Головна » Статті » Волинський краєзнавчий музей
ДЖЕРЕЛА З ВИВЧЕННЯ МУЗЕЇВ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ.
Наталія Кінд-Войтюк,
кандидат історичних наук, доцент кафедри
нової та новітньої історії України
Волинського національного університету
імені Лесі Українки, м. Луцьк
ДЖЕРЕЛА З ВИВЧЕННЯ МУЗЕЇВ ЗАХІДНОЇ ВОЛИНІ
Для сучасної української історичної науки характерним явищем є помітне зростання інтересу до ґрунтовного краєзнавчого дослідження регіонів та населених пунктів України, в тому числі і Волині, об’єктивного показу внеску різноманітних наукових та громадських закладів, окремих краєзнавців у вивчення їх минувшини та збереження місцевих пам’яток старовини. Таке звернення до історичних коренів українського народу, відновлення призабутих вікових традицій і духовних цінностей, сприяють відродженню його національної свідомості.
Ґрунтовне дослідження краєзнавчої та пам’яткоохоронної роботи на Західній Волині у 1920-х і 1930-х роках неможливе без опрацювання архівних збірок України і Польщі, фондів музейних установ, бібліотечних закладів, публікацій документів і матеріалів, інших видів джерел. Аналіз окремих корпусів документів, що стосуються проблеми, в останнє десятиліття поданий у статтях В. Доброчинської та О. Корецької [4; 8]. Однак жодна із зазначених робіт не носить спеціального джерелознавчого характеру, лише побіжно торкаючись характеристики тих чи інших архівних документів, що залучалися до розкриття порушеної авторами теми.
Метою дослідження є аналіз та залучення до наукового обігу джерел з вивчення краєзнавчої та пам’яткоохоронної роботи на Західній Волині у 1920-х –1930-х роках.
Історико-краєзнавчі дослідження і пам’яткоохоронна робота 1921-1939 років на Західній Волині репрезентовані друкованими та рукописними джерелами, які відклалися в архівних збірках, фондах музейних установ, бібліотечних закладах. За загальною інформаційною насиченістю, зокрема, рівнем та об’єктивністю відображення тих чи інших аспектів вищезгаданої теми джерела з неї можна поділити на наступні групи: архівні матеріали міністерств, воєводських органів правління, особистих фондів дослідників 1920-х – 1930-х років; публікації документів і матеріалів; праці і спогади учасників історико-краєзнавчої та пам’яткоохоронної діяльності на Волині міжвоєнного періоду; періодика.
Змістовні для вивчення проблеми документи зберігаються в низці центральних і регіональних архівів України та Польщі. Наявні тут листи, розпорядження, звіти, доповідні записки, анкети та іншого плану матеріали дають змогу прослідкувати процес становлення й розвитку краєзнавчої та пам’яткоохоронної роботи у Другій Речі Посполитій, визначити її напрями стосовно Волинського воєводства, охарактеризувати діяльність музеїв та наукових товариств, що носила пропольський характер, визначити внесок багатьох краєзнавців і шанувальників старовини у вивчення минулого й охорону пам’яток Волині, показати ту подвижницьку роботу, яку здійснювали українські дослідники для захисту й підтвердження українськості регіону.
Значний масив названих вище матеріалів знаходиться насамперед у державних архівах Волинської та Рівненської областей. Тут, зокрема, зберігаються матеріали листування вищих офіційних установ з місцевими органами самоврядування, їх розпорядження стосовно збору і подання відомостей про пам’ятки старовини, переписка громадських осередків і товариств щодо нових надходжень до музеїв, підготовки й проведення реконструктивних і ремонтних робіт, ін.
Із збірок Державного архіву Волинської області (ДАВО) найбільше документів про історико-краєзнавчі дослідження і пам’яткоохоронну роботу на Волині у 1921-1939 роках містять фонд 36 (Луцьке повітове староство), фонд 46 (Волинське воєводське управління) та фонд 158 (магістрат міста Луцька).
Серед справ, що входять до фонду 46, інтерес представляє справа з листом волинського воєводи до священослужителів з проханням виявляти давні пам’ятки культури Волині [9]. Зацікавлення викликають справи із звітом про діяльність Волинського музею за 1931 рік та протоколом засідань його музейно-бібліотечної комісії від 5 квітня 1932 року, звітами Волинського товариства краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини на початку 1930-х років. Їх зміст дозволяє простежити підсумки діяльності цих науково-громадських об’єднань, звернути увагу на політичний підтекст такої роботи, окреслити напрями, які не набули достатнього поширення у тодішній краєзнавчій та пам’яткоохоронній діяльності.
Матеріали цього фонду містять статути Волинського товариства краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини та Волинського товариства приятелів наук, відомості про їх керівний склад, проведення лекційної, екскурсійної та пам’яткоохороної роботи [15]. Зокрема, тут йдеться про організацію туристичних історико-пізнавальних екскурсій Волинським воєводством та Польщею загалом, змальовуються зміст і результати екскурсійної роботи цих товариств. Із звітів їх мистецько-культурних секцій можна почерпнути дані про пам’ятки архітектури Володимира-Волинського, Межиріч, Вишнівця, Голоб та інших населених пунктів регіону, проведені тут у костелах, замках, палацах відповідні реставраційні роботи.
Справи фонду 46 широко висвітлюють питання фінансування пам’яткоохоронних заходів у Волинському воєводстві, збереження віднайдених викопних предметів старовини. Зокрема, тут наводяться дані про кошти, виділені на реставрацію Луцького замку. З цим масивом архівних документів тісно поєднуються справи даного фонду, що містять інформацію про археологічні дослідження у Волинському воєводстві протягом 1921-1939 років. Зокрема, вони розповідають про знахідку решток мамонта у селі Горники Дубенського повіту, інформують про археологічні знахідки, віднайдені на православному кладовищі села Городок на Волині впродовж 1933-1935 років.
Фонд 158 ДАВО містить справи з хронологічними довідками про місто Луцьк, списками установ воєводського центру, причетних до здійснення історико-краєзнавчої, пам’яткоохоронної та туристичної діяльності, їх статистичними звітами, листуванням, пов’язаним з ремонтом Луцького замку та ін. [10]. Тут, зокрема, характеризуються робота місцевої туристичної комісії, перебіг видання М. Орловічем путівника по Волині, заходи магістрату щодо ремонту споруд Верхнього замку у Луцьку. У вищезгаданих справах містяться інформаційні бюлетені, переписка науково-громадських осередків Волині з воєводським управлінням щодо організації туристично-краєзнавчої роботи. Ці та інші матеріали даного фонду збагачують загальний зміст документальної бази ДАВО, що стосується історико-краєзнавчих досліджень та пам’яткоохоронної роботи на Волині міжвоєнного періоду, надавши змогу наповнити певні аспекти цієї проблеми раніше невідомими фактами.
Якщо говорити про Державний архів Рівненської області (ДАРО), то найпомітніший масив матеріалів з досліджуваної теми зосереджений у фонді 160, що пов’язаний з ім’ям Я. Гоффмана – визначного польського дослідника і шанувальника пам’яток Волині. Так, звіти про діяльність гуманістичної комісії Волинського товариства приятелів наук за 1935-1937 роки, протоколи засідань його наукової ради, внутрішній статут музейно-бібліотечної комісії, плани лекцій з історії Волині, за яким члени Товариства читали лекції у різних державних установах і навчальних закладах, дозволили чіткіше окреслити різносторонню діяльність, яку проводило Товариство на ниві історичного та етнографічного краєзнавства, у справі охорони місцевих пам’яток [13; 1]. Ці архівні збірки дали також можливість прослідкувати внесок у вивчення Волині та охорону пам’яток багатьох представників польської науки та місцевих польських і українських краєзнавців. Це особливо стосується власне Я. Гоффмана, науковий доробок якого у дослідження Волині ще не знайшов дійсно ґрунтовного узагальнюючого висвітлення.
Фонд 160 ДАРО містить також низку справ, з яких можна довідатись про археологічні дослідження Волині другої половини 1920-х – 1930-х років [7]. Тут, зокрема, зосереджені звіти делегата Краківського археологічного музею Польської академії мистецтв Г. Леньчика про проведені ним розкопки в Горохівському повіті, перебування його на Волині у 1937 році, складена дослідником бібліографія з археології Волинського воєводства.
Різноманітні матеріали про діяльність державних та громадських установ, науковців, причетних до історико-краєзнавчих досліджень на Волині, характеристику проведеної ними пам’яткоохоронної роботи у 1921-1939 роках містить також відділ рукописів Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефаника Національної академії наук України. Вони сконцентровані насамперед у фонді 26 (Управління консервації Львівського воєводства, відділ охорони пам’яток культури і мистецтва) та фонді 88 (Прусевич Олександр).
Про збереження культурної спадщини у Волинському воєводстві впродовж 1920-х-1930-х років розповідають такі документи фонду 26 як листи Міністерства віровизнань і народної освіти, яке керувало у досліджуваний період охороною пам’яток старовини Другої Речі Посполитої, до окружних реставраторів щодо збору анкетних матеріалів про польські музеї; матеріали ХІІ з’їзду консерваторів Польщі, що відбувався на Волині і на якому розглядались питання реставрації пам’яток старовини краю; листування польського дослідника архітектури і водночас відповідального чиновника Волинського воєводства за пам’яткоохоронну роботу З. Ревського з львівським воєводським консерватором стосовно відбудови палацу Любомирських та інших архітектурних об’єктів Волині тощо [14].
Значну цінність для розкриття теми представляє фонд 88 вищезгаданого відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки імені В.Стефаника, де зосереджені рукописні та друковані матеріали, пов’язані з особистістю А. Прусєвіча – першого директора Волинського музею [3]. Зокрема, його листи до старости міста Луцька дозволяють прослідкувати процес передачі частини експонатів краєзнавчої виставки 1928 року у розпорядження Волинського музею. Цікавими є й лист музею в місті Познані до Волинського музею з проханням надіслати карту Волині з гербами волинських міст, а також лист керівництва самого Волинського музею до А. Прусєвіча з подякою про передану колекцію старожитностей Волині, за волинські вишивки та малюнки волинської кераміки. З переписки А. Прусєвіча кінця 1920-х – початку 1930-х років, доповідних записок державних установ, протоколів засідань правління Волинського музею, вирізок з часописів „Ziemia Wołyńska” („Волинська земля”) за 1932 рік можна почерпнути інформацію про стан справ у Волинському музеї, надходження до нього експонатів та їх зберігання, про планування роботи закладу, призначення А. Прусєвіча на посаду його керівника, діяльність музеїв Луцька загалом, ін.
Важливим джерелом для розкриття проблеми стали матеріали фондів Волинського та Кременецького краєзнавчих музеїв. У збірках першого з них зосереджені рукописні і друковані матеріали про учасників історико-краєзнавчих досліджень і пам’яткоохоронної роботи на Волині міжвоєнного періоду: відомого археолога, керівника музею в 1930-х роках Я. Фітцке, працівників музею – поляка К. Пшемиського та українця А. Дублянського, голову Волинського товариства краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини Т. Гумінського, ботаніка С. Мацка, ін. Серед цих матеріалів знаходяться статті та спогади вищезазначених осіб про наукову діяльність Волинське товариство приятелів наук, історико-краєзнавчу та пам’яткоохоронну роботу інших науково-громадських товариств, Волинського музею, особливості формування його колекції, вивчення волинських старожитностей.
Фондова збірка Кременецького краєзнавчого музею вартісна для дослідження тим, що містить матеріали Волинського наукового інституту. Так називався заклад, що діяв при Кременецькому ліцеї впродовж 1938-1939 років і був причетний до проведення та узагальнення результатів краєзнавчої і пам’яткоохоронної роботи у регіоні. Наявні у збірці статут інституту, протоколи засідань його комісій, перелік загальних справ, поточна кореспонденція та інші матеріали дають змогу проаналізувати напрями краєзнавчого вивчення і збереження пам’яток старовини на теренах Волині напередодні вибуху Другої світової війни, внесок місцевих краєзнавців у вивчення минувшини краю, зв’язки з провідними науковими центрами тодішньої Речі Посполитої. Вагомість означених матеріалів визначається й тим, що вони дають можливість прослідкувати відверте накладення наприкінці 1930-х років політичних мотивів на дослідницьку діяльність, яка внаслідок цього набирала виразного антиукраїнського спрямування.
Об’ємний за кількістю справ і цінний за інформативною насиченістю матеріал є у фондах Архіву нових актів (Archiwum Akt Nowych ) Польщі, що знаходиться у Варшаві. Найпомітніший його масив міститься у фонді 3 (Цивільна канцелярія Начальника держави у Варшаві), фонді 8 (Президія Ради міністрів) та фонді 14 (Міністерство віровизнань і народної освіти).
Так, документи Цивільної канцелярії Начальника держави та Президії Ради міністрів Другої Речі Посполитої дозволяють прослідкувати процес формування основних засад пам’яткоохоронної політики міжвоєнної Польщі, яка знаходила безпосереднє втілення і у Волинському воєводстві, ставлення різних політичних сил держави та практичну реалізацію відповідного курсу щодо збереження культурної спадщини українського населення [5].
Друковані й рукописні матеріали Міністерства віровизнань і народної освіти цікаві тим, що дають змогу вивчити діяльність органів керівництва музейною політикою Польщі, яка здійснювалася і на теренах Волині [12]. До цих державних і громадських структур відносилися Міністерство віровизнань і народної освіти, Державна музейна рада, Союз музеїв у Польщі. Їх розпорядження, рекомендації, статистичні дані, листування з музейними закладами на місцях показують, як складалася і діяла сітка таких установ у Волинському воєводстві, яким чином відбувалося вироблення основних напрямів діяльності, наскільки самостійними були місцеві музеї і їх працівники у проведенні дослідницької краєзнавчої та пам’яткознавчої роботи, вплив політичного фактора на неї.
Фонд 14 цінний й тим, що у протоколах засідань з’їздів реставраторів Другої Речі Посполитої, опитувальних листах про стан музеїв держави, звітах відділу мистецтв Волинського воєводства містить чимало невідомих фактів, які стосуються питань розгортання музейницької діяльності, становлення й розвитку пам’яткоохоронної роботи, в тому числі й проведення реставрації багатьох визначних архітектурних пам’яток регіону, визначення проблем, що зустрічалися в ході її здійснення [2].
Складовою джерельної бази теми є публікації документів і матеріалів, що з’явилися на сьогодні українською, польською та російською мовами. У документальних збірниках українською мовою наведено чимало цікавих матеріалів (у вигляді уривків спогадів, повідомлень преси, витягів із наукових статей міжвоєнного періоду) про історико-краєзнавчі дослідження 1920-х – 1930-х років на Волині, окремих представників українського та польського краєзнавчого руху й пам’яткоохоронної роботи, причетних до такої діяльності, збереження пам’яток минувшини регіону.
Збірники документів та матеріалів польською мовою представлені як виданнями державних установ, так і працями індивідуального характеру. Зокрема, у збірниках „Dziennik urzędowy Rzeczypospolitej Polskiej” („Урядова газета Речі Посполитої”), „Dziennik ustaw Rzeczypospolitej Polskiej” („Законодавчій вісник Речі Посполитої”) містяться законодавчі акти міжвоєнної Польщі щодо музейної, пам’яткоохоронної та історико-краєзнавчої діяльності. У цих же виданнях, а також і в збірниках, укладених індивідуально, наводяться документи про Ризький мирний договір 1921 року, який містив гарантії національним меншинам Польщі щодо збереження й розвитку їх національної та культурної самобутності, матеріали про утворення воєводств країни, в тому числі й Волинського воєводства, становлення його управлінських структур, що безпосередньо займалися питаннями організації і проведення краєзнавчої та пам’яткоохоронної роботи.
Важливим видом джерельного матеріалу є праці та окремі спогади безпосередніх учасників історико-краєзнавчого руху і пам’яткознавчої діяльності на території Волинського воєводства. До їх числа відносяться монографії та статті, авторами яких були А. Дублянський [6], Л. Маслов, М. Тучемський, О. Цинкаловський, А. Войніч, Я. Гоффман, М. Орловiч, Ю. Дуткєвiч, А. Прусєвіч Я. Фітцке, С. Мацкo, Ю. Нець, Т. Свєщовський, В. Павловський, Т. Сулімірський, С. Томковіч, М. Валіцький, спогади, що їх залишили археолог О. Цинкаловський, реставратор пам’яток Волинського воєводства З. Ревський, один з керівників Волинського товариства краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини Т. Гумінський. Тут описуються археологічні розкопки, дослідження місць розташування давніх культових споруд, збереження архітектурних пам’яток шляхом реконструктивних робіт, початки діяльності музеїв та науково-громадських товариств. У працях та спогадах науковців і краєзнавців постійно проводиться думка про потребу вивчення минулого Волині і культурної спадщини українського та польського народів, якою багата ця земля.
Дослідження краєзнавчої та пам’яткоохоронної роботи на Західній Волині міжвоєнного періоду важко проводити без залучення ще однієї важливої групи джерел – періодики. Волинські часописи і газети "Наш світ”, „Українська нива”, „Церква і нарід”, "Orli lot” („Орлиний політ”), „Znicz” („Священний вогонь”), „Ziemia Wołyńska” („Волинська земля”), „Przegląd Wołyński” („Волинський огляд”), „Rocznik Wołyński” („Волинський щорічник”), „Kurjer Wołyński” („Волинський кур’єр”), варшавські періодичні видання „Nauka Polska” („Польська наука”), "Z otchłani wieków” („З глибини віків”) нерідко публікували статті краєзнавців, звіти про діяльність товариств, музеїв, розпорядження державної влади Польщі із закликами до населення щодо необхідності збереження пам’яток архітектури, які знаходили належний відгук на теренах Волині. Зрозуміло, що інформація з періодичних видань, яка торкається історико-краєзнавчої і пам’яткоохоронної роботи на Волині, має фрагментарний характер, подана „по гарячих слідах” подій, відображає здебільшого офіційне бачення проблеми в центрі та його відбиток в політиці місцевих властей. Разом з тим матеріали періодики містять чимало подробиць, цікавих фактів, котрі не завжди зафіксовані в архівних джерелах чи чисто наукових виданнях, дозволяють краще зрозуміти суспільно-політичну атмосферу, в якій діяли дослідники того часу, безпосередньо пов’язані з проведенням історико-краєзнавчих досліджень та пам’яткоохоронної роботи в регіоні.
Таким чином, історико-краєзнавчі дослідження та пам’яткоохоронна робота 1920-х – 1930-х років на Волині репрезентовані друкованими та рукописними джерелами, які відклалися у фондах державних архівів Волинської та Рівненської областей, відділу рукописів Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника Національної академії наук України, Волинського і Кременецького краєзнавчих музеїв, Архіву нових актів Республіки Польща. Аналіз джерел з означеної проблеми засвідчує, що більшість їх відзначається значною інформативною насиченістю, достовірністю і різноплановістю. Це дозволяє загалом достатньою мірою прослідкувати особливості краєзнавчої та пам’яткоохоронної роботи у Волинському воєводстві, висвітлити діяльність наукових товариств, музеїв та окремих шанувальників старовини, об’єктивно оцінити їх зусилля. І хоча багатьом документам притаманні заідеологізовані концепції офіційної польської історичної науки, все ж критичне їх опрацювання складає неоціненну базу для розкриття проблеми.
____________________
1. Внутрішній статут музейно-бібліотечної комісії Волинського товариства приятелів наук, протоколи засідання наукової ради комісії. 1935 р. // ДАРО, ф. 160, оп. 1, спр. 75. – 14 арк.
2. Воєводські реставратори. Фінансові справи і організація відділів мистецтва у воєводських урядах 1931-1939 // Archiwum Akt Nowych (далі ААN), Zesp. 14, Sygn. 7027. – 236 s.
3. Волинський музей в Луцьку. Лист до Прусевича з подякою за колекції друків з історії Волині, за волинські вишивки та малюнки волинської кераміки. 1933. // Відділ рукописів ЛНБ імені В. Стефаника НАН України, ф. 88, спр. Прус. 109. – 1 арк.
4. Доброчинська В. А. Періодичні видання Волинського воєводства у міжвоєнний період (1921-1939)/ В. А. Доброчинська // Науковий вісник ВДУ імені Лесі Українки: Серія: Історичні науки. – 2000. – №3 – С. 86-89.
5. Документи Президії ради міністрів. Протоколи засідань т. 1. – 1917-1925. //AAN, zesp. 8, syg. 322-323. – 721 s.
6. Дублянський А. Луцьк: Історичний нарис. / А. Дублянський – Луцьк: Накладом Романа Клоса, 1934. – 32 с.
7. Звіт делегата Археологічного музею Польщі Академії мистецтв у Кракові Г. Леньчика про перебування його на Волині. 1937 р. // ДАРО, ф. 160, оп. 1, спр. 78. – 5 арк.
8. Корецька О. „Документи розкидані, понищені, незнані”... До 95-річчя від дня народження Леоніда Маслова / О. Корецька // Волинський музей: історія і сучасність. Науковий збірник. Вип. 3. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції, Луцьк – Колодяжне, 18-19 травня 2004 р. – Луцьк: МП „Пульс”, 2004. – С. 83-85.
9. Лист воєводи до священиків і ксьондзів з проханням про виявлення стародавніх пам’яток культури Волині. 8 січня 1931 р. // ДАВО, ф. 46, оп. 2, спр. 54. 1 арк.
10. Листування з установами м. Луцька і приватними особами про ремонт і збереження замку Любарта. 21 серпня 1921 р. – 29 січня 1939 р. // ДАВО, ф. 158, оп. 1, спр. 49. 239 арк.
11. Матеріали ХІІ з’їзду Ради реставраторів 1927р. // Відділ рукописів ЛНБ імені В. Стефаника НАН України, ф. 26, спр. УК-25. – 202 арк.
12. Музеї. Загальні справи, музеї і мистецькі зібрання в Польщі, організація музеїв. 1919-1938рр. // AAN, zesp. 14, sygn. 6998. – 616 s.
13. Проект статуту Волинського наукового інституту при Кременецькому ліцеї. 1938 р. // ДАРО, ф. 160, оп. 1, спр. 69. – 82 арк.
14. Реставратор Волинського воєводства. Листи до окружних консерваторів Міністерства віровизнань і народної освіти в справі збору даних, що стосуються польських музеїв. // Відділ рукописів ЛНБ імені В. Стефаника НАН України, ф. 26, спр. УК-18. – 335 арк.
15. Статут Волинського товариства краєзнавців і опіки над пам’ятками старовини. 13 червня –30 липня 1931 р. //ДАВО, ф.46, оп. 9, спр. 1842. –12 арк.
__________________________________
Волинський музейний вісник: Музеї у дослідженні та збереженні пам’яток культурної спадщини західноукраїнських етнічних земель. Наук. зб. : Вип. 4. / упр-ня культури і туризму Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей; каф. документознавства і музейн. cправи ВНУ ім. Лесі Українки ; / упоряд. А. Силюк, Є. Ковальчук. – Луцьк, 2012. – С.7-11.
Категорія: Волинський краєзнавчий музей | Додав: volyn-museum (20.09.2012)
Переглядів: 524 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]