| Головна » Статті » Торчинський народний історичний музей імені Григорія Гуртового |
МУЗЕЙ ПОЧАВСЯ ІЗ ГАЗЕТИ.
|
МУЗЕЙ ПОЧАВСЯ ІЗ ГАЗЕТИ
Кажуть, що чоловік за своє життя має посадити дерево, збудувати дім і виростити сина. За велінням долі, та й із власної невтомної ініціативи, 55 років тому тодішній газетяр Григорій Гуртовий вирішив урізноманітнити цю стару-добру істину ще однією важливою справою — створити у селищі Торчин Луцького району музей...
Перші потенційні експонати для нього — кам'яні знаряддя — він знайшов ще у 1949-му році, цікавився історією їх появи, шукаючи відповідей на свої питання у бібліотеці, яка стала його другою домівкою. Знання, як і речі, знайдені у Білостоці, Смолигові, Коршеві, Шепелі, Боратині (нині — Веселе), весь час нагромаджувалися. І молодий краєзнавець, який зберігав знайдене у рідній редакції, вже міг уявити певну картину того давнього-давнього життя, яке колись вирувало на території теперішнього Луцького району.
— Коли побував у тодішньому обласному музеї, в моїй уяві ніби все перевернулося. Я ж ті речі, які там представлені, неодноразово бачив по селах. Чому ж я їх не брав, не тягнув у редакцію?!? Після того збір активізувався. Але задум про створення свого музею народився тільки тоді, коли прочитав про Торчинський маніфест 1767 року. Боже мій, це ж документ дивовижної сили, це клич до боротьби проти гнобителів, сваволі кріпосників. Тільки заради нього одного в Торчині має бути музей. Своєрідну інформативну зону для нього створила районна газета, в яку писав про усі нові знахідки. Першу екскурсію для широкого загалу було проведено 23 березня 1957 року, — досить емоційно, так, ніби це було вчора, пригадує 87-річний Григорій Олександрович.
Він може годинами розповідати про своє дітище, адже йому присвятив понад шість десятиліть. А скільки стежинок він протоптав разом зі своїми учнями у пошуках різних цікавинок!.. Водночас «мандрував» і музей, що тільки 2004-го року, з легкої руки тодішнього керівника Вадима Науменка, «оселився» у теперішньому приміщенні.
— Тут спершу така розруха була, хмарки через стелю виднілися, підлога зірвана. Тоді вже ми вдвох працювали з доглядачем Ніною Фесенко, наводили тут лад, переносили усі експонати. Багато чого було втрачено — і досі душа болить. Адже це — народна колекція, до створення якої за усі роки долучилося чимало людей. Експозицію мені доручили планувати самому. Все це безоплатно передав державі в 2007-му році. Але своєю роботою одержав таке задоволення, яке не купиш ні за які гроші, — зізнається невтомний ентузіаст Григорій Гуртовий.
Доглядач цього закладу, Ніна Фесенко, каже, що дев'ять років тут для неї пролетіли, як одна мить.
— У мого діда — Миколи Куделі — також був музей. Я приносила туди експонати, і це запало мені в душу. Через роки, у 2003-му, потрапила в Торчинський музей, застала його ще у старому приміщенні. Там було холодно, мокро. Душа боліла за те, що не всі експонати потрапили в нове приміщення. Їх треба доглядати, як малих дітей, пильнувати, щоб не пропали, не зіпсувалися. Цей запал і досі залишився, із перших днів моєї роботи. Хоч я і не історик, але хочеться повсякчас поповнювати цю колекцію для майбутніх поколінь. Із душею поставилася до формування Шевченківської світлиці, бо мій дідусь буквально дихав Кобзарем, — каже моя співрозмовниця.
До роботи в ньому активно долучився молодий та ініціативний історик Олександр Мельник, який вміло проводить тут екскурсії.
— Музею було 53 роки, коли я прийшов сюди працювати. До його великої історії я причетний досить недовгий час, але хочу й далі тут бути, зберігати й примножувати те, що зібрав Григорій Олександрович. Адже тут уся минувшина написана не словами, як у шкільних підручниках, а речами, експонатами. Планую закінчити навчання в аспірантурі Острозької академії, захистити дисертацію і не розлучатися з музеєм, — констатує мій співрозмовник.
Варто сподіватися, що він зможе гідно продовжити більш ніж піввікову справу Григорія Гуртового, щоб і надалі працював Торчинський народний історичний музей, даруючи цікаві зустрічі з минулим, в яке лише тут можна знайти вороття.
Світлана ЗОЗУЛЯ
На фото: Григорій Гуртовий (у центрі) та його помічники Ніна Фесенко й Олександр Мельник
__________________________________
Волинь-нова. – 2012. – 7 червня. – С.8.
|
|
|
|
|
| Переглядів: 1189 | Рейтинг: 0.0/0 |
| Всього коментарів: 0 | |