі проходило у два етапи:
Перший етап:
- підготовка матеріалів (20.02.2012);
- спорудження «опіччя» (21.02.2012);
- розмітка контурів печі (21.02.2012);
- встановлення дерев’яного каркасу (враховуючи, що це макет використовувались саморізи, металеві кріпіжі) (21.02.2012);
- викладання череня печі (використано розчин шпаклівки та кераміку (стінки) переважно періоду Київської Русі) (21.02.2012);
- складання, власне тіла печі (було використано пінопласт і дюбель для закріплення пінопласту) (21.02.2012);
Після того як було складено піч, проведено попередню зачистку і оконтурення об’єкта.
Другий етап:
- оконтурений об’єкт попередньо обмазано рідким розчином шпаклівки і обкладено армуючою сіткою(22.02.2012);
- повторно обмазано густим розчином шпаклівки, наведено контури (даний процес проводивсь руками без використання спеціального інструменту) (22.02.2012);
- проведено просушування об’єкта за допомогою електричних нагрівачів (протягом доби) (22.02.2012);
- так як піч після просушки набула світло-сірого кольору, проведено тонування під колір глини (даний процес виявився найдовшим і найскладнішим) (23.02.2012).
В результаті на складання печі періоду Київської Русі витрачено чотири дні (20.02.2012 – 23.02.2012), враховуючи те, що використано сучасні матеріали і піч не є функціональною. Можна сказати, що у випадку виготовлення такої ж печі, але з глини і дерева за наближеними для того часу технологіями, можна було б цей процес пришвидшити. Так як процес сушіння зовнішніми впливами і тонування можна відкинути.
____________________
1. Козак Д., Прищепа Б., Шкоропад В. Давні землероби Волині (пам’ятки археології на Хрінницькому водоймищі). – К., 2004. – 300 с.
2. Прищепа Б. Дорогобуж на Горині у Х – ХІІІ ст. – Рівне: ПП ДМ, 2011. – 250 с.
3. Сілецький Р. Традиційна будівельна обрядовість українців: монографія. – Львів: ЛНУ імені І. Франка, 2011. – 428 с.
__________________________________
Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб. : Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки ; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С. 145-147.
Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (20.09.2012)
Переглядів: 601 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]