Тамара САДОВНИК (Луцьк)

КАХЛІ З СЕЛА ШЕПЕЛЬ БІЛЯ ЛУЦЬКА НА ВОЛИНІ. ТИПОЛОГІЯ І ВИТОКИ, СПРОБА КАТАЛОГІЗАЦІЇ

Нещодавно одна з речових колекцій Волинського краєзнавчого музею – кахлів – поповнилась новими надходженнями. В 2010 році Державне підприємство “Волинські старожитності” передало до музею 31 кахлю ХVІІ– ХVІІІ ст., знайдених на розкопках давньоруського городища с. Шепель під Луцьком у 2010 році, зокрема, споруди другої половини ХVІІ ст., яка знаходилась при старому торговому тракті.

Зупинимось на загальних питаннях кахлярства на Україні і Волині.

Кахлю можна ідентифікувати двояко – як предмет ремесла і побуту, та як предмет декоративно-ужиткового мистецтва. Адже ранні кахлі найчастіше використовувались в якості декору, пізніше набувають функціональності, тобто використовувались для обігріву.

На Волині, як і по всій Україні, перші грубки з’явились у період Київської Русі; хоча піч як опалювальний пристрій, відома на території України з енеоліту. Її функціонування пов’язують з носіями осілих землеробських культур, таких як трипільська і лійчастого посуду.

Витоки, формування і розвиток українських кахлів простежуються у керамічній спадщині Київської Русі. Перші кахлі – “сасавиs” – були горщикоподібної форми, вмуровувались в стіну хаотично, несистемно, на певній відстані одна від одної. Чітко простежується візантійська будівельна традиція, особливо після прийняття християнства у 988 році. Ранні кахлі були двох форм: у вигляді глечиків і амфор, виконували роль голосників – резонаторів. На тлі розвитку міського ремесла, зокрема, гончарства відбувається подальший поступ виготовлення кахлів згідно західноєвропейських традицій. Їх виробництво концентрується в замках, монастирях, де часто в одній особі поєднувались гончар, кахляр і муляр. Серед найбільш відомих центрів кахлярства на Волині бачимо Луцьк, Володимир, Остріг, Холм, Клевань.

Кахлі (ХVІІ–ХVІІІ ст.) є найбільш репрезентативними в музейних колекціях. До таких відноситься збірка кахлів (31 одиниця) з с. Шепель під Луцьком.

У ХVІІ–ХVІІІ ст. панівною стає плиткова кахля, одночасно поширюються кутові, карнизні, увінчуючі кахлі, що дає змогу печі в помешканні виглядати як складна архітектурна споруда. Поряд з теракотовими домінують поліхромні полив’яні кахлі, найчастіше зеленого, жовтого і синього кольорів.

Кахлі ділились на лицеві виповнюючі, які творили основне поле печі, пояскові і карнизні увінчуючі, які завершували піч. В ХVІІ–ХVІІІ ст. кахлі щедро декорувались рослинним і геометричним орнаментом. Серед декору найчастіше зустрічаються гілки, пагони, стилізовані розетки-квіти, трилисники, квітки лотоса, конюшини, хрестоцвіт.

Широко був поширений мотив вазона – стилізована ваза з гілкою по боках.

Серед геометричного орнаменту найбільш поширеними були насічки під кутом, ромби, стилізовані трикутники, повернуті донизу, зірочки. Часто геометричний орнамент доповнювався антропоморфними і тератологічними мотивами.

На кахлях вищеназваного періоду (ХVІІ–ХVІІІ ст.) часто зустрічаються портретні мотиви, сюжети іконопису, геральдичні композиції: “мотив вершника”, двохголового орла. Так, на волинських кахлях найчастіше зустрічаються зображення герба Королівства Польського – двохголового орла (кахля знаходиться у фондах Волинського краєзнавчого музею).

Деякі елементи декору кахлів ХVІІ–ХVІІІ ст. близькі до християнських символів. Один з них – солярний знак – сонце з променями, що розходяться. Дуже поширеним був мотив виноградної лози, яка в православ’ї завжди поєднувалась з теологічною символікою і пов’язувалась з жертовністю Ісуса Христа. Часто на кахлях зустрічається дубове листя, яке в християнському мистецтві асоціювалось з образами Марії і Христа. Символіка рослин у християнському мистецтві здебільшого була пов’язана з циклом життя, смерті і воскресіння.

Квіти і плоди на кахлях означали родові символи природи, наприклад, квіти в колі, по кутах, тощо. Сакрального змісту на кахлях набуває мотив “вазона”, який часто ототожнюється з деревом життя, родовим деревом.

Друга половина ХVІІ – середина ХVІІІ ст. в кахлярському виробництві символізує перехід від барокко до класицизму. У ХVІІІ столітті змінюється середовище поширення кахлів. З пишних палаців і маєтків вони потрапляють у домівки простої шляхти і, навіть, міщан. Подекуди кахлями декорувались грубки в корчмах чи в будинках, які слугували митницями. Дослідники городища “Шепель” (працівники ДП “Волинські старожитності”) вважають, що кахлі знаходились в приміщенні корчми при старому торговому тракті.

“Шепельські” кахлі датуються ХVІІ-ХVІІІ століттям (В. Баюк, Т. Садовник).

Село Шепель є одним із найдавніших давньоруських поселень, яке вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1097 роком. Дослідження городища проводили в ХІХ столітті В. Антонович, О. Цинкаловський, П. Раппопорт, завідувач кафедри археології, професор Східноєвропейського університету імені Лесі Українки М. Кучинко.

У 2010 році ДП “Волинські старожитності” проводили експертизу земельної ділянки в с. Шепель Луцького району. На місці ділянки було виявлено городище з залишками споруди другої половини ХVІІ століття. Дослідники, зокрема, В. Баюк, тлумачать призначення залишків кам’яної споруди, як середньовічну корчму чи радше заїжджий двір, оскільки саме село знаходилось на старому тракті. На користь цієї версії свідчить документ від 15 червня 1545 року, писаний у Луцьку “Вирок урядових ревізорів у справі за скаргою луцьких міщан на шляхту Луцького і Володимирського повітів про незаконне стягнення мита з купецтва в шляхетських маєтках і з переліком нововстановлених і усталених здавна митниць на Волині”. Як свідчить документ, в Шепелі була митниця і, можливо, корчма при ній.

У ХVІ-ХVІІІ століттях в містах України, зокрема волинських, поширеним промислом було винокуріння – виробництво спиртних напоїв: горілки, пива, а також хмільного меду, солоду. В описах українських міст, проведених чиновниками Великого князівства Литовського фіксується, що в названий період з’явилось багато корчм, які тримали як українці так і євреї, що свідчать про наявність в селах Луцького ключа: Ощові, Лаврові, Липі, Жидичині, Шепелі. Ці корчми зводились білі жвавих торгових трактів, як, наприклад, Шепельська корчма.

На Шепельському городищі серед численних знахідок матеріальної культури, таких як фрагменти керамічного і скляного посуду, металевих предметів праці, монет ХVІІ–ХVІІІ ст., виявлені кахлі ХVІІ– ХVІІІ ст.

Серед колекцій кахлів – лицеві виповнюючі, лицеві карнизні, кілька кутових і лицевих увінчуючих.

Каталог

Кахлі ХVІІ-ХVІІІ століть з села Шепель на Волині

1. Кахля кутова карнизна (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: квітка лілії в півколі. 16,5х11.5, ВКМ, інв. № Р3-3532.
2. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: рослинний і геометричний орнамент. 14,5х10,2, ВКМ, інв. № Р3-3533.
3. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: мотив виноградної лози. 11,5х9,5, ВКМ, інв. № Р3-3534.
4. Кахля кутова карнизна (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: вписана в коло квітка. 9,5х12,ВКМ, інв. № Р3-3535.
5. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ-ХVІІІ ст. Розпис: рослинний і геометричний орнамент (квітка, коло, меандр). 17,5х14,5, ВКМ, інв. № Р3-3536.
6. Кахля кутова карнизна (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ ст. Розпис: квітка лілії в колі. 11,5х20, ВКМ, інв. № Р3-3537.
7. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ ст. Розпис: квітка, ромби. 10,3х7,5, ВКМ, інв. № Р3-3538.
8. Кахля карнизна лицева (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ ст. Розпис: стилізоване листя. 17,5х6, ВКМ, інв. № Р3-3539.
9. Кахля лицева увінчуюча (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ ст. Розпис: квітка в колі, листя по кутах. 8х6,1, ВКМ, інв. № Р3-3540.
10. Кахля лицева увінчуюча (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ ст. Розпис: антропоморфний сюжет. 4,7х4,2, ВКМ, інв. № Р3-3541.
11. Кахля карнизна лицева (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: квіти лілії в колі і по кутах. 14х6, ВКМ, інв. № Р3-3542.
12. Кахля карнизна лицева (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІІ ст. Розпис: квітка лілії в колі, центрі і по кутах. 17х9, ВКМ, інв. № Р3-3543.
13. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ-ХVІІІ ст. Розпис: мотив рибячої луски. 10х12,5, ВКМ, інв. № Р3-3544.
14. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ ст. Розпис: стилізований рослинний і геометричний орнамент. 14,5х8, ВКМ, інв. № Р3-3545.
15. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІІ ст. Розпис: стилізований рослинний і геометричний орнамент. 17,5х14,5, ВКМ, інв. № Р3-3546.
16. Кахля карнизна лицева (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: вписана в коло квітка. 9х10, ВКМ, інв. № Р3-3547.
17. Кахля лицева увінчуюча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: стилізоване зображення лілії в центрі кола і по кутах. 15,5х9,5, ВКМ, інв. № Р3-3548.
18. Кахля кутова увінчуюча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІІ ст. Розпис: стилізоване зображення лілії в колі в центрі композиції і по кутах. 15,5х9,5, ВКМ, інв. № Р3-3549.
19. Кахля лицева увінчуюча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: стилізоване сонце в центрі композиції, по кутах зірки. 19х10, ВКМ, інв. № Р3-3550.
20. Кахля лицева увінчуюча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: геометричний орнамент у вигляді трикутників і ромбів. 16х10, ВКМ, інв. № Р3-3551.
21. Кахля кутова карнизна (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: в центрі стилізоване зображення лілії, по кутах – лілія в півколі. 20х13,5, ВКМ, інв. № Р3-3552.
22. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІІ ст. Розпис: лілія в півколі в центрі і по кутах. 19,5х19,5, ВКМ, інв. № Р3-3553.
23. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІІ ст. Розпис: лілія в півколі в центрі і по кутах. 19,5х19,5, ВКМ, інв. № Р3-3554.
24. Кахля кутова карнизна (фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ-ХVІІІ ст. Розпис: лілія в півколі і по кутах. 20х10, ВКМ, інв. № Р3-3555.
25. Кахля лицева виповнююча (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: вписана в коло зірка. 12,5х7, ВКМ, інв. № Р3-3556.
26. Кахля карнизна лицева (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: стилізована квітка у колі. 12х7, ВКМ, інв. № Р3-3557.
27. Навершя печі (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ-ХVІІІ ст. Розпис: рослинний орнамент, дві антропоморфні фігури. 19х13,6, ВКМ, інв. № Р3-3558.
28. Навершя печі (фрагмент). Глина, формування. ХVІ – поч. ХVІІ ст. 18,5х6,5, ВКМ, інв. № Р3-3559.
29. Навершя печі(фрагмент). Глина, формування, зелена полива. ХVІІ ст. Розпис: рослинний орнамент. 10,5х11,5, ВКМ, інв. № 3560.
30. Навершя печі (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ-ХVІІІ ст. Розпис: антропоморфний сюжет. 16х14, ВКМ, інв. № Р3-3562.
31. Навершя печі (фрагмент). Глина, формування. ХVІІ ст. Розпис: антропоморфний сюжет. 6х6, ВКМ, інв. № Р3-3563.

_________

1. Історія українського мистецтва. К., 1967-1969. – Т. 2-4.
2. Тищенко О. Найдавніші українські кахлі ХІV-ХVІІ ст. // Образотворче мистецтво. – 1979. - № 3.
3. Колупаєва Агнія. Українські кахлі ХІV – початку ХХ ст. Львів, 2006.
4. Садовнік Т. Символічні знаки на кахлях періоду феодалізму ( з зібрання Волинського краєзнавчого музею) // Минуле і сучасне Волині та Полісся. – Луцьк, 1992.
5. Троневич П.О. Луцькі кахлі ХІV – початку ХХ ст. // Старий Луцьк. – Луцьк, 1999.
6. Віктор Баюк. Споруда пізнього середньовіччя поруч з давньою дорогою Луцьк-Володимир-Волинський. // Наукові студії. – Львів, 2011.
7. Фонди Волинського краєзнавчого музею. Група зберігання Р3 – кераміка, порцеляна, скло.

_____________________________

Волинський музей. Історія і сучасність. Науковий збірник. Випуск 5. Матеріали V Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 23-й річниці Незалежності України та 85-й річниці створення Волинського краєзнавчого музею, м. Луцьк, 16 травня 2014 року. Упоряд. А. Силюк. – Луцьк, 2014. – С. 200-203.