Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
Іван Бєлоусов – перекладач творів Т.Г. Шевченка
До 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка
 
Іван Бєлоусов – перекладач творів Т.Г. Шевченка
Твори Тараса Григорович Шевченка в перекладі російською мовою з’явилися ще за його життя. Одним з перших перекладачів був російський письменник і критик Плещеєв Олексій Михайлович. У 1858-61 pp. він переклав дев’ять поезій Шевченка, а 1860 р. – поему «Наймичка». Цікаво, що деякі переклади Плещеєва з’явилися друком раніше за оригінали або одночасно з ними. До творів Т.Шевченка зверталися М.Гербель, Л.Мей, М.Берг, В.Крестовський, М.Михайлов, М.Курочкін, – переклади їхні ще за життя поета склали «Кобзарь» Тараса Шевченко в переводе русских поэтов» під редакцією Миколи Гербеля. Цей «Кобзарь» доповнювався і перевидавався у 1869, 1876 і 1905 роках. Та серед найплідніших перекладачів творів Шевченка та найактивніших популяризаторів його творчості слід назвати Івана Олексійовича Бєлоусова (1863-1930), поета-самоука, вихідця з селян Московської губернії. Перші його власні вірші були надруковані 1882 року. А 1887 року в Києві вийшла перша поетична збірка І.Бєлоусова «Из «Кобзаря» Т.Шевченко и украинские мотивы», до якої увійшло 18 перекладів. Перше видання своїх перекладів творів Т.Шевченка І.Бєлоусов надіслав А.П.Чехову. Відомо, що письменник уважно ознайомився з ними й у листі-відповіді виклав свої зауваження щодо деяких художніх недоліків у перекладі.
1892 року Бєлоусов видав окремо «Маленький «Кобзарь» (теж у Києві), крім того, постійно друкував власні переклади творів Шевченка у російській періодичній пресі. 1900 року в Москві І.Бєлоусов видав збірку «Песни и думы Кобзаря», яку було перевидано у 1903 і 1909 pp. Того ж, 1900 року, у Москві вийшов «Кобзарь» в переводах русских писателей» за редакцією І.Бєлоусова. Друге, доповнене і виправлене видання цього «Кобзаря», до якого увійшло 129 творів Шевченка (62 з них — у перекладі Бєлоусова), вийшло у Санкт-Петербурзі 1906 року. На це видання відгукнувся рецензією в журналі «Русская мысль» (1907 p., №2) О.Є.Грузинський, російський літературознавець, критик, етнограф і фольклорист.
1907 року Іван Олексійович Бєлоусов разом зі Спиридоном Дмитровичем Дрожжиним, теж поетом-самоуком з кріпаків, перекладачем Шевченка, відвідав могилу Кобзаря в Каневі.
1911 року побачив світ «Кобзарь» в переводе русских писателей». 1919 року було здійснене друге його видання, до якого увійшли і твори, раніше заборонені. Примірник цього раритетного видання зберігається у фондах Волинського краєзнавчого музею.
1914 року окремим виданням вийшов збірник «Шевченко, его думы и песни. В переводе И.А.Белоусова». У збірці «Запретный "Кобзарь» (1918, перевидання 1922 р.) Бєлоусов вперше опублікував у власному перекладі позацензурні твори Т.Г.Шевченка; 1923 р. окремим виданням випустив у світ поему «Батрачка» («Наймичка»). І.О.Бєлоусов є автором багатьох популярних біографічних нарисів і статей про Т.Г.Шевченка, працював над бібліографуванням шевченкіани.
«Запретный "Кобзарь» 1918 року видання є в колекції Шевченкіани М.П.Куделі й нині експонується у його «Світлиці» у Волинському краєзнавчому музеї.
Наталія Пушкар
головний хранитель
Волинського краєзнавчого музею
Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (12.02.2014)
Переглядів: 432 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]